Відповідальне використання природних ресурсів: які дії громадянськог суспільства? 

Це питання стало ключовим на другій щорічній конференції Ініціативи з розвитку екологічної політики й адвокації в Україні (EPAIU), яка відбулась 9 та 10 листопада у Києві.“Насправді, ми розуміємо, що ...

Додано:
Natalia Chobotok

відродженняеко
Відповідальне використання природних ресурсів: які дії громадянськог суспільства? 

Це питання стало ключовим на другій щорічній конференції Ініціативи з розвитку екологічної політики й адвокації в Україні (EPAIU), яка відбулась 9 та 10 листопада у Києві.

“Насправді, ми розуміємо, що країна, яка пережила Чорнобиль і низку інших екологічних лих, об’єктивно є вкрай зацікавленою в тому, щоб мати і зрілу ціннісну екологічну політику на урядовому рівні і зріле ціннісне громадянське суспільство, яке допомагає ширшому суспільству опановувати той інструментарій, який необхідний для того, щоби уряд, політики та політичні партії розуміли значущість екологічної складової нашої політики”, – поділився думками Олександр Сушко, директор Міжнародного Фонду “Відродження”.

Організації громадянського суспільства мають великі можливості у тому, щоби сприяти винесенню уваги до глобальних змін клімату на порядок денний, на перший план політики і адвокації. Тож головна ідея події – гуртувати спільноту та пояснити важливість роботи громадських інституцій у сфері усвідомленого використання природних ресурсів. А також висвітлити вплив екологічних ініціатив на шляху до європейського розвитку нашого суспільства.

Що можуть зробити організації громадянського суспільства у тому, щоби забезпечити відповідальне використання природних ресурсів? В якому зараз стані є природні ресурси України? Що таке реєстр порушення “зелених” прав і які його основні принципи? Як еко-активістам захистити себе? Наскільки питання захисту довкілля було включено в програми кандидатів на місцевих виборах? Та зрештою, як пандемія вплинула на нашу можливість моніторити ситуацію на місцях та нашу спроможність взаємодіяти? Як нам взаємодіяти в умовах обмежень? 

Про це та інше говорили під час двох днів конференції, яка цьогоріч відбувалась в онлайн-форматі. До неї змогли долучитись організації у сфері екології з усіх куточків України.

“Коли минулого року після першої конференції ми говорили, що наступний рік буде сповнений викликів і можливостей, ми очевидно навіть не могли собі уявити, яких саме. Очевидно, ми собі уявляли нашу сьогоднішню зустріч по іншому. Але стався COVID-19, який показав людству наскільки воно є вразливим, наскільки воно є взаємозалежним, наскільки необхідні співпраця, наука, розуміння довготермінових впливів для того, щоби боротися із надзвичайно серйозними викликами, які постали перед людством. Пандемія лише підкреслила, наскільки необхідна взаємодія у протидії глобальним викликам”, – зазначила Інна Підлуська, заступниця виконавчого директора Міжнародного фонду “Відродження”.

Відкриття конференціїї почалось із привітання Тобіаса Тиберга, Надзвичайного та Повноваженого Посла Швеції в Україні.  

“Швеція підтримує європейський вибір України з дуже простої причини – стабільна процвітаюча демократична Україна, яка поважає верховенство права, і яка ставить приоритет на стійкість в плані безпеки, – це дуже важливо для Швеції. Наші країни близько розташовані, ми є європейськими націями і наші виклики схожі. Звісно, ми впливаємо одне на одного. Українські організації у сфері екології були створені ще в кінці 80-х і вони зіграли дуже важливу роль в розвитку громадянського суспільства. Тобто це частина ДНК європейської України і Швеція дуже радіє зі змоги здійснювати підтримку. Україна має дуже багаті природні ресурси і це благословіння в певному сенсі. Але є й багато проблем з використанням цих ресурсів. Багато країн, у яких багаті природні ресурси, залишаються не демократичними, бідними і з поганим врядуванням. Тобто ключ до успіху, ключ до того, щоб ваші природні ресурси стали благословінням, а не прокляттям, – це прозорість, демократичне прийняття рішень у всіх громадських процесах, які включають управління природними ресурсами, аби усі люди отримували переваги від їх використання.”

В якому зараз стані є природні ресурси України? Як організації громадянського суспільства захищають частини ресурсів, які є у сфері їх особливої уваги? Наскільки готові брати на себе публічну роль у просуванні ідей більш дбайливого ставлення до природних ресурсів?

Відповіді на ці питання шукала дослідницька група в рамках дослідження щодо стану природних ресурсів України, зініційованого Фондом “Відродження”. 

Фокус дослідження був зосереджений на стані справ атмосферного повітря, лісових, водних, грунтових та надрових ресурсів України. 

Кілька цифр.

У ході дослідження було виявлено 305 організацій, які працюють у сфері захисту різних природних ресурсів. 147 з них – поєднують у собі моніторинг за використанням та захистом природних ресурсів. Займаються станом лісів – 149 організацій, водних ресурсів – 130, надр – 38, грунтів – 36, повітря – 29.

Також були сформульовані рекомендації організаціям, які займаються охороною та відтворенням цих ресурсів, для покращення ефективності їх діяльності:

  • об’єднуватись у профільні мережі для обміну досвідом та взаємної підтримки
  • розкривати джерела фінансування для зміцнення довіри щодо об’єктивності діяльності
  • розширювати свою географію та сферу впливу для комплексного підходу до оцінки використання та забруднення природних ресурсів
  • більше приділяти увагу питанням зміни клімату
  • публікувати більше інформації про свою діяльність

Крім того, перед конференцією організатори вирішили подивитися очима організацій, які займаються моніторингом використання природних ресурсів, на їхні потреби й виклики у діяльності, та провели невеличке опитування.

Як розповіла Тетяна Кухаренко, менеджерка Екологічної ініціативи Фонду: “нам відповіло 49 респондентів із 16 областей. До речі, серед організацій, які відгукнулися пройти опитування, найбільше діє на регіональному рівні – 19. А 24 організації було створено в період після Революції Гідності, в період сплеску громадської активності, з 2014 по 2020 роки”. 

В рамках цього опитування 30 організацій вказали, що мали перешкоди у доступі до громадських обговорень з питань користування природними ресурсами. Серед найбільших ризиків для своєї діяльності, організації вказали: фізичні загрози еко-активістам (в тому числі від бізнесу), низька активність громадян щодо довкіллєвих проблем, а також фінансування інституційної діяльності, що в свою чергу веде до проблеми інституційної спроможності та вигорання.

У підсумку конференції, Олексій Орловський, директор Програми Фонду “Демократична практика”, зазначив:

 “Ще минула велика конференція значною мірою засвідчила, що був великий запит на потреби на обговорення питання на охорону довкілля у дуже специфічних деяких сферах. Ці два дні надали нам великий перелік питань, для того, щоб всім нам продумати власну нашу діяльність щонайменше на рік до наступної нашої конференції і для того, щоб поставити перед собою завдання що є актуальним, що є важливим на рік наступний.”

Однією з провідних тез конференції, було те, що організаціям громадянського суспільства потрібно об’єднуватись для кращої ефективності своєї діяльності. Об’єднуватись, адже лише спільними зусиллями ми зможемо захистити природне довкілля та створити собі можливість жити у чистій, екологічній, процвітаючій країні!

Найближчим часом ми опублікуємо презентації спікерів та додамо фрагменти запису конференції з відповідями на запитання учасників.

Конференцію організовано Міжнародним фондом “Відродження” – програмою “Демократична практика” та Ініціативою EPAIU – за підтримки Швеції.

Джерело


Тематика публікації:      

Останні публікації цього розділу:

Підсумки проведення Національного Форуму в рамках Марафону Розвитку Громад

Компенсація витрат волонтерам і угоди з ФОП. Нюанси складання договорів ГО з контрагентами

Перший крок до порозуміння щодо Березанської моделі освіти

Оголошено результати навчання «Волонтерів БПД»

Нова Дружківка залучає молодь до планування громадських просторів

Громадський центр правосуддя підтримав акцію «16 днів активізму проти ґендерно зумовленого насильства»