Підлітки для підлітків під час війни: створення проєкту — від брейншторму до звіту

Ми не готуємо лідерів — ми готуємо активних учасників громадянського суспільства 

Проєкт «Підлітки для підлітків під час війни» розпочався у 2023 році. Підлітки з усієї України та з-за кордону мали пройти шлях створення власного проєкту від брейншторму до звіту. Цієї осені стартує вже п’ятий потік з новими групами. Ідея збирати молодих людей і спрямовувати їх до дії не втрачає актуальності. Головне — зробити це спрямування грамотним. 

Як влаштовано проєкт

Молоді люди віком 14-17 років мають 10 онлайн-зустрічей, протягом яких знаходять актуальну для них самих і для їхніх однолітків проблему, вигадують формат її вирішення і готують власний проєкт. 

«В молодіжному навчанні часто використовують підхід, в якому на курс подається вже готова команда з готовою ідеєю проєкту. Особливість нашого курсу в тому, що команди складаються прямо тут, а ідея народжується в спільних обговореннях і брейнштормах. Це суттєво збільшує якість відповідальності та глибину залучення», — каже менторка учасників і учасниць Ульяна Устінова. 

Підлітки отримують м’який і уважний менторський супровід і символічний бюджет. І кожна з цих складових має велике значення. Проте є ще декілька ключових підходів, які дають дійсно сталі результати: більшість створених нашими підлітковими командами проєктів існують і розвиваються навіть коли наша співпраця закінчується. 

5 підходів, які працюють 

Мотивація учасників/ць. Щоб взяти участь в проєкті, підлітки проходять конкурсний відбір. Ключовим питанням конкурсної анкети є питання про мотивацію. Цікаво було б запросити й тих підлітків, які пишуть «вчителька/мама сказала зареєструватись», і подивитись, що з цього вийде. Але зазвичай учасників, які прийшли свідомо і самостійно, набагато більше — і в конкурсі перемагають саме вони. 

Зона найближчого розвитку. В «Підлітки для підлітків» приходять люди, які вже мають досвід роботи з проєктами, люди, які взагалі без досвіду, а ще люди, які мають поганий досвід. Наприклад, шкільні проєкти, керовані вчителями, або проєкти, де був тиск і завищені вимоги. Важливо дати їм розвиток, не революційний, а еволюційний, м’який. Важливо, щоб завдання для кожного/ї були складними, але такими, які ти точно в силах виконати.  

Помірна відповідальність. Часто у підлітків є бажання одразу зробити масштабний проєкт (наприклад, фестиваль для всього міста). Їм здається, що вони мають по 5 годин на день для цієї роботи. Менторка Ульяна Устінова розповідає, як працює з цим: 

«Я питаю в підлітків, скільки проєктів може одночасно вести людина. Хтось каже три, хтось — вісім. А потім ми рахуємо. Якщо школа, кожен гурток, спілкування з молодшим братом або сестрою, прогулянка з собакою — це все проєкти? То скільки реального часу у вас лишається для того, щоб взятись ще за один?» 

Помірний бюджет. Великий бюджет — додатковий стрес для підлітків. Якщо це людина, якій батьки дають кишенькові гроші, а родичі дарують пару тисяч на день народження, то комфортний бюджет для неї буде приблизно 3 тис. А не 50, не 80 і точно не 120 тис. До того ж, якщо ти маєш досвід втілення проєкту з бюджетом в 3 тис., більше надії, що ти спробуєш знову, вже самостійно. Врешті решт це такі гроші, які можна й разом з друзями назбирати. Людина з таким досвідом не буде думати, що для важливих кроків і дій потрібні обов’язково шалені гроші — і без них нічого не вийде. 

Мінімум знань. Якщо людина подає заявку на курс, де треба співпрацювати і вигадувати щось з однолітками, значить, їй потрібно щось більше, ніж просто теоретичні знання. Щоб отримати знання, можна ж прочитати книжку або погуглити. Але людина прийшла на курс. Кожна з 10 зустрічей на курсі «Підлітки для піідлітків» триває півтори години. Таймінг цих зустрічей такий: 30 хв. спілкування – 10 хв. теорії — 20 хв. вправ за цією теорією — 30 хв. спілкування. Після півгодинної розмови підлітки почувають себе безпечніше, розуміють одне одного, глибше відчувають свою мотивацію.

Це не про лідерство

До проєкту долучаються підлітки з різних областей України, з-за кордону, хтосьнедавно переїхав, хтось прямо зараз в процесі переїзду — все як в житті. На першому етапі проєкту вони спільно шукають проблему, яка потребує вирішення. І радіють, коли виявляється, що те саме турбує й інших. Десь на іншому кінці країни, або взагаллі десь в Німеччині. Ця взаємодія, уважність одне до одного — один з найцінніших елементів програми. І задача менторки тут — створити такі умови, в яких підлітки говорять те, про що справді думають.  

Коли ідея проєкту народжується в обговоренні і уважності одне до одного, коли спільна ідея стає спільною дією — це якісний вхід в громадянське суспільство. І це ефект, протилежний до того, який зазвичай дають лідерські програми для молоді. 

«Підлітки для підлітків під час війни» — авторський курс ГО Київський освітній центр «Простір толерантності». Його розробила і проводить тренерка і координаторка проєктів організації Ульяна Устінова. Ідея розвивати суб’єктність підлітків належить директорці “Простору толерантності” Анні Ленчовській.

Анна Сідельнікова, комунікаційна менеджерка ГО Київський освітній центр «Простір толерантності»