Що потрібно знати медіа про надзвичайний стан?

Карантин продовжили до 24 квітня, а надзвичайну ситуацію запровадили на всій території України. Проте, останнім часом в публічному просторі лунають думки про можливість введення надзвичайного стану. Між надзвичайним станом і надзвичайною ситуацією є суттєва різниця. Якщо остання передбачає мобілізацію ресурсів – медиків, надзвичайників, поліції, то надзвичайний стан веде до прямого обмеження прав громадян.

Яка різниця між надзвичайним станом і надзвичайною ситуацією для медіа та журналістів пояснює Центр демократії та верховенства права.

Надзвичайний стан вводиться за наявності реальної загрози безпеці громадян чи конституційному ладу, якщо іншими способами цього уникнути неможливо. Надзвичайний стан в Україні або в окремих місцевостях вводиться Указом Президента, який затверджує Верховна Рада України протягом двох днів з моменту звернення Президента. За умов, що вимагають невідкладних заходів для порятунку населення або недопущення загибелі людей, надзвичайний стан може бути введено без попередження. 

Строк дії надзвичайного стану по всій Україні не може перевищувати 30 днів, в окремих місцевостях – не більше 60 днів. При цьому, строк дії може бути продовжений не більше, ніж на 30 днів, але за умови затвердження парламентом відповідного Указу Президента. 

В Указі Президента про введення надзвичайного стану зазначаються: обґрунтування введення такого стану, територія дії, строк дії, перелік і межі надзвичайних заходів, а також – вичерпний перелік конституційних прав і свобод людини, які тимчасово обмежуються, їхній строк дії, органи влади, яким доручається здійснення заходів надзвичайного стану, межі їх повноважень та інші питання, які випливають із закону. 

Важливо розуміти, що закон лише визначає перелік можливих обмежень і заходів. Які з них будуть застосовані – визначатиметься в Указі Президента, затвердженому Верховною Радою України. 

Серед можливих обмежень для медіа, передбачених законом, є:

• заборона виготовлення і розповсюдження інформаційних матеріалів, що можуть дестабілізувати обстановку;
• регулювання роботи цивільних теле- та радіоцентрів, заборона роботи аматорських радіопередавальних засобів і радіовипромінювальних пристроїв особистого та колективного користування;
• особливі правила користування зв’язком і передачі інформації через комп’ютерні мережі;
• порушення питання про заборону діяльності політичних партій, громадських організацій в інтересах національної безпеки та громадського порядку, охорони здоров’я населення або захисту прав і свобод інших людей, у порядку, передбаченому Конституцією і законами України.

Ба більше, серед заходів, які можуть вводитись під час надзвичайного стану – примусове вилучення або відчуження майна у юридичних і фізичних осіб. У випадку медіа – це може бути телекомунікаційне обладнання, телевізійна, відео- і аудіоапаратура, комп’ютери, а також, у разі потреби, інші технічні засоби зв’язку. Як наслідок, це може спричинити труднощі в діяльності ЗМІ, проблеми зі зйомкою певних об’єктів тощо.

Вартими уваги є і спеціальні норми кримінального процесуального законодавства. Зокрема, у місцевості, де діє надзвичайний стан, розгляд клопотання про тимчасовий доступ до речей та документів, а також – постановлення ухвали про надання такого доступу віднесений до компетенції прокурора (замість слідчого судді). Те ж саме стосується обшуку та отримання дозволу на проведення негласних слідчих дій (стаття 615, а також – 163, 164, 234, 235, 247, 248). В умовах надзвичайного стану Кримінальний процесуальний кодекс надає повноваження прокурору для обрання арешту (до 30 діб) як запобіжного заходу у випадку вчинення окремих злочинів проти авторитету держави, терористичних злочинів, створення не передбачених законом воєнізованих формувань, вчинення масових заворушень, злочинів проти працівників органів правопорядку, деяких злочинів проти правосуддя – і злочинів проти миру, безпеки людства.

Де є ризик?

Аналізуючи особливості українського законодавства під час надзвичайного стану, можна дійти висновку , що загрози свободі слова можуть виникати на рівні не лише обмеження діяльності медіа, захисту прав журналістів, а й питання доступу до чутливої інформації, що може призвести згодом до численних зловживань з боку влади. Саме тому, у процесі діяльності журналістів (як і будь-яких інших осіб), варто мати на увазі:

• обмеження права на свободу вираження може бути передбачене лише в Указі Президента України про введення надзвичайного стану, затвердженому Верховною Радою. У такому випадку, місцеве військове командування разом з органами державної влади матимуть повноваження вводити низку заходів, що можуть обмежити роботу медіа. Зокрема, органи влади матимуть повноваження вилучати телекомунікаційне обладнання, телевізійну, відео- та аудіоапаратуру, комп’ютери, та інші засоби зв’язку (для прикладу – смартфони тощо) у разі потреби;
• введення надзвичайного стану означає введення окремих положень Кримінального та Кримінального процесуального кодексів. У Кримінальному кодексі – вчинення будь-якого злочину з використанням надзвичайного стану є обставиною, що обтяжує покарання. У кримінальному процесі ж встановлений особливий режим досудового рослідування під час надзвичайного стану, де прокурор може розглядати клопотання та постановляти ухвали щодо тимчасового доступу до речей та документів, обшуків та негласних слідчих дій. Крім того, прокурор отримує повноваження застосовувати арешт як запобіжний захід у випадку вчинення низки злочинів проти авторитету держави, громадського порядку, миру та безпеки людства.
• законодавство у сфері кібербезпеки встановлює режим захисту особливих об’єктів, доступ до інформації яких може бути обмежений у випадку, якщо Урядом буде затверджений відповідний Перелік об’єктів критичної інфраструктури. Це ж стосуватиметься заборон щодо особистого доступу чи зйомки таких об’єктів.

Які можливі рекомендації?

Є кілька можливих заходів, які можуть допомогти як журналісту, так і редакції. Перш за все – уважно ознайомитися з Указом Президента й обмеженнями, які запроваджуються. Вони можуть не стосуватися свободи вираження, і в такому випадку режим роботи медіа практично не зазнає змін.

З інших універсальних порад – це робити резервні копії збереженої інформації у хмарі, або на носіях, які збережені в захищеному місці. У випадку існування можливої загрози проведення обшуків чи арешту під час надзвичайного стану по всій країні або в окремій місцевості – журналістам і медіа слід мати контакти (а в ідеалі – і підписаний договір про надання правової допомоги) адвоката, який зможе оперативно прибути та надавати захист. У цій ситуації він зможе прослідкувати за дотриманням встановленої процедури.