П’ять напрямків відновлення Коблівської громади

13 липня у приміщенні сільради учасники стартової зустрічі міжрегіонального проєкту «Платформи громадської участі у відновленні територіальних громад» сформульовали п’ять напрямків відновлення Коблівської громади:

1. Блакитна економіка;
2. Відновлення туризму на узбережжі Чорного моря та Тилігульського, лиману на основі креативних індустрій та нематеріальної культурної спадщини сіл ТГ;
3. Зелена енергетика;
4. Підтримка та промоція виноградарства та виноробства;
5. Започаткування концепції транспортних ХАБІВ – «Сухих портів» .

Серед учасників зустрічі члени робочої група виконкому Коблівської сільської ради з питань розроблення комплексної програми відновлення, експерти ГО «Фонд розвитку міста Миколаєва» та активісти  ГО «ЕКО. Березань», представники Коблівської молодіжної ради та представники місцевої громадськості. Сформована робоча група проєкту за участю присутніх представників громадськості та робочої групи виконавчого комітету Коблівської сільської ради.

До березня 2024 року для формування пропозицій жителів усіх сіл громади до Плану відновлення та інших рішень органів місцевого щодо напрямків відновлення та  місцевого розвитку буде налагоджена діяльність Платформи. Змістом ії діяльності будуть серія заходів в усіх 4-х старостинських округах громади та дві презентації напрацювань на засіданнях 2-х засіданнях робочої групи.

Команда Посольства Великої Британії привітала команди проекту усіх партнерських НУО та членів місцевих громад із початком цього важливого проекту, підкреслюючи важливість залучення громадян до процесу відновлення та реконструкції, як це було наголошено під час нещодавньої конференції з відновлення в Лондоні #URC2023, і як цього вимагає реформа децентралізації, яка має відновитися, як і планувалося, до повномасштабного вторгнення. «Ми бажаємо успіху цьому важливому проекту та сподіваємось, що ці п’ять пілотних громад будуть результативними і що їхній досвід і найкращі практики можна буде згодом поширити серед інших громад по всій Україні».

Участь громади в процесі відновлення має вирішальне значення. Вона стимулює активну участь місцевих жителів та дозволяє їм бути не просто спостерігачами, але й активними учасниками прийняття рішень та реалізації проектів. Залучення громадськості сприяє розширенню перспектив, ідей та внеску, що є критичним для розробки ефективних програм відновлення.

Подальша діяльність Платформ буде відіграти важливу роль у формуванні шляху до успішного відновлення громад та розвитку їх потенціалу.

Загалом, п’ять платформ громадської участі у відновленні територіальних громад розпочали свою діяльність в:

• Бахмацькій громаді Чернігівської області
• Бериславській громаді Херсонської області
• Коблівській громаді Миколаївської області
• Малинівській громаді Харківської області
• Нижньодуванській громаді Луганської області (в релокації).

Ці територіальні громади України по-різному постраждали від російського вторгнення. Спільним для них є потреба в ранній реконструкції та відновленні. І це має бути комплексне відновлення, орієнтоване на громадян (людино-центричне). Стартові зустрічі пройшли в громадах онлайн та оффлайн 13 та 14 липня 2023 року. Це будуть простори, де громадськість матиме можливість висловити свої ідеї, впливати на прийняття рішень та співпрацювати з органами місцевого самоврядування. Такий підхід зміцнює відповідальність та впевненість у прийнятих рішеннях, а також сприяє згуртованості та формуванні єдиного спільного майбутнього для всіх жителів громади.

Прес-служба ГО “Фонд розвитку міста Миколаєва”

Захід організовано завдяки фінансовій підтримці Уряду Великої Британії в рамках проекту «Ефективність процесів відновлення та відбудови в Україні через забезпечення участі громадян», який виконує ГО «Центр Доброчин»

Партнерами проєкту у Миколаївській області є Коблівська сільська рада, ГО «Фонд розвитку міста Миколаєва», ГО «ЕКО. Березань.

Регіональними партнерами проєкту є громадські організації «Фонд розвитку міста Миколаєва», «Громадська ініціатива Луганщини», «Чугуївська правозахисна група» та «Причорноморський центр політичних і соціальних досліджень».