Перші бюджети участі в ОТГ Кіровоградщини: тенденції, випробування та дієві рішення для промоції інструменту

Бюджет участі - один із найпопулярніших інструментів участі в ОТГ, адже дозволяє активно залучати жителів громади до участі в бюджетному процесі. Це конкурс громадських ініціатив, учасником якого ...

89813966_2610795399166123_6997631838453760000_o
Перші бюджети участі в ОТГ Кіровоградщини: тенденції, випробування та дієві рішення для промоції інструменту

Бюджет участі – один із найпопулярніших інструментів участі в ОТГ, адже дозволяє активно залучати жителів громади до участі в бюджетному процесі. Це конкурс громадських ініціатив, учасником якого може стати кожен повнолітній житель громади. Подаєш власну пропозицію – проєкт, а інші мешканці шляхом голосування вирішують, які з поданих ідей варті фінансування з місцевого бюджету. Прозора система, яка дозволяє втілювати локальні ініціативи, вирішувати проблеми, на які не звертали уваги.

Згідно з останніми даними, що отримало Мінсоцполітики від обласних державних адміністрацій, 106 ОТГ в Україні впроваджують бюджет участі. Це біля 10 % від усієї кількості громад, які створено в Україні. Цьогоріч у список тих, хто вперше запустив бюджет участі, потрапили 4 із 6 (Дмитрівська, Помічнянська, Смолінська, Новопразька ОТГ)  громад-партнерів  Програми DOBRE, де вже впроваджено цей інструмент. Ще 1 громада (Маловисківська ОТГ) вдосконалила звичний конкурс міні-грантів, перетворивши його у формат громадського бюджету, і тільки 1 громада (Бобринецька ОТГ) запускала процес громадського бюджету вже втретє.

Пандемія COVID-19 цьогоріч стала викликом і для досвідчених ОТГ, і для новачків у цій сфері.  Це стало ще й приводом задуматися чи варто взагалі  запускати бюджети участі у подібних умовах, враховуючи якої потужної підготовки потребує цей конкурс. Утім жодна громада не відмовилась від запуску бюджету участі-2020 й кожна реалізувала його (Смолінська й Новопразька ОТГ завершують цей процес на початку жовтня – Авт.) за підтримки команди проєкту “Голос громади у місцевому самоврядуванні”, що спільно втілюють Спілка “Громадські ініціативи України” та Агенція сталого розвитку “Хмарочос” за підтримки Програми DOBRE.

Відповідно до тих же даних Міністерства соцполітики, у 2019-му більшість проєктів бюджетів участі у громадах були спрямовані на створення соціальної інфраструктури та організацію місць дитячого дозвілля. Цьогорічний аналіз поданих на конкурси проєктів не показує кардинальних змін у тенденціях, хоча варто відзначити, що  кількість проєктів із інших категорій зросла. У цьому матеріалі перевіримо які тенденції панують на Кіровоградщині і з’ясуємо, що допомогло громадам у незвичних комунікаційних умовах запустити складні, але цікаві для громадян, бюджети участі.

Спочатку благоустрій і дозвілля

Ідеальний бюджет участі передбачає втілення розвиткових проєктів, тобто ідей, які сприяють інноваційному, культурному, економічному чи освітньому розвитку громади. Однак в Україні (і статистика це доводить) бюджет участі переважно розглядають як можливість залучити гроші туди, де їх не вистачало раніше. Тенденція характерна і для міст, і для ОТГ. Для прикладу, у Кропивницькому у перший рік втілення громадського бюджету було подано багато енергоефективних проєктів: заміна вікон, енергоаудити в освітніх закладах, у той час, як ці роботи мають проводитися за рахунок цільових програм місцевого бюджету.

“За кілька десятиріч хронічного недофінансування інфраструктура населених пунктів потребує відновлення. Це те, що одразу спадає на думку жителям, коли вони думають про можливі проєкти для громадського бюджету, тому бачимо таку тенденцію у категоріях проєктів. Важливо, щоб при плануванні таких об’єктів максимально враховувалися інтереси широкої групи мешканців, а самі проєкти не були банальними, а містили якусь «роздзинку», – пояснює експерт із питань впровадження  інструментів участі спілки “Громадські ініціативи України” Павло Пущенко. - Ще одним завданням перед громадами, з попереднього досвіду багатьох міст, є загальна доступність результатів реалізації проєктів бюджету участі”.

Дані про подані проєкти цьогорічних бюджетів участі у громадах на Кіровоградщині теж підтверджують цю тенденцію. Більшість проєктів спрямовані на покращення благоустрою територій (облаштування скверів, зон відпочинку у парках, оновлення покриття на пішохідних доріжках, облаштування пандусів, безпекових парапетів, встановлення вуличного освітлення і подібне). Утім серед проєктів-переможців – більшість спрямовані на організацію дозвілля та відпочинку населення. Для прикладу, у Маловисківській та Помічнянській ОТГ усі проєкти переможці передбачають облаштування спортивних і дитячих майданчиків, а також громадського простору. Не припиняють подавати на конкурс проєкти щодо облаштування таких зон навіть у Бобринецькій ОТГ, яка втілює бюджет участі третій рік.

статистика громадських бюджетів

“Наша координаційна рада одностайно вирішила, що за рахунок бюджету участі втілюється багато дитячих майданчиків, а інші хороші проєкти не проходять. Тому на останньому засіданні ради ми обговорювали необхідність внесення змін до Положення про громадський бюджет, аби змінити принцип відбору проєктів, запровадивши категорії. Так  дитячі майданчики будуть винесені в окрему категорію, в якій перемогу здобуде тільки 1 проєкт. Таким чином цьогоріч забезпечили перемогу проєкту від сільської території, адже ідеї із сіл не могли набрати достатньої кількості голосів раніше. Плануємо також додати категорію організації культурно-масових заходів, аби стимулювати людей подавати більш глобальні проєкти, а не тільки  ті, що поставив і забув.  Зараз збираємо пропозиції щодо змін у положення, аби наступного року громадський бюджет запрацював за новими принципами”, – говорить начальник відділу економічного розвитку торгівлі, інвестицій та інформаційної діяльності Бобринецької міськради Євгеній Кулик.

Перший бюджет участі – випробування на активізм

Для громад, які вперше цьогоріч запроваджували бюджети участі, більш ключовим завданням насправді стала популяризація нового інструменту, аніж визначення пріоритетів у проєктах. І хоча для деяких громад важливо було одразу створити умови, які б забезпечили перемогу проєктів і з сільських територій (з цим зіткнулася Дмитрівська ОТГ, де кількість жителів у центральній садибі втричі більша, ніж у найбільшому приєднаному селі – Авт.), більшість ОТГ у перші роки запуску проєктів орієнтуються більше на пошук тих, хто готовий писати проєкти. 

“Аналізуючи цьогорічну інфокампанію напрошується висновок, що жителі громади беруть участь в обговоренні, в голосуванні, але не активні у подачі проєктів, тому на цьому етапі потрібно багато працювати з потенційними авторами. Ми намагалися активно комунікувати з ними, підтримувати їх у написанні проєктів, консультували з усіх питань, що їх турбували,  – говорить Антоніна Чоботар, спеціаліст із питань інвестицій відділу фінансів економіки та інвестицій виконавчого комітету Помічнянської міської ради. У наступних конкурсах ми вже будемо висвітлювати  здобутки та успіхи авторів проєктів попередніх років, це допоможе надихнути більшу кількість жителів громади до участі в громадському бюджеті”.

“Перед запуском нашого першого Громадського бюджету ми багато думали про умови голосування, адже розуміли, що проєкти з сільських територій будуть неконкурентними. А цим інструментом нам важливо було показати, що шляхом подачі ініціатив села можуть отримувати додаткову підтримку з місцевого бюджету. Для нас було відкриттям те, що жителі сіл Дмитрівської ОТГ виявились дуже активними, –  говорить Лідія Міркотан, членкиня робочої групи з питань Громадського бюджету в Дмитрівській ОТГ.Після зустрічей нашої менторки з проєкту “Голос громади у місцевому самоврядуванні” з мешканцями сіл нашої громади утворилися ініціативні групи, які в подальшому і були активними в написанні проєктів до Громадського бюджету-2020. Ініціативні групи писали проєкти та дуже допомагали у їх просуванні, аби люди прийшли на голосування. У результаті серед 4 проєктів-переможців три втілюватимуться за межами центральної садиби”.  

Те, що такий посильний пошук активістів і потенційних авторів проєктів дає результат через кілька років, підтверджує досвід Бобринецької та Маловисківської ОТГ. Остання попередні 2 роки проводила конкурс міні-грантів “Майбутнє громади в наших руках”, у якому переможців визначала відповідна конкурсна комісія, однак цьогоріч організувала конкурс за всіма принципами бюджету участі. 

“16 якісних та цікавих проектів цьогоріч – це результат потужної комунікації  у попередні роки. Ми вишуковували найактивніших, проводили з ними особисті зустрічі, запитували які ідеї вони мають і консультували їх щодо оформлення цих ідей у проєкти. Це неймовірний обсяг роботи, результат якої ми відчули цьогоріч: за 2 роки кількість поданих проєктів зросла з 7 до 16, а кількість людей, які взяли участь у голосуванні – з 1,5 тисячі до 2,6 тисяч осіб. Цьогорічна ситуація з COVID-19 нас поставила у надзвичайні умови, адже ми не мали можливості проводити навчальні семінари, зустрічі з тими, хто мав наміри писати проєктні заявки, проводити презентації проєктів.  Але запроваджений механізм громадського бюджету, який був сформований у попередніх два роки, сприяв активністі наших мешканців. Я дуже тішуся тим, як відбувся цьогорічний конкурс “Майбутнє громади в наших руках”, і досягненнями, що ми маємо, згадуючи як це все починалося”, – розповіла Леся Постолюк, секретар Маловисківської міської ради. 

У Бобринецькій ОТГ теж бачать збільшення активності як самих авторів, так і жителів громади, яких раніше важко було залучити до голосування. За словами Євгенія Кулика,  якість поданих проєктів цьогоріч набагато краща, ніж у попередні роки, відчувалась більш запекла боротьба і конкуренція, а кількість людей, які віддали голоси за ідеї бюджету участі у порівнянні з минулим роком зросла вдвічі. Насамперед, завдяки активності авторів, які вже самостійно агітували населення до голосування.  

Бюджет участі: як ефективно запустити

Громади, які попри усі бюджетні навантаження запустили цьогоріч бюджети участі,   отримали від команди проєкту “Голос громади у місцевому самоврядуванні” експертну підтримку в плануванні інфокампаній навколо перших бюджетів участі, в реалізації промокампаній,  а також допомогу в розробці інфоматеріалів, які б допомогли у просуванні нового інструменту.

Серед рішень, які спрацювали у промоції бюджеті участі, громади називали:

  • відеоінструкції про те, як подати і  проголосувати проєкти (креативна відеоінструкція від Дмитрівської ОТГ);
  • докладні текстові інструкції для авторів щодо формування проєктних зявок  (розширена інструкція Бобринецької ОТГ);
  • інформаційні буклети і плакати, які можна поширювати як самостійно, так і через авторів проєктів;
  • креативні гасла, мотиватори , меми і креативне оформлення пунктів голосування;
  • співпраця з місцевими блогерами, які підсилюють роз’яснювальну роботу щодо використання нового інструменту участі (блогер Максим Тодоров про Бюджет участі в Помічнянській ОТГ) та лідерами думок чи ініціативними групами у віддалених селах;
  • історії успіху авторів утілених проєктів у попередні роки (серія роликів Бобринецької ОТГ)
  • проведення масових заходів, дотичною темою яких може стати презентація чи обговорення бюджету участі (кінопокази, волонтерські акції, арт-вечори і под.)

Більше про промоцію бюджету участі можна послухати у записі онлайн-розмови з громадами про креативні формати просування інструментів участі, що відбулася під час онлайн/офлайн форуму “Хвилі добрих практик”, організованого проєктом “Голос громади у місцевому самоврядуванні”. 

Утім навіть у таких карантинних умовах громади з великою територією і важкою комунікацією всередині радять використовувати живе спілкування з людьми віч-на-віч, але з дотриманням карантинних обмежень. 

Просуваючи бюджет участі Новопразька ОТГ вирішили не сподіватися на новітні технології, а обрати стратегію живих контактів спілкуватися з територіями наживо, орієнтуючись на найактивніших жителів сіл. Людей на зустрічах було не багато, але ми запрошували активістів, які б могли далі передати наші буклети та закликати людей подавати свої ініціативи. Нам це допомогло знайти партнерів на місцях, як ми і розраховували плануючи свою інфокампанію, а також зрозуміти як “заходить” новий інструмент, – ділиться Анна Середа, діловод загального відділу Новопразької селищної ради.Важливо підходити до людей та пояснювати, щоб вони не боялися діяти. Ми також поширювали інформацію на місцевих заходах. Заважає тільки те, що населені пункти громади досить віддалені один від одного і часті візити організувати складно, особливо в умовах карантинних заходів”.

Аналізуючи результати перших бюджетів участі як ментори громад, маємо відзначити, що у цьому процесі не маловажлива й організація самого процесу запуску бюджету участі. У громадах, де за інфокампанію відповідали комунікаційники місцевих рад, промоція у соціальних мережах давалась краще, утім не завжди комунікаційник є лідером думки у громаді чи людиною, до якої дослухаються. Хороші результати   можна досягти і якщо працюватиме злагоджена, вмотивована і заряджена на результат команда, яка може не мати потужного комунікаційного бекграунду, але точно знатиме з ким починати спілкування в громаді краще й ефективніше. 

Стаття створена Спілкою “Громадські ініціативи України” та Агенцією сталого розвитку “Хмарочос” в рамках проєкту “Голос громади в місцевому самоврядуванні” Програми USAID “Децентралізація приносить кращі результати та ефективність” (DOBRE), що виконується міжнародною організацією Глобал Комьюнітіз (Global Communities) та фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID).


Тематика публікації:      

Останні публікації цього розділу:

Оновлені умови дистанційного навчання у школах

Триває онлайн-курс про дистанційне навчання

Уряд виділив понад пів мільярда гривень на дезінфекційні засоби для шкіл

Аналіз програм: що обіцяє Маріуполю партія "Європейська солідарність"?

Аналіз програм партій: Що обіцяє Запоріжжю “Європейська Солідарність”?

Аналіз програм партій: “Зберегти Запорізьку область!” - ВО “Батьківщина”