Що робити, якщо один ваш близький потребує медичного догляду, а інший – п’є?

На жаль, Асоціація паліативної та хоспісної допомоги все частіше відзначає випадки, коли при ще живому, але тяжкохворому родичі, його родич, сім’янин, починав пити. Що можна порекомендувати в такій ситуації іншим домочадцям, які бачать цю “подвійну” біду?

На цей наше запитання відповідає Віталій Матусевич, клінічний психолог, психотерапевт, Глава секції клінічної психології Асоціації психіатрів України.

Така модель поведінки не підлягає соціальному осуду, оскільки виносити нестерпне важко. Особливо деяким.

Я не засуджую, просто вважаю, що краще так не чинити, в першу чергу, наприклад, через повагу до вмираючої людини і тому що цей час можна присвятити зовсім іншому і важливому, а для цього потрібно зберегти здатність сприймати, думати, відчувати «тверезо ». Крім того, алкоголізм може стати самостійною проблемою, яка може зруйнувати все і погубити інших членів сім’ї, наприклад, зруйнувавши їм життя або сильно зіпсувавши його.

Під алкоголізацією може ховатися депресія.

Алкоголь в цьому випадку використовується несвідомо як самодопомога, оскільки завдяки своїм властивостям (ейфорізуючим в тому числі) дещо знижує емоційне напруження.

Однак, це не ліки, а скоріше швидкоплинна ілюзія, яка дозволяє тимчасово “не думати”, “не пам’ятати”, “не бачити”, “не відчувати”.

Як я вже говорив, я вважаю, набагато краще провести цей час життя в тверезому спілкуванні з близькими. Бути з ними, а це можливо при ясному розумі і зі справжніми почуттями.

Якщо тяжкохворий чоловік в свідомості і при зберіганні інтелекту спостерігає ось таку картину (пияцтво близького) – йому від побаченого, м’яко кажучи, не краще, оскільки він може відчувати навіть провину за «своє вмирання» і це отруює залишок життя.

Навпаки – варто показати приклад мужності тому, кому об’єктивно гірше.

Ознаки, при яких є показання до звернення за професійною допомогою – запої, недбале ставлення до подій (ігнорування того, що відбувається вдома, на роботі, зняття з себе будь-якої відповідальності, зовнішня занедбаність).

Я б ще порекомендував в такій ситуації іншим родичам не підтримувати ось таке ось «пияцтво від відчаю».

Адже нерідко осіб, які зловживають алкоголем «тягнуть на собі» і «терплять», це мимоволі створює «сприятливі» умови для пияцтва.

Щоб змінити цю ситуацію варто, можливо, перестати що-небудь «робити за» цю людину. Нехай максимально втягується в те, що відбувається – бере на себе відповідальність і дбає про інших, отримує професійну допомогу, якщо в цьому вже є необхідність.

Тут всі родичі повинні проявити солідарність і принциповість. Підтримувати можна у всьому, але тільки не «в пияцтві».