Про спроби саботувати міжнародні зобов’язання України. Підсумки великих комітетських слухань щодо НПСВ

19 січня відбулися комітетські слухання щодо виконання вимог з екологізації великих спалювальних установок (ТЕС і ТЕЦ). Українська громадськість об’єдналася, аби захистити право громадян на чисте та безпечне довкілля. Водночас під тиском промислових фінансових груп центральні органи виконавчої влади продовжили говорити про необхідність перенесення строків екологічної модернізації.

НПСВ – це Національний план скорочення викидів від великих спалювальних установок, затверджений наприкінці 2017 року. Також це міжнародні зобов’язання на виконання вимог договору про Енергетичне співтовариство для досягнення показників Директиви 2010/75/ЄС про промислові викиди.

Метою НПСВ є поступове скорочення викидів діоксиду сірки (SO2), оксидів азоту (NOx) та дрібнодисперсного пилу (PM) від існуючих великих спалювальних установок, номінальна теплова потужність яких становить 50 МВт і більше, а перший дозвіл на викиди або дозвіл на проєктування установки видано до 1 липня 1992 року. Строк дії Національного плану скорочення викидів – 2018-2033 роки.

Простими словами, НПСВ передбачає поступове зменшення викидів від найбільших забруднювачів – українських ТЕС і ТЕЦ, і як результат – суттєве очищення повітря.

В Європі це вже реалізовано, і зараз європейці дихають на 90% чистішим повітрям. Але Україні, як країні з перехідною економікою, дали більше часу для досягнення європейських показників гранично допустимих викидів в атмосферне повітря вугільною теплоенергетикою. Водночас головний виконавець НПСВ, Міністерство енергетики України, продовжує захищати інтереси великого бізнесу, замість того щоби дбати про громадян. 

Так з 2018 року жодного питання, окрім створення робочої групи при міністерстві, вирішено не було. А у вересні 2020 року ця робоча група прийняла рішення про перенесення кінцевих строків встановлення очисного обладнання ще на 5-10 років. І це при тому, що в липні 2019 року Кабінет Міністрів України вже вперше переніс строки на 2-5 років, і це стосувалось 21 з 90 установок. Такі зміни були прийняті із жорстким порушенням екологічного законодавства України (без проведення стратегічної екологічної оцінки).

І ось, на комітетських слуханнях Міністерство енергетики України продовжує говорити про необхідність перенесення строків, хоча громадськість та екосвідомі народні депутати наполягають на виконанні НПСВ, а європейські партнери наголошують, що юридичного механізму для відтермінування не існує, адже Україна мала більше часу для реалізації екомодернізації.

Торстен Воллерт, міністр-радник представництва ЄС в Україні:

“Ми бачимо зараз старі неефективні вугільні електростанції, які вже не дуже надійні, ми спостерігаємо більше аварійних відключень, ніж спостерігали за останні кілька років. Отже, має бути серйозний поштовх до модернізації. […] 

Подовження терміну служби застарілих вугільних електростанцій, які є неефективними, перестали бути надійними, не служить жодним цілям. Це шкідливо для здоров’я, шкідливо для довкілля, погано для енергетичної системи. Отже, ми вважаємо, що це насправді не шлях уперед. Ми б хотіли взяти участь в дискусії … про те, як модернізувати енергетичну систему, щоб можна було вкладатися в екологічні обмеження, щоб вам не довелося порушувати свої міжнародні зобов’язання, щоб ми мали більш надійну, більш ефективну енергетичну систему та щоб Україна могла долучатись до того, чого бажає уряд – долучатись до Зеленого Курсу разом з Європейським Союзом”.

Пітер Вайда, старший експерт з питань охорони довкілля Секретаріату Енергетичного співтовариства:

“Ми зареєстрували певні розбіжності в звітних даних, наданих Україною в Секретаріат. Для  ряду установок, звітні викиди по факту ідентичні граничним межам НПСВ для кількох забруднюючих речовин. Але це технічно неможливо через характер установок. Отже, з боку секретаріату ми нещодавно надіслали запит на роз’яснення до Міністерства енергетики, і ми все ще зацікавлені отримати відповідь на це”.

При подальших спробах саботувати виконання НПСВ Україна може перейти точку неповернення і порушити міжнародні зобов’язання. Європа ж не спостерігатиме мовчки й розпочне відповідні процедури розбіжностей, аж до тимчасового позбавлення права голосу у керівних органах Енергетичного Співтовариства.

Більше того, заяви про те, що на екологізацію немає коштів, є просто маніпулятивними. Фінансовий інструмент для цього передбачався ще 10 років тому, на етапі продажу власності держави у приватну власність. Тоді, продаючи станції за низькою вартістю, Україна покладала зобов’язання з екологізації на приватний бізнес, що зазначено в інвестдоговорах. І бізнес ці зобов’язання на себе взяв, хоча зараз у своїх заявах намагається перекласти їх на плечі держави, що абсолютно неприпустимо.

Ірина Черниш, голова ГО “Save Dnipro”:

На сьогоднішній день Україна не має чесної відповіді, що ми будемо робити з вугільною енергетикою в майбутньому. Потужності вугільної генерації вже повністю вичерпали свій ресурс і щодня б’ють рекорди аварійності, отруюючи повітря українських міст. 

Ми взяли на себе зобов’язання перед Європою зробити нашу енергетику безпечнішою. Тоді як наші зобов’язання перед населенням – забезпечити чисте довкілля.

Додатково:

• SaveDnipro винесли на розгляд питання, з яким у листопаді 2020 року до української влади та європейських партнерів звернулися дві Робочі групи: УНП ФГС СхП і УС ПГС. До першої входить більш ніж 140 українських ГО, друга об’єднує 282 організації, а разом вони займаються євроінтеграційними питаннями. І отримана ними відповідь від Енергетичного співтовариства чітко показує, що внесення Українською стороною змін до НПСВ у спосіб, відмінний від окресленого у частині 8.2 розділу 8 НПСВ, порушуватиме міжнародні зобов’язання України та низку законів.
• 18 січня Коаліція з 30 провідних екологічних організацій України звернулася до організаторів та учасників Комітетських слухань, аби захистити інтереси мільйонів українців і не допустити зміни (відтермінування) строків реалізації вимог НПСВ.
• Стаття “Про спроби саботувати міжнародні зобов’язання України” (за результатами комітетських слухань).
• Комітетські слухання щодо скорочення викидів забруднюючих речовин у повітря в Україні (ВІДЕО).
• Виступ голови SaveDnipro Ірини Черниш на слуханнях і відповіді на нього (ВІДЕО).
• Договір №КПП-595 купівлі-продажу пакета акцій публічного акціонерного товариства “Дніпроенерго” за конкурсом (приклад договору з приватним інвестором).