Підсумки-2019: громадська думка

Переважна більшість громадян (44%) вважає, що Україна прямує  в правильному напрямі, в неправильному напрямі руху країни переконані 36%, а ще 20% своєї думки не визначили.  Наприкінці минулого, 2018  року, навпаки, абсолютна більшість (70%) вважала напрям руху країни неправильним і лише 18% – правильним (12% не визначилися). Останній раз переконання у правильності напряму України переважало в громадській думці  після президентських виборів у червні 2005 року (тоді 42% вважали напрям руху країни правильним, 31% – неправильним), але вже в листопаді 2005 р. думка громадян змінилася на протилежну: 59% вважали прямування країни неправильним і лише 18% – правильним.

• Політиком 2019 року  однозначно визнано  Володимира Зеленського – його назвали у відкритому питанні 46% населення.  Далі йдуть:  Петро Порошенко (7,5%,  минулого року – 16%),   Юлія Тимошенко (3%, торік – 12%), Дмитро Разумков (3%), Юрій Бойко (3%, торік – 4%), Віктор Медведчук (2%). 24% громадян не назвали жодної кандидатури (у 2018 р. – 25%).

• Головною політичною подією 2019 року в Україні, беззаперечно, було визнано вибори – парламентські та президентські  (цю подію назвали  58% громадян), причому подія визанана позитивною. Далі йдуть: звільнення полонених  (8%), нормандська зустріч (5%), отримання Томосу (2%), розведення військ на Донбасі (2%), впровадження ринку землі (2%). Жодної події не змогли назвати 16% (минулого року – 12%).

• Головною політичною подією 2019 року в світі було названо нормандську зустріч (23%). Далі йдуть: імпічмент Трампа (6%), війна в Сирії (2%), Брекзит (2%), протести «жовтих жилетів» у Франції (2%). Жодної події не змогли назвати 51%. 

• Водночас, як і рік тому, більшість громадян вважає, що у більшості сфер життя становище в Україні за поточний рік  погіршилося, хоча й меншою мірою, ніж  минулого року. Рік тому щодо більшості сфер переважали оцінки змін на гірше, а цього року переважає думка, що ситуація не змінилася. Найбільш негативні  зміни у 2019 році,  на думку населення, сталися: у рівні цін та тарифів – тут погіршення зазначили 61% населення (85% у 2018), охороні здоров’я (46%), соціальному захисті (44%). Поліпшення ситуації громадяни відмітили лише у трьох сферах – обороноздатності країни (31% позначили зміни на краще, 15% – зміни на гірше і ще 44% – відсутність змін), міжнародному іміджі України (31% – зміни на краще, 21% – зміни на гірше і 38% – відсутність змін) та міжнаціональних стосунках (19% – зміни на краще, 15% – зміни на гірше і 54% – відсутність змін). В решті оцінюваних сфер переважають відповіді «не змінилося», проте  в балансі  відповідей щодо змін на краще чи на гірше переважає негатив, хоча й істотно менший, ніж у 2018 р.: пенсійне забезпечення (-25%,  було -48%), упевненість громадян у завтрашньому дні (-23%, було -61%), рівень добробуту родини (-23%, було -52%), ситуація із злочинністю (-22%, було -46%),  оплата праці  (-21%, було -51%), рівень стабільності (-20%, було -63%), економічне становище України (-18%, було -61%), рівень демократії (-5%, було -30%), дотримання законності державними службовцями (-13%, було -36%), освіта (-12%, було -25%), дотримання прав і свобод громадян (-8%, було -31%), становище російськомовного населення (-7%, було -23%), ставлення громадян до влади (-5%, було -61%), ставлення влади до громадян (-6%, було -54%),  становище україномовного населення (-3%, було -12%), становище етнічних та релігійних менших (-3%, було -18%).

• Загалом ситуація в країні у 2019 році, на думку  29%, змінилася на гірше, на думку 14% – на краще,  а більшість – 47% – вважає, що ситуація не змінилася.  Наприкінці 2018 року оцінки були значно гіршими: 67% вважали, що ситуація змінилася на гірше, 5% – на краще і 22% – що не змінилася.

• Загалом громадяни  оцінили економічне становище  країни у 2019 році в 2,46 бала за 5-бальною шкалою, а рівень добробуту власної родини – в 2,75 бала.

• 28% населення певні, що Україна здатна здолати труднощі у найближчі кілька років, проте більшість – 50% – вважають, що це відбудеться у більш віддаленій перспективі. А от у принциповій нездатності України здолати труднощі переконані лише 11%  населення.

• Громадяни не надто вірять у швидкі зміни: лише 18% вважають, що у найближчі 3 місяці економічне становище країни зміниться на краще, і стільки ж – 18% – сподіваються,  що у цей час зміниться на краще рівень добробуту їхньої родини. Водночас і в різке, протягом трьох місяців,  погіршення економічного становища  країни та їхньої власної родини громадини не вірять (відповідно, 17% і  16%). Більшість вважає, що за цей час становище істотно не зміниться – ані в країні (51%), ані в  родині (53%).

• А от в найближчі 2–3 роки економічна ситуація, на думку українців, може змінитися на краще – і в країні (38%), і в родині (38%). Вважають, що ситуація зміниться на гірше: 13,5% – щодо країни і 12% – щодо родини. А 18% переконані, що економічно нічого не зміниться в країні і 22% – у родині. Щоправда, значна частина не спромоглася щось спрогнозувати – ані щодо країни (30%), ані щодо родини (28%). 

• Більшість громадян (51%) сподіваються, що у наступному році кращого буде більше, ніж гіршого. Впевнені у тому, що наступний рік буде обов’язково кращим 20%, а от передбачають, що наступний рік буде гіршим за минулий лише 16%.  

• Водночас у своїх передбаченнях щодо наступного, 2020 року, громадяни впевнені лише щодо стабільності гривні (52% вважають, що це відбудеться, і 36% – що ні) та щодо зростання інвестицій в Україні (відбудеться – 47%, ні – 33%). А  найбільш імовірно, що НЕ відбудеться, на думку українців:  зменшення корупції (вважають це імовірним 30%, ні – 59%), покарання корупціонерів (імовірно – 31%, ні – 58%), встановлення справедливого правосуддя (імовірно – 30%, ні – 56%), зниження рівня злочинності (імовірно – 32%, ні – 53%), зниження тарифів (імовірно – 31%, ні – 58%). А найменш імовірним громадяни вважають у наступному році зміну влади: дострокові вибори Президента (імовірно – 15%, ні – 70%), дострокові вибори Верховної Ради (імовірно – 18%, ні – 64%), зміна уряду (імовірно – 22%, ні – 58%). Щодо деяких можливих змін думки українців діляться: встановлення  миру на Донбасі вважають імовірним 42%, ні – 46%, економічне зростання, відповідно, 45% і 45%, зростання добробуту людей – 40% і 48%, поліпшення умов для бізнесу – 38% і 37%.  

• Позитивний баланс рейтингу довіри, тобто, перевагу довіри над недовірою, мають лише  два  політики – Володимир Зеленський (довіряють 62%, не довіряють 31%, баланс довіри-недовіри +31%) та Дмитро Разумков (довіряють 48%, не довіряють 38%, баланс довіри-недовіри +10%). Ще переважає довіра до громадського діяча Олега Сенцова (довіряють 41%, не довіряють 36%, баланс +5%). А найгірший баланс довіри-недовіри мають Петро Порошенко (-66%), Віктор Медведчук (-61%), Віталій Кличко (-55%), Арсен Аваков (-54%), Юлія  Тимошенко (-54%),  Юрій Бойко (-47%), Анатолій Шарій (-41%). Далі за рівнем негативного балансу йдуть: Андрій Портнов (-37%), Андрій Богдан (-33%), Давід Арахамія (-33%), Святослав Вакарчук (-27%), Олексій Гончарук (-16%).

• Серед соціальних інституцій найбільшу довіру громадян мають Збройні сили України (71% довіри, 22% недовіри, баланс довіри-недовіри становить +48%), церква (довіряють 65%, не довіряють 25%, баланс довіри +40%), волонтерські організації (довіряють 64%, не довіряють 26%, баланс довіри +39%). Позитивний баланс довіри також мають: державна служба з надзвичайних ситуацій (+33%), Президент України (+32%), державна прикордонна служба (+28%), Національна гвардія України (+31%), Державна прикордонна служба (+28%), добровольчі батальйони (+25%), громадські організації (+16%), ЗМІ України (+15%), Омбудсмен (+11%). Майже ділиться  довіра і недовіра до таких інституцій, як Національна поліція (45% довіряють і 45%  не довіряють), патрульна поліція (45% довіряють і 44% не довіряють), Служба безпеки України (довіряють 42%, не довіряють 45%). Найбільш негативно українці ставляться до ЗМІ Росії (довіряють 7%, не довіряють 82%, баланс довіри-недовіри становить -75%). Серед українських інституцій громадяни найбільше не довіряють судовій системі (баланс довіри-недовіри -62%), політичним партіям (-54%), місцевим судам (-53%), комерційним банкам (-51%), прокуратурі (-50%), державному апарату, чиновникам (-51%), Верховному суду (-42%), Антикорупційному суду (-42%), Національному Агентству з запобігання корупції (-40%), Спеціалізованій антикорупційній  прокуратурі (-40%), Національному  антикорупційному бюро України (-36%), Конституційному суду України (-36%). Переважає недовіра також у ставленні до профспілок  (-29%),  Національного  банку  України  (-29%),  Верховної  Ради (-17%), уряду (-13%), західних ЗМІ (-6%).

• Вважають, що нинішня влада краща за попередню, 43% українців, 13% мають протилежну позицію – що нинішня влада  гірша, а, на думку 34%, нинішня влада нічим не відрізняється від попередньої. 

• Найближчим часом, на думку 16% громадян,  у їхніх містах можливі масові виступи протесту (3% у цьому впевнені і ще 13 припускають таку імовірність). Вважають таку перспективу малоймовірною 40% і ще 34% певні, що таких виступів не буде. Особисто готові брати участь у таких мітингах та демонстраціях 16% (4% – обов’язково і ще 13 – скоріше за все), а 71% – ні. Майже такі самі результати були й наприкінці 2018 року. 

• Припускають, що протягом 2020 року може виникнути Майдан-3,  21% громадян, 66% вважають, що цього не буде.

• Останніми роками  громадська думка щодо вибору зовнішньополітичних орієнтацій  – стабільна. У грудні 2014 року 57% обирали орієнтацію на вступ до ЄС і 16% – на Митний союз, у грудні 2015 року  – відповідно, 56% і 13%, у грудні 2016 року – 58% і 11%, у грудні 2017 року – 59% і 11%,  у грудні 2018 року – 59% і 12,5%, а у грудні 2019-го – 64% обирають вступ до ЄС і  13% – до Митного Союзу. Проте також стабільно у зовнішньополітичних орієнтаціях громадян існують відмінності між регіонами: згідно з даними опитування, в грудні 2019 року, Західний регіон  майже абсолютно орієнтований на ЄС (90% проти 3%), Центральний регіон теж має виражену проєвропейську орієнтацію (70% проти 8%), дещо з «меншим рахунком» переважає проєвропейська орієнтація і в Південному регіоні (44% проти 23%) та Східному (42% проти 23%). Причому  і на Півдні, і на Сході значна частина населення зі своїми орієнтаціями не визначилася (відповідно, 33% і 34%).

• Більшість населення вважає, що найкращим варіантом гарантування безпеки для України був би вступ до НАТО – так вважає 51% громадян (46% у 2018 р.,  38,5% у  2017 р.),  і ще 1,5% сподіваються  на військовий союз із США. Позаблоковий статус обстоюють 26% (24% у 2018 р.), а підтримка військового союзу з Росією та іншими країнами СНД становить 5,5% (7% у 2018 р.). Проте у цьому питанні існують істотні регіональні відмінності: членство в НАТО підтримують у Західному (80%) та Центральному (54%) регіонах, а от у Південному (41%) та Східному (42%) регіонах віддають перевагу нейтральному статусу України. Більше того, у Східному регіоні 14% вважають найкращим варіантом гарантування безпеки України військовий союз з Росією та іншими країнами СНД, щоправда, торік тут таких було 20%. 

Джерело: Фонд «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва.