Поки українці з початком карантину шукали маски або вчилися робити їх самостійно, шістнадцятирічний Артем Кисельов з Дніпра мріяв про технологічніше рішення. Він описав принципи роботи захисного засобу, який не просто не даватиме розповсюджуватися COVID-19, але “знатиме”, чи хворіє людина на вірусні інфекції, зокрема коронавірусні. 

Ця розробка поки далека до реалізації. Проте саме вона принесла хлопцю перемогу в конкурсі для молодих науковців, який три підлітки організували для інших підлітків. 

Владлен з Горішніх Плавнів, Олексій з Прилук та Михайло з Чернігова, як і їх однолітки-школярі, на початку березня не пішли до школи через карантин. Далі на них чекали ізоляція, онлайн заняття, скасування олімпіад та конкурсів. Невелика втрата для більшості підлітків, але велика – коли ти звик вигравати ці олімпіади і мрієш про наукову кар’єру. 

Втративши можливості для власного розвитку, вони створили нові. І не тільки для себе, а й для всіх школярів, які цікавляться наукою – заснували власну організацію UkrTeenScience, щоб підтримати підлітків, які мріють про науку. Коли Уряд скасував конкурси і олімпіади, вони вирішили самі зробити конкурс для однолітків. Цікавіший і актуальніший, ніж звичайна олімпіада. 

Ми зідзвонилися з хлопцями по Zoom, в найкращих традиціях карантину. По ту сторону монітора – Біомайк (він же Михайло) та Олексій. І перше, що я побачила – це те, як пишаються хлопці тим, що вони встигли зробити, та тим, що в них зараз будуть брати (можливо) вперше в житті інтерв’ю.

І ось, що молоді фундатори розповіли про створення організації й підтримки потенціалу молоді у боротьбі з COVID-19.

Hello, world!

З моменту як UkrTeenScience привіталася зі світом в мережі? пройшло трохи більше, ніж три місяці. За цей час фаундери, як називають себе самі хлопці, встигли провести масштабний конкурс серед школярів й студентів, зібрати професійне журі та отримати свою першу допомогу – від Міжнародного фонду “Відродження”.

А все почалось зі знайомства Біомайка, (мріє бути біологом та стартапером) з Владленом (мріє бути екологом) та Олексієм (мріє бути нейробіологом) під час підготовки до олімпіад та Малої академії наук. З цього моменту хлопці дружать. А тепер, на карантині, почали спільну справу.

Саме на карантині хлопці знайшли необхідний й дуже цінний ресурс – час, щоб почати втілювати в реальність свої плани. І почали з того, щоб спробувати допомогти іншим підліткам. 

Перші труднощі та перемоги

«Буває важко починати робити щось з нуля. Але у нас був час, натхнення та чудові люди. Тож ми почали діяти», – каже Біомайк, коли ми починаємо розмовляти про конкурс.

Спершу вдавалося не все. Конкурс для підлітків-дослідників, який вони спланували, присвятили актуальним питанням – пошукам екологічних матеріалів для подолання пандемії COVID-19. Для призового фонду зібрали декілька книжок, а Михайло вирішив віддати половину власної президентської стипендії – 1000 гривень.

Але молоді дослідники не квапились подаватися на конкурс. Хлопці переносили дедлайн  кілька разів, але так і не змогли зібрати ту кількість заявок, на яку розраховували. Анкету закрили, а серед тих, хто таки витратив час на дослідження, обрали переможницю, яка й отримала скромний призовий фонд.

Після першої невдалої спроби, хлопці почали шукати підтримку для своєї ініціативи. Саме так вони знайшли програму «Людяність і взаємодопомога» від Міжнародного фонду «Відродження», який з початку карантину в Україні фінансово підтримує проєкти, направлені на боротьбу з наслідками пандемії COVID-19. 

Так хлопці змогли розпочати новий конкурс для підлітків. Тематика лишилась та ж сама – подолання наслідків пандемії. Але тепер учасники могли взяти участь в одній з трьох категорій:  зняти соціальний ролик, представити наукове дослідження або ІТ-розробку. Конкурсантів оцінювало професійне журі з “дорослих” науковців. А трійка переможців у кожній з категорій отримали від 2000 до 500 гривень відповідно.

Для допомоги в організації конкурсу залучали і друзів, і знайомих. Наприклад, вчителька інформатики Анна Лемешовець допомогла знайти членів журі у двох категоріях.

Результати конкурсу й плани на майбутнє

Про результати конкурсу підлітки розказують із захватом. Більше 100 зареєстрованих учасників та учасниць з різних куточків України та 51 конкурсна робота. До фіналу пройшли лише найсильніші 24 роботи у трьох категоріях.

Один з переможців – проєкт чотирнадцятирічної Єлизавети Димченко, – пропонує прототип соціальної мережі та мобільного застосунку для координації волонтерів.

У дослідницькій категорії переміг проєкт Артема Кисельова з Дніпра  – розумна маска, яка може виявити  хворих на коронавірус. Прилад, який збирає дані, вже є. На наступному етапі Артем планує створити нейронну мережу для зчитування та аналізу даних.

«Роботи були настільки якісними, що різниця між кожним місцем була не більше 0.3 балів. Але на жаль, виграшних лише три перших місця», – розповідає Олексій.

Після оголошення переможців команда UrkTeenScience не планує прощатися з учасниками та учасницями конкурсу, а хоче й надалі підтримувати молоді таланти. 

Вже давно Біомайк горить ідеєю платформи для підтримки й допомоги науковцям-школярам. На власному досвіді він усвідомив дилему, з якою зіштовхується підлітки, що мріють займатись наукою. З одного боку, існує безліч конкурсів та можливостей, як українських, так й іноземних. З іншого – бракує співпраці із дослідними центрами, де наявна технічна база для реалізації проєктів, бракує менторства та звичайної спільноти однодумців. 

Олексій зізнається, що особисто йому майже неможливо знайти гарного наукового керівника в рідних Прилуках, бо здебільшого наука в Україні розвивається у великих містах. І це, на думку хлопця, є проблемою, яку UkrTeenScience має на меті її вирішити.

Владлен, Олексій та Біомайк бачать свою ініціативу як платформу для менторства і допомоги підліткам як під час написання робіт, так і під час їх захисту. Свої конкурси хлопці планують  проводити щороку. А у майбутньому перетворювати наукові роботи юних науковців на стартапи, шукаючи для них фінансову підтримку.  Бо як зізнається один з фундаторів  платформи: «Наука – це стиль життя. Певна романтика. Бажання допомогти, не тільки собі, а й людству».

Над матеріалом працювала Віра Процких