Один день з організаторами ХІІ Мандрівного DOCUDAYS UA

2-й  день ХІІ Мандрівного міжнародного фестивалю документального кіно з прав людини DOCUDAYS UA в Компаніївському районі  розпочався 21 листопада в Компаніївській центральній районній бібліотеці з показу фільму польського режисера Яна П. Матушинського «Глибокі почуття». Після перегляду стрічки традиційно відбулося обговорення, під час якого погляди глядачів розділилися: одні підтримували головного героя, інші вважали його егоїстом. Під час дискусії кожен доводив свою думку, спираючись на епізоди фільму і вислови головних героїв. Та врешті-решт дійшли спільного висновку: кожна людина має право займатися улюбленою справою, кожна людина має право бути щасливою.

Глядачі розійшлись, а організатори завантажили в автомобіль обладнання і відправилися в село Живанівка, де показали польський фільм «Вєрка» (режисер Павел Лозінський). Глядачі дуже перейнялись долею як хворої дівчинки Вєроніки, так і головної героїні, яка опікується цією дитиною. Одна жінка сказала, що нам не хочеться знати про подібне горе людське, але ж воно є, не дивлячись на те, що ми намагаємось не помічати його.

Завершився день для членів ГО «Взаємодія» в селі Полтавка показом фільму голандського режисера Єруна ван Велзена «Цап за голос», завдяки якому жителі Полтавки дізналися про виборчий процес в Кенійській школі, де учні обирали собі президента. Глядачі відмітили, що ці перегони нічим не відрізняються від будь-яких виборів на Україні, що пройшов той кандидат, у якого була краща кампанія передвиборча. Відмітили й те, що, як і в нашій країні, кандидати в фільмі намагалися підкупити своїх виборців. Всіх здивувало, що побутові речі в кенійців на високому рівні, далеко не у кожного на Україні є меблі із натурального дерева, а записати пісню в селі Полтавка взагалі неможливо. Під час обговорення дійшли висновку, що усі люди, незалежно від кольору шкіри та місця проживання, дуже схожі, і всі мають мати однакові права.