Поводження з відходами на Кіровоградщині: що виявила та рекомендує громадськість

З метою підготовки рекомендацій до регіонального та місцевого програмних документів щодо поводження з відходами, екоактивісти громадської організації «Флора» з’ясували, які обсяги відходів ...

Додано:
yuliyatuz

IMG_4802
Поводження з відходами на Кіровоградщині: що виявила та рекомендує громадськість

З метою підготовки рекомендацій до регіонального та місцевого програмних документів щодо поводження з відходами, екоактивісти громадської організації «Флора» з’ясували, які обсяги відходів утворювались та як з ними поводяться на рівні окремих територій області. Отримані дані дозволили зробити декілька висновків та підготувати ряд відповідних рекомендацій. 

Утворення відходів від домогосподарств у Кіровоградській області 

    Кіровоградська область, у порівнянні із загальнонаціональним показником, зокрема щодо утворення відходів середньостатистичним мешканцем, має дещо обнадійливі данні. Так, один середньостатистичний мешканець області протягом року утворив 159.4 кг. відходів (по Україні – 226.6 кг.). Разом з тим, в розрізі окремих адміністративно-територіальних одиниць були виявлені вкрай відмінні значення. Зокрема, загальна вага коливалась від 0.49 кг. та 315.3 кг. Такі значення надають підстави для сумнівів у їх об’єктивності та правдивості. Адже створення однією особою протягом року лише 0.49 кг. Відходів об’єктивно є нереальним. Неточна та явно занижена статистика по цьому показнику може свідчити про наявність незаконних сміттєзвалищ, які не фіксують обсяги відходів, які на них потрапляють. Тому формування цього показника потребує більш детального вивчення та аналізу. Особливо це стосується територій, які звітують про явно занижені данні. Разом з тим, для територій, які мають значні показники, актуальною є увага до вивчення практики функціонування існуючих полігонів та сміттєзвалищ. Адже значні обсяги відходів можуть здійснювати суттєве контамінаційне навантаження на навколишнє середовище, зокрема, на ґрунти та підземні води. Тому варто звернути увагу на дотримання природоохоронного законодавства на сміттєзвалищах цих територій. 

 

Утворення відходів підприємствами у Кіровоградській області 

    В розрізі показника – «Утворення промислових відходів у розрахунку на одну особу», узагальнено область має 379.9 кг. Однак по окремим адміністративно-територіальним одиницям звертають на себе увагу значні відмінності. Так в області виявлена територія, де на одного мешканця було утворено  лише  1.4 кг сміття. Водночас, на іншій території цей показник досягнув 3636 кг. відходів на одну особу. Враховуючи особливості розташування підприємств, такі дані можуть бути цілком об’єктивними. Однак, враховуючи значні обсяги відходоутворення, варто звернути увагу на те, куди це сміття направляються, що саме суб’єкти поводження з відходами чинять з такими значними обсягами. Великі масиви  відходів потребують відповідних потужностей для їх утилізації, переробки або зберігання. Тому ми пропонуємо більш детально аналізувати цей показник, у поєднанні з іншими критеріями, що узагальнені далі.

    Разом з тим, на основі виключно даних показника  «Утворення відходів підприємствами» для розробки регіональної та місцевих програм поводження з відходами можна зробити декілька рекомендацій. По-перше, у програмних документах варто передбачити механізми перевірки статистичних даних, які можуть не відповідати дійсності або викликають сумніви у їх достовірності. По-друге, необхідно закріпити правовий алгоритм, який дозволив би відстежувати у якісних та кількісних показниках стан поводження з промисловими відходами. Важливо, щоб такий механізм аналізу надав інструменти для виявлення промислових відходів, які не потраплять до статистичних показників, з різних причин.           

 

Поводження з відходами у Кіровоградській області 

    Найбільш популярним способом поводження з відходами на Кіровоградщині залишається накопичення. Так, протягом року з усього обсягу відходів, які підлягали будь-яким формам поводження, 59% були видалені у спеціально відведені місця чи об’єкти. Такі обсяги майже відповідають національному показнику, адже на рівні країни було накопичено  59.7% відходів. 

Дещо більша, у порівнянні з національними даними, кількість відходів була перероблена. У Кіровоградській області переробили 33%, на рівні країни – 21.7%. В цілому, такі показники щодо регіональних підходів у поводженні з відходами можуть свідчити про позитивну динаміку. Разом з тим на використання спалення, як одного із способів поводження, варто звернути більшу увагу. Адже, якщо на рівні країни спаленню було піддано лише  0.2%, то на Кіровоградщині – 8%. Окрім того, окремі території області прозвітували про спалення більшої половини промислових відходів. Наприклад, Голованівський район, що існував до вступу у дію Постанови Верховної Ради України №3650 «Про утворення та ліквідацію районів», надав дані про спалення 82.4% відходів. Такий показник виглядає дивним, адже у цьому районі функціонує Побузький феронікелевий комбінат, який виробляє тверді промислові відходи, що малоймовірно можуть підлягати повному спаленню. Окрім того, зважаючи на задекларовані обсяги спалення, варто дослідити, наскільки екологічним є цей процес. Адже, між іншим, ця адміністративно-територіальна одиниця займала найгірші позиції в області по забруднення атмосферного повітря. Наприклад, а) за обсягами викидів забруднюючих речовин в атмосферу від стаціонарних джерел – найгірші показники у Кіровоградській області (протягом 2020 року було викинуто в атмосферу рекордні 3505.06 тон.); б) за обсягами викидів металів та їх сполук в атмосферу – найгірше місце по Кіровоградській області (протягом 2020 року, було викинуто в атмосферу, рекордні  278.9 тон.); в) за обсягами викидів речовин у вигляді суспендованих твердих частинок – найгірше місце по Кіровоградській області (протягом 2020 року, було викинуто в атмосферу, рекордні  1675.5 тон.).

    Тому, розробляючи регіональну та місцеві програми поводження з відходами, варто звертати увагу на інтеграцію механізмів контролю за дотриманням природоохоронного законодавства у процесах поводження з відходами. 

 

Стан накопичення відходів у Кіровоградській області 

   Отримані данні свідчать про значні розбіжності у розміщені накопичених відходів в розрізі окремих адміністративно-територіальних одиниць Кіровоградської області. Така ситуація створює певне нерівномірне навантаження у розрізі територій регіону –  як фінансове, так і екологічне. Тому, при розробці регіональної та місцевих програм поводження з відходами варто закладати механізми фінансової підтримки найбільш навантажених відходами територій, а також посилювати контроль щодо дотримання природоохоронного законодавства на таких адміністративно-територіальних одиницях, зокрема і у процесах поводження з відходами.

 

   Довідка: презентована інформація отримана на основі останніх статистичних даних, які були випущені у 2021 році Головним управлінням статистики у Кіровоградській області. Масив статистичних даних містив різні показники щодо поводження з відходами в розрізі районів Кіровоградської області, які існували до вступу у дію Постанови Верховної Ради України №3650 «Про утворення та ліквідацію районів» за період 2020 року. 

   Матеріал підготовлено у рамках Ініціативи розвитку екологічної політики та адвокації в Україні, що реалізується Міжнародним фондом «Відродження» за фінансової підтримки Швеції. Зміст матеріалу належить автору та необов’язково відображає погляди Уряду Швеції. Відповідальність за зміст несе виключно ГО «Флора».

 

Бочаров-Туз Володимир, керівник аналітико-дослідницького відділу громадської організації «Флора».


Тематика публікації:        

Останні публікації цього розділу:

В американському університеті презентували виставку з історії «Щедрика»

Клуб Добродіїв шукає менторів/ок для участі в проекті підтримки підлітків

"Майбутнє конкурентоспроможності Європи" та його уроки для євроінтеграції України

Рейтинг інституційної спроможності відновлення малих і середніх громад до 150 тис. мешканців на прикладі Дніпропетровської області (пілот)

Кодимська громада розпочала розробку стратегії розвитку

Зимноводівська громада: спільний пошук рішень для розвитку