Нові реалії зі старими планами: як громади Харківщини (не) оновлюють власні стратегії в умовах війни

Повномасштабна війна кардинально змінила життя громад Харківщини, тому оновлення старих та розробка нових стратегій є необхідною умовою у протистоянні новим викликам. Аналітичний центр «Обсерваторія ...

Додано:
OD

офіс тренінг семінар онлайн вебінар
Нові реалії зі старими планами: як громади Харківщини (не) оновлюють власні стратегії в умовах війни

Повномасштабна війна кардинально змінила життя громад Харківщини, тому оновлення старих та розробка нових стратегій є необхідною умовою у протистоянні новим викликам. Аналітичний центр «Обсерваторія демократії» дослідив, як громади Харківської області працюють з цими документами від початку вторгнення та чи забезпечують їх відповідність реаліям прифронтового регіону. 

 

Неіснуючі та неактуальні стратегії 

Стратегії як документ довгострокового планування розвитку громад з’явились в українському законодавчому полі внаслідок реформи децентралізації. Вперше вимоги до них було викладено у Законі України «Про засади державної регіональної політики» (156-VIII від 05.02.2015 р.). І відповідно до Закону, стратегії громад повинні узгоджуватись з державною стратегією регіонального розвитку та обласною стратегією (їхніми цілями, пріоритетами, завданнями та заходами). 

Стратегія розвитку громади містить бачення майбутнього, пріоритетні напрями розвитку, короткострокові і довгострокові цілі. Вона є необхідним інструментом створення сприятливих умов для сталого розвитку громади, тому має виходити із об’єктивного аналізу актуальної ситуації і реальних поточних проблем (детальніше про це можна прочитати в одному з наших попередніх досліджень)

Після адміністративно-територіальної реформи на території Харківської області налічується 56 громад, але наразі ситуація зі стратегіями в них суттєво різниться. За аналізом роботи з ними ми поділили всі громади Харківської області на три групи. 

Першу групу складають громади, які не мають чинних затверджених стратегій. Після початку повномасштабної війни їхні місцеві ради не публікували жодної інформації про будь-які заходи з розробки нової стратегії (громадські слухання, проведення опитувань населення, зустрічі робочих груп тощо). 

До другої віднесені громади з «морально застарілими» стратегіями розвитку, які не відповідають актуальній ситуації – вони були затверджені та опубліковані до 24 лютого 2022 року, й після цього не оновлювались. 

До третьої групи належать громади, які вже після початку повномасштабного вторгнення вносили зміни до діючих стратегій, розроблюють або затвердили новий документ.

11.01.2024. Інф

Джерело: інфографіку складено на підґрунті даних з офіційних сайтів та сторінок у соціальних мережах громад Харківської області. 

До першої групи (яка не має затвердженої стратегії та з початку війни не публікує інформацію про розробку документа) віднесені 26 громад:  Балаклійська, Барвінківська, Богодухівська, Борівська, Височанська, Вільхівська, Вільхуватська, Вовчанська, Дворічанська, Дергачівська, Золочівська, Ізюмська, Красноградська, Куньєвська, Куп’янська, Курилівська, Липецька, Лозівська, Новопокровська, Петропавлівська, Печенізька, Південноміська, Савинська, Старовірівська, Харківська та Шевченківська

Серед них виділяється Харківська міська громада. Харківська міська рада презентувала готовий проект стратегії ще у 2020 році, однак він мав суттєві недоліки (з якими можна ознайомитись у нашому дослідженні), через що так і не був затверджений. З того часу міськрада не оприлюднила жодної змістовної інформації про роботу над стратегією: проведення опитування, змін у складі робочої групи або результатів її засідань тощо. А остання новина про стратегію відноситься до червня 2023-го, коли на міжнародній конференції «Ukraine Recovery Conferencе» мер Харкова Ігор Терехов повідомив, що міська влада вже має попередні напрацювання зі стратегії розвитку

Друга група (із застарілими стратегіями, до яких не вносились зміні від початку повномасштабного вторгнення) нараховує 19 громад: Близнюківська, Великобурлуцька, Донецька, Зачепилівська, Коломацька, Краснокутська, Кіндрашівська, Люботинська, Малинівська, Малоданилівська, Наталинська, Нововодолазька, Оскільська, Пісочинська, Роганська, Солоницівська, Старосалтівська, Циркунівська та Чугуївська

Стратегії розвитку, які не змінювали з початку вторгнення, мають великий спектр недоліків. Вони базуються на неактуальних статистичних даних та не враховують важливі аспекти нових реалій громад (площу замінованих територій, ступінь руйнування житлово-комунального господарства, кількість внутрішньо переміщених осіб тощо). Бездіяльність місцевих рад щодо прийнятих до повномасштабної війни стратегій, фактично, є ігноруванням нової реальності, в якій опинились громади. 

Наприклад, стратегія Малоданилівської селищної громади містить два сценарії розвитку – інерційний (песимістичний) та модернізаційний (реалістичний). Втім, навіть перший сценарій не охоплює всі ті проблеми, з якими зіткнулася громада внаслідок бойових дій. Однією з пріоритетних цілей, згідно стратегії, є розвиток туризму. До сильних сторін громади, у цьому контексті, відносять наявність зон відпочинку та Фельдман-Екопарку. Однак очевидно, що розвиток туризму в постраждалій від російських обстрілів громаді наразі не є головною конкурентною перевагою. Між тим, стратегію так і не актуалізували та не привели у відповідність до нових реалій. 

Старосалтівська селищна громада у своїй стратегії також приділяла значну увагу розвитку туризму та рекреації. Втім, у лютому 2022 року її було частково окуповано. Протягом більш ніж пів року  територією громади проходила лінія фронту. За словами голови Харківської обласної військової адміністрації Олега Синєгубова, близько 50% її інфраструктури було майже повністю зруйновано, велика частина території досі не розмінована. Зважаючи на це, розвиток туризму у громаді на сьогодні явно не може бути головним пріоритетом. 

До третьої групи (де до існуючих стратегій вносились зміни або розпочався процес розробки нових документів) належать лише 11 громад: Безлюдівська, Біляївська, Валківська, Зміївська, Кегичівська, Мереф’янська, Олексіївська, Первомайська, Сахновщинська, Слобожанська та Чкаловська.

 

Висновки 

Аналіз стану стратегій у громадах Харківської області показує, що абсолютна більшість з них після початку повномасштабної війни не мають актуальних документів. З 56-ти громад Харківщини у 26-ти відсутні чинні затверджені стратегії. Ще у 19-ти із 56-ти чинні стратегії є, але вони затверджувались ще до російського вторгнення і жодного їх оновлення за 2022-2023 роки не проводилося. Тобто, вони ґрунтуються на неактуальних даних, не відповідають реаліям і є «морально застарілими». Стратегічні пріоритети на кшталт розвитку туризму в найбільш замінованому регіоні Європи та поблизу кордону з російським агресором у чинних документах багатьох громад виглядають абсурдно. 

Лише 11 громад із 56-ти після початку повномасштабної війни розпочали процес оновлення стратегій. Вони пішли двома різними шляхами: перший – внесення змін до чинних стратегій, другий –  розробка нового документу. 

Перший підхід обрали 2 громади – Кегичівська (внесла зміни до плану заходів реалізації стратегії) та Мереф’янська (намагається «актуалізувати» стратегію). 

Інші 9 громад розроблюють нові стратегії. Втім, 4 з 9-ти таких громад вже тривалий час не публікують нову інформацію про етапи створення документу (Безлюдівська, Біляївська, Валківська та Слобожанська). При цьому, ця проблема є загальною, місцеві ради несистематично і «частинами» оприлюднюють новини про розробку стратегій, що ставить під питання її якість, інформованість та можливість мешканців громади впливати на написання тексту документу. 

Ще 4 громади активно інформують про кроки створення стратегії на офіційному сайті та у соціальних мережах. І якщо в Олексіївській громаді цей процес ще досить далекий від втілення в остаточній документ, то Первомайська, Чкаловська та Зміївська громади вже порівняно близькі до затвердження стратегій. 

Єдиною громадою в регіоні, яка вже затвердила нову стратегію, є Сахновщинська. Текст її стратегії відображає сучасні виклики та загрози для громади (продовження військового конфлікту, низька купівельна спроможність населення, трудова міграція, погіршення демографічної ситуації тощо), однак, вона побудована на підгрунті неактуальних, застарілих статистичних даних та не містить сценаріїв розвитку. 

Проект стратегії Зміївської міської громади, порівняно з Сахновщинською, значно глибше враховує проблеми воєнного часу. Текст документу містить статистичні дані громади станом на середину 2023 року, актуальні проблеми (наближеність до кордону з рф, міграція молоді, подальша ескалація бойових дій, руйнування інфраструктури тощо) та деякі програми для їх вирішення (підтримка ветеранів та ВПО, будівництво укриттів і систем оповіщення тощо). 

Однією з функцій органів місцевого самоврядування є довгострокове та короткострокове прогнозування розвитку громади (за допомогою стратегій розвитку, програм соціально-економічного розвитку та цільових програм). Відповідно, розробка актуальної стратегії є їхнім обов’язком, який вони не можуть ігнорувати. 

Саме тому, незважаючи на складні воєнні умови, громади мають створювати нові або, принаймні, вносити зміни до вже існуючих стратегій. Процес їх розробки включає багато етапів (зустрічі з представниками бізнесу, проведення опитувань населення тощо) і результатом повинен стати не лише якісний документ, а й поліпшення комунікації між владою та мешканцями (особливо гостре під час війни питання). 

Важливо, щоб позитивний приклад громадам регіону показував обласний центр. Натомість, з початку 2021 року Харків не має чинної затвердженої стратегії. Після повномасштабного вторгнення належної системної роботи в цьому напрямі не ведеться, а про стратегію згадують лише епізодично. Харківська міська влада має перестати ставитись до стратегії як до «шухлядного документу» та усвідомити важливість розробки стратегії як для внутрішньої згуртованості громади, так і для зовнішньої комунікації з партнерами та потенційними інвесторами. 

 

З повним текстом дослідження можна ознайомитися за посиланням.

 

Аналітичний центр «Обсерваторія демократії» 

Матеріал підготовлений в рамках проекту «Promoting Citizen Oversight and Engagement in Local Political Processes», який реалізується за фінансової підтримки Національного фонду на підтримку демократії (NED). Зміст публікації не обов’язково відображає точку зору NED і є предметом виключної відповідальності Аналітичного центру «Обсерваторія демократії».


Тематика публікації:      

Останні публікації цього розділу:

У Харкові облаштують школи в протирадіаційних укриттях

Які проблеми є найгострішими для мешканців звільнених територій? Презентовано результати дослідження

Програма USAID «Мріємо та діємо» організовує навчання для дітей, що опинилися в складних життєвих обставинах

Понад 75 тисяч звернень. Юристи-волонтери з Кривого Рогу вже рік консультують ЗСУ, їхні родини та ВПО

Greencubator запускає навчання для майбутніх зелених підприємців

30 українських громад створять комунікаційні стратегії