Об’єднанні однією ціллю. Як переселенці із Красногорівки розвивають приймаючу громаду?

Громадську діяльність Олена Косінова розпочала в 2014 році. Після звільнення Красногрівки, що на Донеччині, 1 серпня 2014 року, вона об’єднала навколо себе небайдужих жінок для допомоги мешканцям міста. А вже в 2017 році разом з Ганною Геращенко створили організацію «Наше Відродження – Донбас Україна», а вже наступного року в громаді була створена робоча група з громадської безпеки та відновлення Донеччини. Розпочалася активна робота по залученню коштів від міжнародних донорів для покращення життя місцевих жителів. Разом із однодумцями почали реалізовувати проєкти на території Красногорівки. У 2020 році до діяльності робочої групи долучилися й мешканці Мар’їнки. Ці прифронтові міста знаходяться поруч одне з одним, тому діяльність робочої групи приносила користь людям, які мешкали у цих двох населених пунктах. Мешканці Красногорівки побачили та відчули великі зміни у місті завдяки грантовим проєктам: освітлення на двох вулицях міста, безпечні зупинки, рекреаційна зона відпочинку та багато іншого. Все змінилось у лютому 2022 року. Через війну активістка разом з іншими членами робочої групи була змушена переїхати на Київщину.

«Ми переїхали до Київської області з Красногорівки у вересні 2022 року. Багато членів нашої робочої групи, які працювали в нашій громаді, опинились разом в одному місті – в Києві. І тому наша робоча група продовжила працювати, тим паче, що ми цього дуже хотіли. Ми поїхали в село до Томашівської сільської громади знайомитись з керівництвом, щоб заключити з ними меморандум про співпрацю. Ми це зробили тому, що там багато переселенців з Красногорівки та з Донецької області взагалі. Після цього організували і доставляли туди гуманітарну допомогу. Це були продукти харчування, гігієнічні набори і багато інших необхідних речей. В місцевому паліативному центрі розмістили багато переселенців з Авдіївки, Нью-Йорку, а це ж наші громади, де працювали колеги з інших робочих груп (загалом, станом на початок 2022 року  їх було 16). Ми дуже хотіли підтримати цих людей, тому нам вдалося відшукати можливості для цього: за підтримки мецената з Канади Стіва Кауфмана купували та доставляли допомогу і в цей центр. Ми завжди говорили, що входимо до Мережі робочих груп Донецької області. Це для нас було важливо – показати людям, хто ми є, який досвід маємо, до якої спільноти належимо», – згадує Олена Косінова.

За роки роботи на Донеччині активісти отримали величезний досвід і змогли його використати в екстремальній ситуації, коли багатьом людям знадобилась негайна допомога. Згодом в рамках одного з проєктів вони змогли точніше виявити потреби і переселенців, і місцевих мешканців завдяки анкетуванню. Тим паче, що команда мала досвід створення Профілю громади, тому традиційне опитування вдалося провести доволі швидко і без надмірних зусиль. Ця інформація їм знадобилась при реалізації наступних проєктів. Коли провели це дослідження, то з’ясували, що питання з розселенням, продуктами і медичним забезпеченням було вже практично вирішено. Люди відчули необхідність у проведенні спільних заходів: культурних, спортивних. Після пережитих страшних подій люди відчули необхідність у спілкуванні та згуртованості. Але необхідної для цього інфраструктури в громаді не було.

«Ми знали, що потрібно робити, бо в нас був досвід, який ми отримали в Красногорівці. Тому вирішили реалізувати його тут – в Томашівській сільській громаді. Коли ми розповіли людям, що буде конкурс мініпроєктів, і можна подавати заявки, то нам мало хто вірив. Люди думали, що так не буває, або тільки по телевізору. Хоча члени нашої організації наводили приклади того, що це дійсно працює. А коли поставили питання, місцевим та ВПО «Ви нам вірите?», переселенці з Красногорівки в один голос сказали – «так, ви ж змінили наше рідне місто». Тому ми створили спільні ініціативні групи з місцевих жителів/-ьок, переселенців/-ок, членів/-кинь робочої групи та представників/-ць влади. І влада пішла нам назустріч. Це значно полегшило роботу. Одна ініціативна група подала заявку на створення вуличного майданчика з тренажерами, інша написала проєкт про створення дитячого майданчика. І всі ці ідеї знайшли підтримку і були реалізовані» – розповідає Олена Косінова.

У громаді одразу відгукнулись на пропозицію зустрітись і познайомитись, кажуть у Томашівці. «Олена з її колегами регулярно приїжджали до нас, проводили різні зустрічі, круглі столи, опитування, анкетування для виявлення потреб переселенців. Члени цієї робочої групи дуже допомогли переселенцям. Вони направили обігрівачі, пічки-буржуйки, комплекти постільної білизни, матраци, подушки, ковдри і багато іншого», – згадує Тетяна. «Формат співпраці між жителями громади, владою і робочими групами багато в чому залежить від людей. Бо не завжди нам вдавалося організувати зустріч з усіма жителями громади. Хтось не розумів, навіщо це, хтось просто не мав часу прийти на зустріч. До того ж у нас громада велика, і з деяких населених пунктів не завжди легко дістатись до сільради. Тому ми і робили такі виїзні зустрічі. Особисто мені зручно працювати з цією робочою групою. Бо видно, що люди знають, що і як треба робити. Втілюючи якийсь задум вони діють послідовно і крок за кроком йдуть до мети. Я вважаю, що такий формат, як мережа робочих груп дуже корисний. Окрім безпосередньо допомоги переселенцям, як в нашому випадку, і втілення інфраструктурних проєктів, вони ж допомагають і владі виявити потреби суспільства. Тому така тристороння співпраця між громадою, владою і громадськими активістами приносить гарні результати», – розповідає головна спеціалістка відділу соціального захисту населення Томашівської громади Тетяна Чернова.

Хоча більшість членів робочої групи зараз живуть на Київщині, вони продовжують реалізовувати проєкти для допомоги рідній громаді. Зараз надзвичайно гостро на Донеччині відчувається запит на безпеку. Тож третій проєкт був направлений саме на це.

«Команда складалася з представників/-ць нашої робочої групи і поліції Покровського району Донецької області. Це поліцейські з підрозділу «Білий янгол» з Курахового, які займаються евакуацією і допомогою жителям Мар’їнської громади. Це прифронтові Красногорівка, Максиміліанівка і Георгіївка, Курахове, Вугледар. Після отримання фінансування ми закупили їм 10 відеореєстраторів і комплекти для посилення мобільного зв’язку. Правоохоронці там зараз виконують функції і рятувальників, і швидкої допомоги, і соціальних працівників. Це справжні герої. Вони виїжджають у найгарячіші точки, аби допомогти людям евакуюватись, чи доставити необхідні ліки. Зі зв’язком там дуже погано, тому ці пристрої були вкрай необхідні, як і засоби відеофіксації. Крім цього за кошти громадянина Канади були закуплені потужні ліхтарі та прибор нічного бачення» – каже активістка.

Олена вважає, що формат Мережі робочих груп дуже корисний і дієвий. До складу Мережі входять організації, члени і членкині яких постійно обмінюються досвідом, проходять багато тренінгів, отримують нові знання та компетенції, і головне – використовують всі знання і навички, аби полегшити життя у громадах.

Матеріал створено в межах ініціативи «Спільноти в безпеці».

Ініціативу «Спільноти в безпеці» впроваджує Агенція Розвитку Вугледара за сприяння Програми розвитку Організації Обʼєднаних Націй  (ПРООН) в Україні за фінансової підтримки Європейського Союзу, наданої в межах проєкту «EU4Recovery – Розширення можливостей громад в Україні».