“Принципи Торонто” мають стати чек-листом для майбутніх Уряду та Парламенту, – директор Офісу реформ Кабміну

Візійний документ “Принципи Торонто” є дороговказом змін, він покликаний сформувати не лише основні напрямки необхідних реформ, але й забезпечити незворотність вже існуючих досягнень, наголосили учасники прес-конференції, організованої Коаліцією Реанімаційний Пакет Реформ 15 липня. 

“Цей документ  був підготовлений на інклюзивній основі: до нього була залучена максимальна кількість громадських організацій  (зокрема регіональних), експертів і представників бізнесу”, – говорить член Ради РПР і директор ЦЕДЕМ Тарас Шевченко. 

Також разом із “Принципами Торонто” громадські експерти підготували галузеві брифи за 12 напрямками необхідних змін в Україні. 

Тепер ми можемо моніторити відповідність політичного курсу затребуваним реформам, - додав Шевченко. 

“Принципи Торонто” треба використовувати як чек-лист для майбутніх Верховної Ради та Уряду. У разі прийняття сумнівних рішень політиками громадянське суспільство має заявляти, що вони не відповідають “Принципам Торонто”, – вважає виконавчий директор Офісу реформ Кабінету Міністрів Антон Ященко.

При зміні влади відкривається вікно можливостей для проведення непопулярних реформ, але часто новий Уряд чи Парламент цього не роблять через певні внутрішні суперечки. 

Канада – це велика країна, зацікавлена інвестувати в Україну, до того ж має велику українську діаспору, зауважив виконавчий директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський.

“Вони хочуть інвестувати в ту країну, звідки походять їхні батьки та діди”, – вважає він, додавши, що відсутність глобальних інвестицій є одним з головних запобіжників економічного розвитку України. 

Серед заходів для подолання інвестиційних ризиків Вишлінський назвав боротьбу з корупцією та завершення судової реформи. Також треба скоротити список заборонених до приватизації державних підприємств, лібералізувати рух капіталу та запустити ринок землі. 

Президент під час зустрічі з представниками бізнес-асоціацій особисто виступив за відкриття земельного ринку, – каже директор ЦЕС. 

Однією з головних проблем громадянського суспільства в Україні є напади на громадських активістів, які вкрай погано розслідуються, звернула увагу голова правління Центру прав людини ZMINA Тетяна Печончик. “Понад 90% нападів майже не розслідуються взагалі.

Навіть надзвичайний суспільний резонанс не здатний вплинути на проведення ефективного та неупередженого слідства, – сказала Печончик. 

Зараз 41% громадян вважають, що події в Україні розвиваються у правильному напрямі, навела дані соцдослідження член Ради РПР, директор Фонду” Демократичні ініціативи” Ірина Бекешкіна.

Не так часто в історії України більшість людей вважало, що країна рухається у правильному напрямку. Фактично це було лише після Помаранчевої революції (2005 рік) та Євромайдану (2015 рік).

Безпрецендентним є рівень сподівання на Президента як запоруку проведення реформ – так вважають 61,5% українців. 

“Загальний клімат для реформ є надзвичайно сприятливим, але якщо цього не буде зроблено швидко, то люди можуть зневіритися. Реформи повинні об’єднати суспільство”, – підсумувала директор Фонду” Демократичні ініціативи”. 

Прес-конференція була проведена в рамках програми з інституційної розбудови Центру демократії та верховенства права, що здійснюється за фінансової підтримки Швеції.