Парламентські вибори-2014: підсумки Національного екзит-полу’2014

26 жовтня 2014 року, у день позачергових виборів до Верховної Ради України, Консорціум, до якого входять Фонд «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва», Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) та Український центр економічних і політичних досліджень імені Олександра Разумкова, провів Національний екзит-пол’Рада-2014.

Генеральна сукупність екзит-полу — виборці, які проголосували на виборчих дільницях на території України (крім спеціальних дільниць). Теоретично вибірка репрезентативна для України в цілому, для всіх тих дільниць, на яких відбулися вибори. Опитано 17779 респондентів на 400 виборчих дільницях. Статистична похибка вибірки не перевищує 2,5% для головних партій і блоків (за чисельністю отриманих голосів) і в межах 0,5–1% — для інших партій і блоків.

Національний екзит-пол здійснено за фінансової підтримки міжнародних донорів: Міжнародний Фонд «Відродження», програма Matra Посольства Королівства Нідерландів в Україні, Національний Фонд підтримки демократії (США), PACT, проект UNITER, Європейський Союз.

Дані екзит-полу дають змогу представити електорати різних політичних сил.

Виборці різних партій у різний час ухвалювали рішення, за яку партію проголосувати. Лише 39% виборців були прихильниками партії, за яку проголосували, ще до початку виборчої кампанії і ще 15% – як тільки почалася виборча кампанія, тобто раніше, ніж за три місяці. Найбільше такого стабільного електорату мали Комуністична партія України (66% задовго до виборів і ще 10% – щойно почалася виборча кампанія), ВО «Батьківщина» (відповідно, 65% і 8%) та ВО «Свобода» (відповідно, 57% і 8%). Найбільше здобула за останній місяць перед виборами партія «Самопоміч» – 44% свого електорату, причому 8% її електорату визначилися безпосередньо у день виборів.

Стабільність у визначенні, за кого голосувати, найбільше залежить від віку виборця: серед виборців, яким за 60 років, 48% знали, за кого голосуватимуть, до початку виборчої кампанії, а серед виборців віком до 30 років – лише 31%.

Першочерговим завданням для країни має бути досягнення миру, зміцнення обороноздатності країни – так вважає 46% виборців. На другому місці – подолання корупції і люстрація влади (25%), на третьому – вирішення економічних проблем (19,5%). Досягнення миру, зміцнення обороноздатності країни вважають першочерговим завданням виборці більшості партій: Партії «Блок Петра Порошенка» – 55%, Політичної партії «Народний фронт» – 52%, Партії «Громадянська позиція» – 49%, Партії «Батьківщина» – 49%, Радикальної партії Олега Ляшка – 47%.

Для виборців деяких партій вирішення економічних проблем мають таку саму вагу, як і питання миру та обороноздатності: серед виборців Комуністичної партії України економічні проблеми первинні для 36%, питання миру та обороноздатності – для 35%, для виборців Партії Сергія Тігіпка, відповідно, 45% і 39%, для партії «Опозиційний блок» – 35% і 44%. Істотно відрізняються від решти дві політичні сили, для яких першочерговим завданням є подолання корупції та люстрація влади: це – партія «Самопоміч» (39,5%) та ВО «Свобода» (43%).

Існують відмінності електорального вибору залежно від статі, віку та рівня освіти. 

За статтю: серед жінок підтримка «Народного Фронту» була вищою, ніж серед чоловіків (24% і 19%), так само як і підтримка «Опозиційного блоку» (9% – жінки і 6% – чоловіки). Натомість чоловіки більше, ніж жінки підтримали ВО «Свобода» (8% і 5%). У решти політичних сил істотних відмінностей у підтримці чоловіків та жінок не було.

За віком: найбільші вікові відмінності у голосуванні стосуються насамперед Комуністичної партії, яка долає виборчий бар’єр лише у віковій групі електорату, якому за 60 років (6%). Зростає електоральна підтримка з віком виборців також у «Опозиційного блоку» (з 5% серед наймолодшого електорату віком до 30 років до 10% серед електорату, якому за 60 років); так само зростає електоральна підтримка у старших вікових генераціях у виборців «Свободи» (від 4% до 7%) та ВО «Батьківщина» (від 3% до 7%). Натомість для електорату партії «Самопоміч» характерна протилежна тенденція: найбільшу підтримку ця партія отримала серед виборців віком до 40 років (19%), із збільшенням віку ця підтримка зменшується – до 6% серед виборців, яким за 60 років. Підтримка «Блоку Петра Порошенка» майже рівномірна в усіх вікових групах (20–25%), так само як і «Народного Фронту» (20–23%).

Підтримка партій залежить і від рівня освіти виборців, найбільше ця залежність стосується «Народного Фронту», «Самопомочі» та Радикальної Партії Олега Ляшка. Підтримка «Самопомочі» істотно зростає зі зростанням рівня освіти виборців: 6% серед виборців з неповною середньою освітою, 8% – із загальною середньою, 10% – із середньою спеціальною, 16% – із незакінченою вищою і 20% – серед виборців з вищою освітою. Натомість підтримка «Народного Фронту» зі зростанням освітнього рівня виборців дещо падає: 26% – серед виборців з неповною середньою освітою, 24% – серед тих, хто має загальну середню, і 23% – спеціальну середню освіту, 19% – серед виборців з неповною вищою освітою і 18% – з вищою. Так само і підтримка Радикальної партії Олега ляшка найвища серед виборців з неповною середньою освітою – 12% і зменшується зі зростанням освітнього рівня виборців: 10,5% – із загальною середньою, 7% – із середньою спеціальною, 5% – із незакінченою вищою і 3% – серед виборців з вищою освітою. Підтримка решти політичних сил відносно рівномірна в усіх освітніх групах.

Електорати різних партій відрізняються за соціально-демографічною структурою 

За статтю майже в усіх політичних силах серед виборців переважають жінки,найбільше – в електораті Опозиційного Блоку (61% – жінки, 39% – чоловіки), «Народного Фронту» (59% – жінки, 41% – чоловіки) та Блоку Петра Порошенка (53% – жінки, 47% – чоловіки). І лише дві партії мають переважно чоловічий електорат – ВО «Свобода» (59% – чоловіки, 41% – жінки) та партія «Правий сектор» (55% – чоловіки, 45% – жінки). В електоратах решти політичних сил чоловіки та жінки представлені приблизно рівномірно.

За рівнем освіти найвищий освітній рівень – у виборців «Самопомочі», де 56% мають вищу освіту і ще 6,5% – незакінчену вищу, 25% – середню спеціальну, 10% – повну середню і 2% – неповну середню. Відрізняється більш високим освітнім рівнем і електорат «Правого сектору» (47% – з вищою освітою і ще 12% – з незакінченою вищою). Найнижчий освітній ценз відрізняє Радикальну партію Олега Ляшка, де виборців з вищою освітою 19% і ще 5% мають незакінчену вищу.

За віком наймолодший електорат у партії «Самопоміч» (48% віком до 40 років) та у«Правого сектору» (55% віком до 40 років). Найстарший електорат – у Комуністичної партії (73% старших за 50 років) та у Опозиційного блоку (58% старших за 50 років).

За типом поселення відрізняється електорат Радикальної партії Олега Ляшка, 50% якого становлять сільські жителі та, природно, ВАО «Заступ» (68%). Дещо вищий від статистичного відсоток сільських жителів також характерний для електоратів «Народного фронту» (43%) та ВО «Батьківщина» (41%). А найбільш «урбанізований» електорат у партії «Самопоміч» (48% виборців проживають в обласних центрах) та «Правого сектора» (49%).

Детальніше.

Джерело : www.dif.org.ua