Партії: що про них варто знати?

У вівторок, 18 червня відбувся перший у червні Клуб Активної Громади: Партії: що про них варто знати? Про що ми говорили?

Про політичні партії: їх історію, ідеальну програму, виборчі системи, проект Виборчого кодексу, партійні списки і праймеріз, детально розібрали та склали власний Закон про державне фінансування політичних партій, а також перевіряли партії та їх представників на доброчесність за допомогою онлайн-інструментів Громадянська мережа ОПОРА.

***
Що ж, що таке партії і для чого вони створені?
Політична партія – сукупність громадян, об`єднаних спільними цінностями, інтересами, баченням майбутнього держави задля боротьби за владу та її реалізацію.

Партії створені для того, щоб:
1) відстоювати інтереси громадян – своїх виборців;
2) репрезентувати думку громади;
3) бути посередником між громадянами та урядом;
4) бути частинкою системи стримувань і противаг;
5) боротися за владу та реалізовувати через перемогу на виборах власну програму.

***
Як ми вияснили, ідеальна програма політичної партії для громадян є різною.
Однак, ми живемо в епоху, де межі політичних ідеологій дуже розмиті. 
Тому на політичну арену виходять catch-all parties. Тобто всеохоплюючі партії, які орієнтуються не на окрему верству, а на всі групи населення.
Можливо, це партії, які мають ідеальну програму? …
Відповідь на питання залишається відкритою.

***
Виборчий кодекс передбачає:
1) проведення парламентських виборів у 27 виборчих регіонах замість 225 виборчих округів;
2) пропорційну виборчу систему з відкритими списками;
3) потрапити в Раду зможуть ті партії, які подолали 4% бар’єр;
4) великий розмір округів ускладнить підкуп виборців. Одна справа “скупити” мажоритарний округ у два райони, і зовсім інша – всю область. Це потребує значно більших витрат.

Щоб потрапити до Верховної Ради, треба буде завойовувати довіру і голоси виборців. Тобто – реально працювати на округах і показувати свою ефективність. Це стимулюватиме політичну конкуренцію і зробить невигідною торгівлю місцями у виборчих списках. 

Якщо буде політична воля на прийняття реформи, відкриються наступні перспективи:
1) Підвищення якості та рівня легітимності парламенту та уряду;
2) створення умов для розвитку партій;
3) зниження рівня внутрішньої корупції;
4) посилиться рівень підзвітності партій.

І, як наслідок, буде зроблено перші кроки до усунення «вождизму» в керівництві партій, відбудеться заохочення до розбудови партійних структур на місцях. Таким чином нам вдасться вирватися з замкненого кола неефективних реформ.

*** 
Державне фінансування політичних партій

Не менш важлива, аніж виборчий кодекс, реформа.
Закон про державне фінансування політичних партій набрав чинності в 2016 році.
Закон вперше обмежив максимальний розмір внеску фізичними та юридичними особами: 400 та 800 розмірів мінімальної заробітньої плати відповідно.
Законодавець передбачив держфінансування для політичних партій, які на позачергових виборах 2019 року наберуть 2% голосів (попри те, що прохідний бар’єр залишився на рівні 5%), що сприяє рівним умовам розвитку партій.

Здійснення контролю за дотриманням нових правил у сфері політичного фінансування законодавець поклав на кілька державних органів: Рахункову Палату, Центральну Виборчу Комісію та Національне Агенство з питань Запобігання Корупції. Однак, основну роль та право подавати до суду має НАЗК.

Окрім цього, за результатами виборів 2019 року в Україні запрацює другий тип державного фінансування, а саме відшкодування витрат на ведення виборчої кампанії.

Реформа політичних фінансів в Україні стала важливим кроком на шляху демократизації української політичної системи та приведення правил фінансування політики у відповідність до міжнародних стандартів і кращих зарубіжних практик. Прийняття та впровадження відповідних норм покликане вирішити нагальні проблеми залежності партій від олігархів, політичної корупції та викривленого представництва інтересів виборців. Загалом нова законодавча модель має прогресивний характер, однак містить і недоліки, які необхідно усунути для її подальшого належного впровадження. Важливу роль відіграватиме і здатність основних учасників процесу налагодити співпрацю між собою, а також зростання зацікавленості громадян у питаннях фінансування партій і кандидатів.