Росія не визнає вчинення злочинів військовослужбовцями під час загарбницької війни в Україні

Росія не визнає вчинення злочинів військовослужбовцями під час загарбницької війни в Україні. Не визнаються і масові злочини пограбування мирного населення. Відповідно до Римського статуту це воєнний злочин – переконана юрист Експертного центру  прав людини Олена Темченко. 

Після звільнення тимчасово окупованих територій місцеві жителі масово свідчать про пограбування російськими військовими. Національна поліція фіксує такі заяви та веде розслідування. Відповідно до національного кримінального законодавства з урахуванням норм міжнародних актів такі діяння мають ознаки кримінального правопорушення за статтею 438 КК України (Порушення законів та звичаїв війни).

Національна поліція інформує

Розслідування таких кримінальних проваджень ускладнене збройним конфліктом, який триває. Але навіть в цих складних умовах ретельне розслідування дає змогу встановлювати винних. Так, слідством встановлено шістьох  російських солдатів, які жорстоко поводилися з цивільним населенням с. Богданівка Київської області. Окупанти відбирали у мешканців гроші, харчі, алкоголь. На територію РФ вивезли награбоване майно — побутову техніку, гаджети, ювелірні вироби, антикваріат, білизну, предмети гігієни та парфуми. Всім шістьом повідомлено про підозру у порушенні законів та звичаїв війни.

Чернігівською обласною прокуратурою скеровано до суду обвинувальний акт за вчинення аналогічного злочину Тимуром Алсаєвим (військова частина 55115 з дислокацією в м. Кизил Республіки Тива РФ). Погрожуючи вбивством потерпілим, у березні 2022 року він відкрито викрав мобільний телефон, ноутбук та 11 тис. доларів США у дівчини та хлопця в с. Ягідне Чернігівщини. Грабіжник придбав квартиру під час відпустки в м. Улан-Уде.  Під час третьої ротації у листопаді Тимур Алсаєв потрапив у полон і постане перед судом. Вказаний злочин міг би  кваліфікуватися як розбійний напад згідно зі статтею 187 КК України. Але цей розбійний напад безпосередньо пов’язаний зі збройним конфліктом та заволодінням майна цивільної особи, тому такі злочини кваліфікують за статтею 438 КК України.

Досудовим розслідуванням слідчих слідчого управління ГУ Національної поліції в Харківській області встановлено особи дев’яти російських військовослужбовців, які під час окупації с. Циркуни Харківської області обікрали один з приватних будинків. Зламавши кувалдою металеві ворота, вони пограбували приватний будинок і викрали майна на понад один млн грн: ноутбуки, планшети, ігрову приставку, телевізор, пральну машинку, смартгодинник, мобільні телефони, велосипеди та автомобіль. Окупантам заочно повідомлено про підозру за фактом порушення законів та звичаїв війни (ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 438 КК України).

Українськими судами станом на 01.01.2022 20 особам винесено вироків у 13 справах за ст. 438 КК України, зокрема і за фактами пограбування. Так, визнано винним у порушенні законів та звичаїв війни й призначено покарання у вигляді 10 років позбавлення волі командиру відділення військової частини 19612 4-ої гвардійської танкової Кантемирівської дивізії. Слідством доведено, що у березні 2022 року під час окупації м. Тростянець Сумської області, він перебував на блокпосту і, погрожуючи зброєю, відбирав цінні речі у громадян України.

До 12 років позбавлення волі Києво-Святошинським судом заочно засуджено військовослужбовців РФ Баяхсалана Шультумова та Павла Аганаєва. – Вони увійшли до будинку в селі Бузова, де на той момент перебувало 11 мирних мешканців, і почали бити їх та знущатися з них,  відібрали у цивільних цінні речі та гроші. Судом визнано їх винними у порушенні законів і звичаїв війни (ч. 1 ст. 438 КК України).

На тимчасово окупованих територіях окупантами грабуються магазини, і офіси, задокументовано вивезення техніки, медичного обладнання та інших матеріальних цінностей.

За даними Національної поліції України станом на 22.04.2023 з початку повномасштабного вторгнення російських військ в Україну  нараховується 60689 кримінальних проваджень за 438 КК України (Порушення законів та звичаїв війни).

Всього слідчим НПУ здійснюється 72 881 кримінальні провадження за фактами вчинення на території України злочинів військовослужбовцями збройних сил РФ та їхніми пособниками.

Масові пограбування цивільного населення і відсутність публічного засудження РФ свідчить про фактичне використання у російській армії славнозвісного середньовічного правила триденного пограбування окупантами захопленого міста.

Безкарність військовослужбовців є підставою для кримінальної відповідальності командирів, які знали про злочини своїх підлеглих, але не вчинили дій, щоб запобігти їм чи припинити їх.  Саме притягнення до відповідальності вищого військового і цивільного керівництва РФ за пограбування цивільного населення, яке набуло великої масштабності, може бути предметом розгляду Міжнародним кримінальним судом як воєнного злочину.

У практиці МКС вже є вироки відповідно до статті 8(2)(e)(v) Римського статуту (Розграбування міста або населеного пункту, навіть якщо його захоплено штурмом).

Зокрема, за 61 фактами злочинів, серед яких і за пограбування засуджено Доменіка Онгвена – одного з військових ватажків «Армії опору бога» (LRA), яка боролася проти уряду Уганди. Внаслідок збройного конфлікту десятки тисяч жителів загинуло, понад півтора мільйона людей стали вимушеними переселенцями. Під час нападу у жовтні 2003 року бригади, очолюваної Домініком Онгвеном, на табір переселенців в біля міста Паджуле  військовими пограбовано радіообладнання, харчі та інші предмети, які не використовувалися для військових цілей. У квітні 2004 року відбувалося привласнення майна цивільного населення під час збройного нападу на табір біженців біля селища Одек. Також у липні 2004 року було захоплено місто Абок, повстанцями пограбовані житлові будинки мешканців та магазини: викрадені  харчі, предмети домашнього вжитку, такі як постільна білизна, одяг, радіоприймач, каструлі.

4 лютого 2021 року Судовою палатою IX винесено вирок у справі «Прокурор проти Домініка Онгвена» (THE PROSECUTOR v. DOMINIC ONGWEN), розгляд якої тривав з 2016 року. Доменіка Онгвена було визнано винним у злочинах проти людяності та воєнних злочинах, зокрема за воєнний злочин відповідно до статті 8(2)(e)(v) Римського статуту.

Обвинувальний вирок винесено й у справі «Прокурор проти Боско Нтаганда» («THE PROSECUTOR v. BOSCO NTAGANDA» по 18 пунктах обвинувачення, зокрема за  злочин розграбування міста або населеного пункту.  Боско Нтаганда, відомий під прізвисько «Термінатор», був одним з ватажків  конголезьких повстанців в Демократичній Республіці Конго, у провінції Ітурі, у 2002-2003 роках.

МКС доведено пограбування повстанцями під його командуванням міста  Монгбвалу, мешканці якого іноді залишаються без нічого. Також була пограбована місцева лікарня і церква в селищі  Сайо.

МКС визнає, що злочин пограбування має меншу тяжкість, ніж такі, як вбивство, катування, зґвалтування та ін. Водночас оцінюючи масштабність цього злочину і наслідки для цивільного населення, визнав Боско Нтаганда винним у воєнному злочині за статтею 8(2)(e)(v) Римського статуту як непрямого виконавця, оскільки не було доведено, що відібраним майном він користувався особисто. Під час розгляду справи відбулося 248 засідань, заслухано покази 80 свідків та експертів зі сторони обвинувачення і 19 свідків захисту. По справі проходило як постраждалі  2129 осіб.

Все це свідчить, наскільки ретельною має бути робота щодо документування доказів пограбування для розгляду справи та винесення обвинувального вироку керівництву РФ у цьому злочині, що надасть можливість потерпілим отримати відшкодування. Адже статтею 75 Римського статуту встановлені принципи відшкодування шкоди. МКС може винести постанову безпосередньо стосовно особи, визнаної винною, про відшкодування шкоди потерпілим або стосовно потерпілих у належній формі, включаючи реституцію, компенсацію та реабілітацію, а також  про виплату суми в порядку відшкодування збитків до Цільового фонду МКС. 

Довідково:

Дана публікація стала можливою завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках Програми «Права людини в дії», яка виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини (helsinki.org.ua).

Погляди та інтерпретації, представлені у цій публікації, не обов’язково відображають погляди USAID, Уряду США або УГСПЛ. Відповідальність за вміст публікації несуть виключно автори та ЕЦПЛ.

У світі, USAID є однією з провідних установ у сфері розвитку, яка виконує роль каталізатора цих процесів та допомагає досягати позитивних результатів. Діяльність USAID є проявом доброчинності американського народу, а також підтримує просування країн-отримувачів допомоги до самостійності та стійкості та сприяє забезпеченню національної безпеки та економічного добробуту США. Партнерські стосунки з Україною USAID підтримує з 1992 року; за цей час, загальна вартість допомоги, наданої Україні з боку Агентства, склала понад 3 млрд. доларів США. До поточних стратегічних пріоритетів діяльності USAID в Україні належать зміцнення демократії та механізмів досконалого врядування, сприяння економічному розвитку та енергетичній безпеці, вдосконалення систем охорони здоров’я та пом’якшення наслідків конфлікту у східних регіонах. Для того, щоб отримати додаткову інформацію про діяльність USAID, просимо Вас звертатися до Відділу зв’язків з громадськістю Місії USAID в Україні за тел. (+38 044) 521-57-53. Також пропонуємо завітати на наш вебсайт: http://www.usaid.gov/ukraine, або на сторінку у Фейсбук: https://www.facebook.com/USAIDUkraine.