«Природоохоронні заходи» або навіщо водогосподарники вбивають річку Сула?

Декілька днів тому в мережі почали поширювати моторошні фото пересохлої річки Сула в районі селища Заводське Лохвицького району Полтавської області.Річка Сула, 24 вересня 2019 рокуЯк не дивно, ...

Додано:
Nataliya Kuts

сула
«Природоохоронні заходи» або навіщо водогосподарники вбивають річку Сула?

Декілька днів тому в мережі почали поширювати моторошні фото пересохлої річки Сула в районі селища Заводське Лохвицького району Полтавської області.

сула

сула 1

Річка Сула, 24 вересня 2019 року

Як не дивно, основною причиною пересихання є проведений в минулі роки «природоохоронний» захід «Відновлення гідрологічного режиму та екологічного стану р. Сула в Лохвицькому районі Полтавської області», який включав в себе:

  • Відновлення гідрологічного режиму – 7,897 км
  • Розчищення русла- 63900 кубічних метрів
  • Глибина розчистки русла – 3 метри
  • Устрій декількох штучних перекатів

Розробляв проект ДРПВІ «Дніпродіпроводгосп», експертизу здійснював «Кривбаспроект». Реалізований проект був в 2016-2018 роках. Вартість основних фондів, яка була здана в експлуатацію по завершенню проекту – 9,2 млн гривень. Щоправда, під час реалізації заходу поліція виявила низку порушень – зокрема у вигляді оплати на підприємства з ознакою фіктивності за фактично нездійснені роботи. Розслідування триває.

І саме один з цих перекатів і став причиною «закупорки» та пересихання річки Сула. І місцеві рибалки, аби повернути воду в річку самотужки здійснили  фактично природоохоронний захід – розібрали частину перекату.

сула 2

Частково розібраний місцевими мешканцями перекат

Сам перекат був побудований з метою утримати воду в колишньому водосховищі, побудованому в радянські часи заради забезпечення водою давно не працюючих підприємств.  Зрозуміло, що таке будівництво хоч і підняло рівень води у водосховищі – фактично призвело до збільшення площі випаровування і зменшення кількості води яка проходить вниз по течії. І в умовах маловодних останніх років це і призвело до жахливих наслідків у вигляді пересихання річок.

Варто зауважити, що Лохвицький район, та й Полтавщина взагалі, є одним з прикладів, коли кошти, які в теорії повинні йти на природоохоронні заходи, фактично «освоюються» водогосподарниками з метою заробітку.

В 2017 майже за 7 млн гривень чистили Сулу в районі с.Сенча, в 2018 році планували побудувати  за декілька десятків мільйонів гривень шлюз в селі Млини. Останній проект, завдяки активній позиції місцевих мешканців, громадськості та закону України «Про оцінку впливу на довкілля» вдалось, на щастя, зупинити.

Проте бажання нажитись на річці нікуди не зникло – і в цьому році вже проведений тендер на чергову розчистку річки Сула в Лохвицькому районі вартістю майже 45 млн. гривень. При цьому, 10 млн гривень на цей захід було виділено колишнім Мінприроди, з порушенням вимог законодавства. Оскільки проект на момент подання заявки на виділення коштів не мав висновку ОВД і процедура оцінки впливу на довкілля досі триває, ми сподіваємось, що і цей проект – завдяки синергії місцевих мешканців та природоохоронної громадськості – вдасться зупинити.  На жаль, керівництво Державного агентства водних ресурсів України такі  «природоохоронні» заходи  на річках підтримує, про що ще рік тому повідомило у відповіді на офіційне звернення ЕПЛ.

На думку ЕПЛ,  для уникнення таких ситуацій в майбутньому необхідно: 

  • Змінити політику використання коштів фондів охорони навколишнього природного середовища, які повинні працювати «на довкілля», а не бути інструментом заробітку та «освоєння». Для цього необхідно внести зміни в ряд нормативно-правових актів, про що вказано в нашому аналітичному документі «Чисте довкілля – здорове майбутнє: нова політика використання коштів спеціальних фондів охорони навколишнього природного середовища».
  • Припинити бездумне здійснення несистемних заходів з «покращення гідрологічного режиму», «будівництва перекатів», «облаштування шлюзів-регуляторів» які фактично перетворюють річку Сула (та і інші річки) в мережу ставків, поєднаних між собою пересихаючими струмками. В умовах глобального потепління та зміни клімату це дає лише негативний ефект.
  • Змінити підходи до управління водними ресурсами на «дружні до природи», як це відбувається в розвинених західних країнах. В першу чергу необхідно ліквідувати на Сулі та її притоках водосховища та ставки, почавши з незаконних та тих, що не виконують жодних критичних для населення функцій.
  • Розробити дійсно комплексну програму поліпшення стану річки Сула, яка буде включати в себе в тому числі і відновлення замулених джерел, припинення суцільних рубок лісу по водозбору, припинення розорювання балок та верхів’їв струмків, обмеження обсягу води яка використовується в господарських цілях тощо.

Демонтаж 14-метрової греблі в Іспанії заради відновлення річки і недопущення загибелі риби

 сула 4

ЕПЛ підготували відповідні звернення до контролюючих органів з проханням втрутитись в ситуацію і не допустити подальшого знищення річки Сула за бюджетні «екологічні» кошти. 

За додатковою інформацією звертайтесь до:

Петро Тєстов, аналітик ЕПЛ

Email: [email protected]; [email protected]


Тематика публікації:    

Останні публікації цього розділу:

У ліцеї на Сумщині з’явилася модернізована система вентиляції, що забезпечує комфортні умови для навчання

В Україні представили унікальний посібник для молодіжних центрів

Козелецька громада пише стратегію розвитку за підтримки Проєкту USAID «ГОВЕРЛА»

Планування розвитку територіальної громади

У Чорнобаївській громаді на Херсонщині буде реалізовано 4 проєкти, запропоновані мешканцями

Новий безоплатний курс про терапевтичне письмо від Ірени Карпи