Революція Гідності 10 років потому: дискусія за участі активістів Євромайдан SOS та Крим SOS

Остання декада осені традиційно минає під знаком Гідності і Свободи. Десять днів листопада 2013 року – від першого мітингу на підтримку євроінтеграції до жорстокого побиття протестувальників на ...

Віталій Селик, Марія Томак та Анастасія Розлуцька
Революція Гідності 10 років потому: дискусія за участі активістів Євромайдан SOS та Крим SOS

Остання декада осені традиційно минає під знаком Гідності і Свободи. Десять днів листопада 2013 року – від першого мітингу на підтримку євроінтеграції до жорстокого побиття протестувальників на Майдані Незалежності – стали початком тектонічних зсувів у суспільному й політичному житті країни. Мирний протест переріс у напад силових структур уряду Януковича на мирних протестувальників, а перемога Революції прискорила рішення російської федерації анексувати Крим і розпочати війну за поневолення України. 

Цього року відзначаємо 10-ту річницю Революції Гідності – це привід подумати про те, чого вона навчила українців і до яких змін у країні спричинилася? Які вимоги Майдану  до органів влади виконані, а які не вдалося реалізувати? 

Кияни та гості столиці мали можливість обговорити ці питання в Українському Домі після показів документальних фільмів режисера Сергія Лисенка “Євромайдан SOS” та “Крим SOS”. Такі зустрічі для всіх охочих організували Мережа кіноклубів документального кіно DOCU/CLUB та Музей Майдану. 

Упродовж двох вечорів глядацьку залу Українського Дому заповнювали учасники Революції Гідності, громадські активісти, молодь та усі ті, кому було цікаво почути з перших вуст про те, як самоорганізовувався Майдан, як виникали волонтерські ініціативи, як активісти шукали способів підтримати і захистити учасників протесту. Зануритися у буремну атмосферу зими 2013-14 років глядачам допомогло документальне кіно. 

“Євромайдан SOS” і “Крим SOS” – це короткометражні документальні фільми, що входять до альманаху  “Енциклопедія Майдану”, створеного 2015 року за ініціативи ГО “Докудейз”. Режисер Сергій Лисенко разом із колегою Романом Бондарчуком взимку 2014 року задумали зробити цикл фільмів про громадські ініціативи, що виникли на Майдані, та їхню діяльність у перші місяці російсько-української війни. Режисер Сергій Лисенко та активісти, які були героями фільмів, стали учасниками обговорення в Українському Домі.   

“Ми з Романом Бондарчуком подумали, що цікаво було б дізнатися, як розвиватимуться ініціативи далі, чим вони займатимуться, що з ними буде. Неможливо було уявити, що така енергія просто розчиниться у повітрі. Тоді ми визначили певні теми і почали знімати фільми про кожну ініціативу”, – розповів Сергій Лисенко глядачам. Робота над фільмами, яка розпочалася на Майдані, закінчувалася вже під час війни, режисер їздив разом із героями своїх фільмів волонтерити і знімати тих, хто воює і хто допомагає армії. 

На зустрічах із глядачами активісти Євромайдан SOS і Крим SOS розповідали про зародження ініціатив і проблеми, якими вони опікуються упродовж цих років. 

Марія Томак, керівниця департаменту Кримської платформи в структурі Представництва Президента України в Автономній Республіці Крим, вважає одним із найсуттєвіших результатів Майдану прихід громадських активістів на державну службу. “Країні потрібні в державних установах громадські активісти з їхнім умінням створювати сміливі проєкти, ефективно організовувати роботу, залучати людей і комунікувати із суспільством для досягнення мети, – зазначила Марія. – Цей досвід і вміння необхідні також для спілкування із нашими зовнішніми партнерами, адже з кожним роком нам все важче «тримати фокус» на темі окупованих територій. Але ми маємо це робити, щоб ні у кого не виникало спокуси спонукати нас «віддати» Крим і Донбас Путіну”.

Віталій Селик, співзасновник волонтерської ініціативи “Сміливі відновлювати”, говорив про важливість майданівської взаємопідтримки. Він зауважив, що саме цей досвід допоміг Україні вистояти після початку повномасштабного вторгнення Росії: “На Майдані ми зрозуміли, що у розв’язанні складних проблем не треба покладатися тільки на державу, ми самі і є держава. Навесні 2022 року ми з друзями створили волонтерську організацію і відбудовуємо зруйновані школи, дитячі садочки, приватні будинки. Оця потреба допомагати одне одному народилася на Майдані. А відчуття, що нас багато, дає силу і підтримку у важкі часи”. 

“Відповіддю на Майдан” назвав організацію Крим SOS її співзасновник, а нині заступник генерального директора Українського інституту Алім Алієв. За ці роки “Крим SOS” виросла у громадську організацію, яка професійно працює з обраними темами – внутрішньо переміщеним особами, з питаннями юридичної і психологічної допомоги, міжнародної адвокації. “Нам дуже важливо пояснювати, що ця війна розпочалась не у 2022 році, а в 2014-ому. І також варто показувати наслідки війни і говорити про її першопричини. З темою Криму ми працюємо через м’яку силу, тобто через мистецькі проєкти, академічні програми, онлайн-курси на тему історії і культури кримських татар, – розповів Алім Алієв. 

“Масштаб злочинів проти кримських татар і українців у Криму шокує, – сказала у своєму виступі адвокатка КримSOS Анна Рассамахіна. – Важко навіть уявити, яких утисків можна зазнати за жовто-блакитну стрічку. Абітурієнти з Криму, які збираються вступати в українські університети, розповідають нам про те, що кримські провайдери зараз передають дані про абонентів, які відвідують українські державні ресурси. Ми часто чуємо про незаконні затримання, обшуки, ув’язнення кримських татар. Ці люди перебувають під загрозою арештів з боку російських спецслужб”.

Учасники дискусій та глядачі говорили і про проблеми країни, які ще досі не вдалося вирішити. Наприклад, чому у вишах України досі немає факультетів із підготовки фахівців з кримськотатарської мови мови одного з корінних народів нашої країни? Чи закриють 300 справ Майдану через спливання строку давності і чи вдасться зберегти зібрану у цих справах доказову базу? Чому через 10 років представники влади дозволяють собі не реагувати на запити суспільства? 

Медіаюрист, координатор правової допомоги Майдану Дмитро Гузій нагадав, що попри перемогу Майдану, у розпочатих реформах нам багато що не вдалося. А це означає, що треба продовжувати боротися – Майдан триває і досі. 

Ще одна учасниця обговорення, громадська активістка і засновниця платформи “Є-мова”  Анастасія Розлуцька насамкінець додала: “Громадянське суспільство має залишатися наполегливим у своїх вимогах і контролі влади. Активні громадяни мають об’єднуватися, писати звернення, складати петиції, проводити кампанії і «дотискати» владу реалізувати реформи, необхідні для розвитку суспільства. Майдан показав, що цей спосіб запровадження змін залишається ефективним в Україні”.  

Ольга Бабчук


Тематика публікації:  

Останні публікації цього розділу:

Детінізація тютюнового ринку та результати євроінтеграційної акцизної політики в Україні

Акліматизуватись до змін в часи кризи

Курс з цифрової освіти для українських школярів продовжує роботу у 2024 році

Запровадження громадського бюджету в умовах воєнного стану: роз’яснення експертів U-LEAD

«Майдан навчив нас вірити у перемогу»: обговорення документального фільму «Євромайдан. Чорновий монтаж»

День пам’яті майданівця та Героя України Тараса Матвіїва провели у Музеї Майдану