Освіта — наша суперсила: ключові тези освітнього форуму «Сьогодні заради майбутнього. Освіта у воєнний і післявоєнний час»

Понад 20 спікерів та 300 учасників взяли участь в освітньому форумі «Сьогодні заради майбутнього» попри тривалу нічну атаку та повітряну тривогу під час заходу у Києві. У межах трьох панелей, які ...

LEV_1935
Освіта — наша суперсила: ключові тези освітнього форуму «Сьогодні заради майбутнього. Освіта у воєнний і післявоєнний час»

Понад 20 спікерів та 300 учасників взяли участь в освітньому форумі «Сьогодні заради майбутнього» попри тривалу нічну атаку та повітряну тривогу під час заходу у Києві. У межах трьох панелей, які торкалися безпекових питань та відновлення  освітнього процесу на деокупованих територіях, наскрізною була тема форуму «Освіта у воєнний і післявоєнний час». Упродовж дня учасники разом з фахівцями дискутували про роботу психологічної служби у навчальних закладах, якою вона має бути, ознайомилися з актуальним опитуваннями щодо відновлення на прифронтових територіях та навіть зіграли в освітні ігри від «Про.Світ».  Також освітяни та запрошені гості виконали домашнє завдання й принесли подарунки, завдяки чому бібліотека Миколаївського ліцею №55 поповниться 322 книгами. Ми вкотре підтвердили, що ми усі незламні, коли разом.

Значну частину події громадська організація «Центр Інноваційної Освіти «Про.Світ» присвятила виступам-свідченням з трьох деокупованих територій України та стратегуванню їхнього відновлення. 

Ділимось з вами найцікавішими тезами від спікерів форуму «Сьогодні заради майбутнього. Освіта у воєнний і післявоєнний час».

230 (1)

На початку події з мотивуючими словами до учасників звернулася голова ГО «Про.Світ» Олександра Пєтушкова: «Ми у «Про.Світ» віримо, що перемога настане не лише у момент перемоги на фронті. Фінальна перемога прийде у момент з новим поколінням, гідних, сміливих та незламних українців. Тож освіта — наша суперсила. І Ви є її невід’ємною складовою. Вчитель справді має вчити, але це можна робити по-різному. Якщо ж для дитини створювати ситуації успіху, підкреслювати сильні сторони, демонструючи при цьому динаміку її успішності, то насправді це призведе до того, що в дорослому житті така дитина зможе аргументувати свою позицію, брати на себе відповідальність. Я вірю, що ви саме такі! Ті, хто сьогодні формує дійсно гідне майбутнє України!».

Про.Безпека: безпечна освітня екосистема

За майже два роки повномасштабного вторгнення в представників освіти є чітке уявлення труднощів для забезпечення безпеки у навчальному закладі. Тож на форумі учасники разом з експертами обговорювали конкретні дії для покращення освітньої екосистеми: від поведінки під час повітряних тривог до облаштування укриттів. 

Як вдалося реанімувати, створити освітнє середовище говорила керівниця регіонального розвитку міжнародного благодійного фонду SavED Анна Пуцова. Команда SavED розпочала працювати над відновленням цифрових освітніх просторів одразу після  деокупації перших трьох областей: Київщини, Чернігівщини, Сумщини. Також організація займалася облаштуванням укриттів.

«Ми почали працювати у цих регіонах, створюючи простори для освітніх можливостей, з гаджетами, які були розкрадені, зруйновані, або які батьки не мали змоги придбати. Є певний психологічний фактор, коли дивишся на руїни. Добре, коли є можливість щось створити на них, ніби сказати, що не все загублено, є майбутнє. Що ми й зробили. А також сприяли соціалізації дітей»,  — розповіла Анна Пуцова.

230 (2)

Команді SavED вдалося створювати освітні простори в основному коштом закордонних донорів. Загалом створення безпечного освітнього середовища відповідно до законодавства, покладене на засновників закладів освіти, тобто на міські, сільські, селищні ради, розповів заступника Міністра освіти і науки України Андрій Сташків: «Вони несуть безпосередню відповідальність за безпечне освітнє середовище, за наявність укриттів та відповідність вимогам, які є прописані у рекомендаціях Державної служби України з надзвичайних ситуацій. Але враховуючи те, що вартість нових укриттів є надзвичайно високою сподіватися, що це питання можна вирішити коштом місцевих бюджетів — не варто. Тому є субвенції, допомога міжнародних донорів тощо, щоб це зробити».

Значний досвід впровадження безпекових стратегій є й у Центру інноваційної освіти «Про.Світ». У 2023 році організація за підтримки  ULEAD з Європою ініціювали проєкт «Про.Спільноти: безпечне та сприятливе середовище для навчання дітей». Як розповіла очільниця організації Олександра Пєтушкова: «У травні ми познайомилися з тренерами, яких відібрали з усієї України. Ми провели для них навчання, відвідали Ізраїль, вивчили міжнародний досвід. І вирушили наші тренери у 17 областей України імплементувати програму про безпеку».

За цей період тренери провели навчання у 112 громадах та охопили приблизно 800 освітян, 440 закладів освіти. Окрім цього, зручним помічником по безпекових питаннях у школі став посібник, який ініціювала організація. Його можна знайти за посиланням.

Загалом зустріч з топспікерами форуму стала не тільки нагодою обговорити нагальні питання, але й відчути підтримку експертів, високопосадовців та галузевих фахівців. Відтак освітній омбудсмен України Сергій Горбачов запевнив учасників у необхідності таких зустрічей для узгодження взаємодії.

230

Своїм баченням Нової української школи поділилася ексміністерка освіти та науки України, кандидатка педагогічних наук, доцентка Лілія Гриневич. Зокрема, зазначила, що ідея Нової української школи — змінити життя і дати ширші можливості для кожної української дитини.

«25% українських дітей відчувають опору в собі, а решта хочуть дізнатися як собі допомогти, буде впевненими, не панікувати. Скажіть, будь ласка, це передбачає освітній процес? Як розвивати соціально-емоційні навички? Це можна робити шляхом курсів, за вибором, які вже мають гриф Міністерства освіти. А це можна інтегрувати в загальні компетентності вчителів. Зараз я апелюю до наших інститутів післядипломної освіти й центрів професійного розвитку вчителів, тому що оця життєва стійкість, прийняття відповідальних рішень — це те, що потрібно у теперішній ситуації війни, але це також потрібно для успішної самореалізації успішної людини», — підсумовує Лілія Гриневич.

Про.Фахівці: безпечний дорослий

Наскрізною лінією форуму було прагнення організаторів продемонструвати як діє на практиці формула: Безпечне середовище + Безпечний дорослий = Дитина у безпеці. Така математична конструкція підкреслює необхідність системного підходу, щоб зробити освітнє середовище безпечним для кожної дитини. Адже у прогнозованому для дитини просторі, який максимально підготовлений для взаємодії з нею та убезпечений від будь-якого насильства, поруч має бути безпечна доросла людина. Лише поруч із доброзичливим, уважним, емпатійним наставником, який завжди прагне діяти в найкращих інтересах дитини, вона справді зможе відчути себе захищеною. 

Як стати безпечним дорослим біля дитини саме про це на своїх майстерках говорили три експерти: Вікторія Назаревич, Юрій Луценко, Тетяна Шкурська-Кузьменко. Тут освітяни мали змогу практикували терапевтичні прийоми формування резильєнтності, отримали навички психологічного відновлення для роботи з дорослими, а під час третього тренінгу — опановували техніку самодопомоги для «приборкання» стресу.

«Терапевтична іграшка: прийоми формування резильєнтності» — майстер-клас з такою назвою був присвячений силі виживання, розвитку і збереженню власних сил через один з найбільш давніх способів підтримки — іграшку. Вона є певною метафорою, яка розкриває власні унікальні шляхи актуалізації резильєнтної поведінки у травматичних умовах війни, розповіла доцентка кафедри вікової та педагогічної психології Рівненського державного гуманітарного університету, кандидатка психологічних наук, арттерапевтка Вікторія Назаревич.

«І, мабуть, у війні іграшка стає невизнаним діячем безпеки. Згадую перші дні війни, коли діти в кожному підвалі мали іграшку, яку рятували й рятувались біля неї. Тому буду продовжувати казати, що іграшка має дивну силу, відроджувати віру в найкраще, віру в майбутнє. Мала можливість про це казати на фантастичному освітньому форумі. Обличчя директорів та заступників осяювались посмішкою, коли вони отримували невеличку іграшку, як подарунок після ночі обстрілів Києва. Дякую організаторам за таку можливість! Граймо та виграваймо життя!» — поділилася досвідом у Facebook Вікторія Назаревич.

230 (3)

Прийоми такого майстер-класу в цілому підказують фахівцям дитячої психології, як допомоги дітям, так і дорослим, які потребують додаткового захисту «внутрішньої дитини».

«Тренінгу навичок психологічного відновлення як інструменту роботи з дорослими» навчав психолог, голова ГО «Агенція розвитку проєктних ініціатив», національний експерт з надання психосоціальної підтримки Юрій Луценко. Тут пропрацьовували наслідки кризових подій, здобували вміння, щоб самостійно справлятися з її наслідками за умови мінімального супроводу та втручань фахівців. Як мінімізувати час відновлення та покращити свій стан учасники заходу випробували на собі.

Ігри для укриття в буквальному розумінні знадобилася під час повітряної тривоги, яка пролунала в часі форуму. Тут допоміг кіт Просвіт, адже він герой гри. Учасники змогли переконатися у практичності та важливості такої взаємодії та способу навчання дітей. Загалом в безпекових іграх від «Про.Світ» відпрацьовані алгоритми дій у понад 2000 різних ситуаціях небезпеки. За такою, здавалось, веселою й безтурботною справою твориться атмосфера взаємопідтримки в учнівському колективі. Також учні отримують знання про правила цифрової безпеки тощо. Ігри з турботою про дітей для подальшої практики підготували за посиланнямТут можна навчитися граючись у «Територію безпеки», «Спільні кроки», «Колесо довіри» та ознайомитися з інтерактивними інформаційними плакатами  «Моя територія безпеки — приклад для твоєї».

Про.Відновлення: досвід деокупації

Чи не найзворушливішою та найскладнішою була третя панель форуму у форматі TEDTalks. На ній очільники освітніх закладів та департаментів ділилися реальними історіями з деокупованих міст України:  Київщини, Харківщини та Херсонщини. У 2022 році вони пережили вторгнення російських військ у їхні громади.

Той час директор комунального закладу «Вільхуватський ліцей Вільхуватської сільської ради» Куп’янського району Харківської області Євген Новиков згадує так: «6 серпня 2022 року до нас завітали представники з, так званого відділу освіти, у наш ліцей. Вони провели збори колективу, на яких одразу заявили, що ми з 1 вересня переходимо на російські програми, російські підручники. Вчителів української мови запевнили, що вони будуть викладати мови корінних народів, є такий предмет у російських школах. Пообіцяли усім мінімум по 22 тис. рублів заробітної плати. На цьому зібрані я одразу зауважив, що не буду співпрацювати. Був обраний директором вчитель фізики. На жаль, 90% колективу пішли на роботу. Знаєте, що мене дуже здивувало, що у них «промивання мізків» відбувається з 5 класу».

230 (4)

Згідно з дослідженням «Про.Відновлення: досвід деокупації», майже кожен 5-й респондент вважає, що випадки колаборанства актуалізували потребу підбору нових педагогічних працівників з врахуванням оновлених критеріїв, зокрема, довіри. Аналітику у межах форуму презентував проєктний менеджер ГО «Про.Світ»  Станіслав Клосовський.

«68,9 % вважають, що покарання має бути додатковим для освітян з довічним позбавленням викладати в українських школах. Також у дослідженні піднято важливу проблему, якщо на місцевому рівні у громаді освітян відстороняють від роботи (стосовно яких  є висунуті підозри у держзраді), то дуже часто вони, поки немає судових рішень, переїжджають в інші громади і там влаштовуються на роботу. Адже основною проблемою на деокупованих територіях у закладах освіти залишається питання кадрів», — каже Станіслав Клосовський.

Дослідження відбувалося у три етапи: проведення глибинних інтерв’ю, опитування та виїзна експертна комісія разом з організацією фокус-групи. З 26 червня по 7 липня 2023 року дослідники аналізували дані, які отримали від освітян закладів загальної середньої освіти у Запорізькій, Київській, Миколаївській, Сумській, Харківській, Херсонській та Чернігівській областях.

Більш детально з дослідженням можна ознайомитися тут.

На думку Лілії Гриневич потрібно виробляти абсолютно дві різні політики щодо відновлення деокупованих територій у 2014 році та у 2022. 

«Попри ці величезні соціальні поділи, які нас чекають після війни, у залежності від того, хто який мав досвід війни: внутрішньо переміщені, ті, хто був за кордоном, ті, чиї батьки воювали й ті, чиї батьки не воювали. Тобто у дітях — це все відзеркалюється. У нас на деокупованих територіях можуть бути класи, в яких сидітимуть діти, батьки яких воювали по різні сторони. І нам потрібно зрозуміти: як при цьому забезпечити порозуміння між ними та вийти на новий рівень оцієї згуртованої нової України», — зауважила Лілія Гриневич.

Також зі словами подяки до освітян звернулася радниця з питань освіти GIZ, програми U-LEAD Олена Медведєва. Вона розповіла про готовність міжнародних донорів вже сьогодні сприяти відновленню освітнього процесу в Україні.

«Не чекаючи перемоги України, міжнародні партнери вкладають у відновлення. Тому що ми не можемо піддавати ризику майбутнє українських дітей, культури, держави в цілому. Саме тому у 2023 році розпочалася робота із реабілітації шкіл, яку ініціювала Служба зовнішньополітичних інструментів європейської комісії. І саме в межах цієї діяльності відбулася та співпраця команди U-LEAD з  командою освітян. Ми дуже раді, що саме просвітяни стали нашими партнерами, бо мають дуже талановиту, професійну команду, нетрадиційне, системне бачення».

Ми й надалі розповідатимемо про перебіг форуму, який вмістив приблизно 15 тематичних виступів, тренінгів, дискусій та презентацій. Тож стежте за новинами від «Про.Світ».

Форум пройшов у партнерстві зі Службою Освітній омбудсмен Сергій Горбачов та в межах проєкту «Про.Спільноти: безпечне та сприятливе середовище для навчання дітей», який реалізує Центр інноваційної освіти «Про.Світ» за підтримки Програми ULEAD з Європою / ULEAD with Europe, що спільно фінансується ЄС та його державами-членами Німеччиною, Польщею, Данією та Словенією, та за підтримки ІСАР Єднання у межах проєкту «Ініціатива секторальної підтримки громадянського суспільства», що реалізується Isar Ednannia у консорціумі з Українським незалежним центром політичних досліджень (УНЦПД) та Центр демократії та верховенства права (ЦЕДЕМ) завдяки щирій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку.

Авторка тексту Ірина Чорна 


Тематика публікації:        

Останні публікації цього розділу:

Детінізація тютюнового ринку та результати євроінтеграційної акцизної політики в Україні

Акліматизуватись до змін в часи кризи

Курс з цифрової освіти для українських школярів продовжує роботу у 2024 році

Запровадження громадського бюджету в умовах воєнного стану: роз’яснення експертів U-LEAD

«Майдан навчив нас вірити у перемогу»: обговорення документального фільму «Євромайдан. Чорновий монтаж»

День пам’яті майданівця та Героя України Тараса Матвіїва провели у Музеї Майдану