Що не так зі вступною кампанією 2021 – погляд КримSOS

З 23 липня не приймають документи на бюджетні місця від українців з окупованого Криму та ОРДЛО. На сьогодні, за даними державного підприємства «Інфоресурс», було зареєстровано понад 195 тис. ...

1
Що не так зі вступною кампанією 2021 – погляд КримSOS

З 23 липня не приймають документи на бюджетні місця від українців з окупованого Криму та ОРДЛО. На сьогодні, за даними державного підприємства «Інфоресурс», було зареєстровано понад 195 тис. електронних кабінетів вступників на бакалаврат – це на 2,5% більше, ніж у минулому році. Також, за даними МОНУ, у 2020 році було понад 2 тис. школярів з тимчасово окупованих територій (ТОТ), які вступили до українських ВНЗ.  

Та в цьому році до 20 вересня у переселенців є ще шанс стати абітурієнтом ВНЗ на материковій Україні, але вже на контрактній формі навчання. Юристи КримSOS зазначають, що цього року досить непросто вступити на бюджет. Вони розповіли про головні недоліки вступної кампанії саме для кримчан. 

Дата видачі довідки внутрішньо переміщеної особи (ВПО)

У цьому році претендувати на бюджетні місця за «квотою №2» могли тільки ті жителі ТОТ, хто отримав довідку ВПО у 2021 році. Юристи КримSOS зазначають, що деякі діти вже мали такий документ – вони стали на облік ВПО, коли робили паспорт вперше. Тож спеціально для ВНЗ школярі скасовували довідку та отримували нову. 

«Органи соцзахисту згідно зі своїми повноваженнями не повинні оновлювати такий документ. До нас зверталось  багато людей, які стикалися з такими бюрократичними перепонами», – розповідає Анастасія Калініна, юристка КримSOS.

За її словами, Міністерство соціальної політики роз’яснило, що «момент постановки на облік як ВПО рахується з дати отримання такої довідки вперше». 

«Залишається чекати, чи будуть проблеми у таких студентів після аудиту чи ретельної перевірки їх документів на наявність статусу переселенців», – резюмує Анастасія.

Конкурсний бал – чергова нерівність 

У 6 пункті порядку вступу для жителів ТОТ вказано, що конкурсний бал для  зарахування на різні спеціальності встановлює сам заклад освіти. Наприклад, Київський політехнічний інститут встановив мінімальний поріг для вступу жителів ТОТ – 125 балів за складання іспиту з української мови. Це найменший бал й для тих, хто вчив її 11 років. 

«До нас звертались школярі з окупованого Криму, які сім років не чули української мови. Як можна порівнювати їх знання з учнями шкіл материкової України? Встановлення відповідного балу для вступу є нечесним та явно не збільшує бажання абітурієнтів навчатись в українських ВНЗ», – коментує ситуацію Анастасія Калініна.

Без онлайну та дистанційної подачі документів

Попри пандемію та карантин, досі не вирішене питання дистанційної подачі документів до ВНЗ. Їх приймають тільки після особистого візиту вступника. Тобто, людині потрібно виїжджати з окупованих територій мінімум три рази – подати пакет документів, скласти іспит та безпосередньо на навчання. 

«Самостійно дитина може виїжджати без батьків та їхньої згоди з окупованого Криму тільки з 18 років. Якщо батьки не можуть супроводжувати по декілька разів дитину на підконтрольну територію, то можливість вступити в українські ВНЗ у дитини зменшується. Майже нереально поїхати тим, у кого батьки проти навчання на материковій Україні», – зазначає Анастасія Калініна.  

Атестат українського зразка тільки після 18-ти екзаменів 

На «гарячу лінію» КримSOS подзвонив батько хлопчика з Криму. У Житомирі місцева школа змусила здавати його сина 18 екзаменів, щоб той отримав шкільний атестат українського зразка. Це тоді, як усі інші діти з ТОТ складають три іспити – українську мову, історію та предмет за спеціалізацією. 

«Хлопчик сам вчив українську мову та дуже хотів навчатись у Житомирі, де живе його бабуся. Уявіть, який стрес був у дитини, яка змушена за тиждень перездавати усі екзамени шкільної програми. Це дуже важко як емоціонально так і фізично», – розповідає юристка КримSOS.

Звичайно, це один окремий випадок. Проте ніхто не зміг вплинути на ситуацію та самі кримчани побоюються відстоювати свої права, щоб «не зробити ще гірше». 

«Квота №2» не для усіх переселенців

Було декілька випадків серед переселенців, які закінчили старші класи на материковій Україні. Щоб підтягнути знання та мову, школярі переїхали з окупованого Криму до родичів. Але їм відмовили у праві вступу по «квоті №2» до ВНЗ, оскільки ті закінчили 11 класів не на ТОТ. 

«Звичайно, вони розчаровані у діях української влади і це взагалі не про реінтеграцію молоді з тимчасово окупованих територій», – вважає Анастасія Калініна.  

Юристи КримSOS та інші активісти часто зустрічають ситуації, коли представники державних органів відкрито засуджують кримчан за  «кримсько-російський» паспорт та залякують заявами до прокуратури.

«Працівник житомирської служби соціального захисту населення погрожував заявою СБУ згаданому кримчанину. Ця родина дуже проукраїнська, але вони вже хотіли повернутись назад до Криму, аби лиш не чути подібні слова», – розповідає Анастасія.

Поки що рано робити остаточні висновки та говорити про точну кількості студентів з ТОТ, які вступили до українських ВНЗ по «квоті №2». Адже ще триває прийом документів на контрактну форму навчання. 

«Існує шанс, що в майбутньому “контрактників” переведуть на бюджет. Проте це буде залежати від кількості вільних місць, що не були використані по відповідній квоті. Цей процес відбувається за безпосередньої участі МОНу, – зазначає Олексій Тільненко, координатор Херсонського офісу КримSOS, – Та сподіваємось, що людський фактор спрацює у позитив, й ми будемо більше чути гарних історій вступу кримчан в українські виші». 

 


Тематика публікації:        

Останні публікації цього розділу:

Які права мають засуджені? – презентація Правого порадника в межах спільного проєкту ЄС та Ради Європи

Перша «жива бібліотека» в Петрівській громаді – діалоговий майданчик для усіх, хто цього потребує

Березанська громада оновила свою Стратегію в частині охорони довкілля

У Линовицькій громаді розробили політики охорони навколишнього середовища

ТОП 5 найбільш чистих громадських джерел Кіровоградщини

Понад 100 представників громадського сектору взяли участь у Форумі правових реформ для громадянського суспільства