НБУ хоче знати, кому належать українські банки

Керівництво Національного банку України змушує українські банки розкривати інформацію про кінцевих їх власників. Про це йшлося на першій в цьому році зустрічі керівництва НБУ з менеджментом ...

гроші
НБУ хоче знати, кому належать українські банки

Керівництво Національного банку України змушує українські банки розкривати інформацію про кінцевих їх власників. Про це йшлося на першій в цьому році зустрічі керівництва НБУ з менеджментом найбільших банків країни, яка відбулася 13 січня 2015 року.

«Національний банк проводить значну роботу з розкриття інформації щодо кінцевих власників банків. Сьогодні практично щодня ми зустрічаємося з реальними власниками банків, іноді з кількома в день. Іноді – це відомі нам люди, а іноді й ні» – заявив перший заступник глави НБУ Олександр Писарук.

За словами старшого юриста департаменту судової практики ЮК «Алексєєв, Боярчуков і партнери» Олександра Ткачука, право НБУ «тиснути» на комерційні банки в даному питанні дає прийнятий Верховною Радою 14 жовтня 2014 Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення кінцевої вигоди юридичних осіб та публічних діячів». Положеннями цього закону були внесені зміни до Господарського кодексу України, Закон України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму».

«Положеннями ст. 64¹ Господарського кодексу України встановлено, що підприємства, крім державних та комунальних підприємств, зобов’язані встановлювати свого кінцевого бенефіціара, регулярно оновлювати і зберігати інформацію про нього і надавати її державному реєстратору у випадках і в обсязі, передбачених законом», – повідомляє Олександр Ткачук.

За його словами, щодо банків йдеться про осіб, які мають можливість надавати прямий чи опосередкований вплив на роботу банків. Тобто це люди, які володіють 25% і більше статутного капіталу або правом голосу в юридичній особі.

Однак чинне законодавство не встановлює будь-яких термінів надання вищевказаної інформації, а лише говорить про те, що такі дані повинна бути відображені в державному реєстрі, а також повинні бути надані при первинній реєстрації юридичної особи.

«У той же час, крім відсутності будь-яких негативних наслідків для банків, які не подадуть зазначену інформацію, незрозуміло яким чином державний реєстратор буде встановлювати кінцевого бенефіціара і які документи будуть підтвердженням цього. А враховуючи всілякі довірчі форми управління, це взагалі стоїть під великим питанням з точки зору дієвості. Це говорить про те, що дані норми більшою мірою носять декларативний характер, і необхідність прийняття таких положень обумовлена вимогами МВФ і FATF», – вважає старший юрист департаменту судової практики ЮК «Алексєєв, Боярчуков і партнери» Олександр Ткачук.

При цьому законом від 14 жовтня 14 років не передбачені санкції за неподання банками інформації про своїх кінцевих бенефіціарів. У теж час 15 січня 2015 року був прийнятий ще один закон – «Про внесення змін до Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» щодо розкриття інформації”.

«Цей закон розширив перелік інформації, яку учасники ринку фінансових послуг повинні розміщувати на безоплатній основі в загальнодоступній інформаційній базі даних і на власних веб-сайтах (веб-сторінках). Але в силу законодавчої непослідовності туди не були включені вимоги про публікацію інформації про бенефіціарів, обмеживши перелік відомостями про власників суттєвої участі (у тому числі осіб, що здійснюють контроль за фінансовою установою)», – підкреслює Олександр Ткачук.

На його думку, поки регулятори в особі Національного банку України, Кабінету Міністрів і Верховної ради будуть діяти непослідовно, імена реальних власників українських банків можна буде і далі приховувати.

«Причини, за якими банки приховують особистості своїх власників, як правило, пов’язані з небажанням реальних власників розкривати інформацію про свою причетність до тої чи іншої установи, як в силу можливої заборони на таку діяльність, так і в силу якихось репутаційних ризиків», – підкреслює старший юрист департаменту судової практики ЮК «Алексєєв, Боярчуков і партнери» Олександр Ткачук.

Нагадаємо, в сучасному світі остаточні власники більшості фінансових потоків відомі на 99%.

Джерело : ЮК «Алексєєв, Боярчуков і партнери»


Тематика публікації:      

Останні публікації цього розділу:

Відчуття безпеки та інструменти впливу на його поліпшення: результати апробації у трьох громадах

Впровадження принципів сталого розвитку в Україні поки на початковій стадії, але головне – це залучати громади

На Хмельниччині провели дослідження розвитку соціального підприємництва у регіоні

Молодь Ріпкинської, Городнянської та Менської громад вчились впливати на життя своїх громад

Опитування громадських організацій від Представництва ЄС в Україні

У Городнянській громаді визначали сильні сторони та можливості для розвитку