На що витрачаються кошти Державного фонду регіонального розвитку?

Державний фонд регіонального розвитку (ДФРР) було створено у 2012 році з метою підвищення конкурентоспроможності регіонів через розкриття власного потенціалу. Протягом останніх трьох років, ДФРР  ...

ДФРР
На що витрачаються кошти Державного фонду регіонального розвитку?

Державний фонд регіонального розвитку (ДФРР) було створено у 2012 році з метою підвищення конкурентоспроможності регіонів через розкриття власного потенціалу. Протягом останніх трьох років, ДФРР  виділив 9,48 млрд. грн на проекти по всім регіонам України. Загалом, на сайті ДФРР розміщено близько 10 000 проектних пропозицій.

Спрямування коштів ДФРР саме на реалізацію Державної та регіональних стратегій соціально-економічного розвитку сприятиме сталому та послідовному розвитку регіонів в рамках чітко запланованих заходів.

З метою оцінки ефективності використання інструменту ДФРР, експерти Асоціації сприяння самоорганізації населення провели дослідження – було проведено інтерв’ю з місцевими радами, співробітниками ОДА та членами конкурсних комісій по відбору проектів, які підтримує ДФРР в п’яти областях України: Чернівецькій, Одеській, Луганській, Львівській та Чернігівській. Окрім цього, був проаналізований зміст розміщених на сайті ДФРР проектів (які були подані, підтримані).

Результати дослідження екперти Асоціації представили на прес-конференції, яка відбулась 22 вересня в інформаційному агенстві УНІАН.

Інструмент ДФРР є достатньо популярним та цілком зрозумілим для регіонів. Про це свідчить щорічно зростаюча кількість проектних заявок. За три роки кількість зросла майже втричі.  Рівень освоєння відведених коштів також демонструє позитивну динаміку – за 2016 рік 80% регіонів використали виділені фінанси ДФРР на рівні 90%, хоча у 2015 році  зазначеної позначки досягли лише 50%.

Однак проведене Асоціацією дослідження виявило ряд недоліків, які знижують ефективність ДФРР як інструменту розвитку регіонів.

По-перше, кошти ДФРР в п’яти досліджуваних регіонах практично не направляються на економічний розвиток регіонів. Спостерігається стабільне домінування соціальних проектів, які не створюють матеріальну основу для ефективного функціонування економіки регіонів.

«Більшість проектів ДФРР реалізується відповідно до плану заходів стратегій соціально-економічного розвитку, однак практична відсутність проектів економічного розвитку призводить до “латання дир” переважно у соціальній сфері. Це, зокрема, ремонт шкіл, дошкільних закладів, ФАПів, сфери ЖКГ», – зазначила на прес-конференції аналітик Асоціації сприяння самоорганізації населення Олександра Калашнікова.

Недостатня кількість проектів економічного спрямування обумовлена, в першу чергу, тим, що заявники віддають перевагу соціальним проектам, оскільки забезпечення достойних умов навчання дітей в школах та ремонт закладів охорони здоров’я на сьогодні є першочерговим пріоритетом для громад.

Також превалювання соціальних проектів можна пояснити тим, що заявники ідуть на просту проектно-кошторисну документацію (ПКД). Для проекту економічного розвитку необхідно розробити переконливе обґрунтування, а також необхідно виділити кошти з місцевого бюджету на ПКД. Для масштабних інфраструктурних проектів розробка ПКД може коштувати до 200 тис. грн. Однак, не існує жодної гарантії, що цей проект буде підтриманий регіональною конкурсною комісією. Тому, заявники не завжди готові витрачати бюджетні кошти на ПКД тих проектів, реалізація яких залишається під питанням.

По-друге, низька якість проектних пропозицій, що претендують на фінансування ДФРР. Низька якість полягає у відсутності переконливого обґрунтування необхідності проекту. Заявки не відповідають вимогам законодавства: картки більшості проаналізованих проектів не містять прописаної інноваційності, політичної сталості, навіть бюджетів.  Проблема обумовлена, в першу чергу, низьким рівнем відповідальності заявників. Навіть в тих областях, в яких проводились навчання та семінари, суттєвого підвищення якості заявок не спостерігалось (Чернігівська область).

Органам місцевого самоврядування також бракує кваліфікованих кадрів для підготовки якісних заявок на отримання фінансування не лише ДФРР, але й міжнародної технічної допомоги. Тому, найбільша кількість якісних заявок по всім п’яти регіонам була підготована місцевими державними адміністраціями. Відповідно, проектні пропозиціє ОДА та РДА є найбільш підтримувані.

По-третє, процедура конкурсного відбору потребує вдосконалення. Введення народних депутатів до складу Міжвідомчої комісії може призвести, на нашу думку, до лобізму у цьому процесі. Цей ризик цілком не безпідставний, оскільки двоє опитаних Асоціацією респондентів в регіонах відкрито дякували народним депутатам за сприяння підтримці проектів їх громад.

Також введення квотування проектів було сприйнято в окремих регіонах як намагання нав’язати регіонам пріоритети розвитку. Через квотування цього року була затягнута процедура конкурсного відбору.

Тривала процедури конкурсного відбору та узгодження переліку проектів  призводить до того, що гроші на реалізацію проектів надходять лише у 2 півріччі. За умови необхідності проведення тендерів, у заявників залишається мало часу на реалізацію проекту, тому трапляються випадки, коли кошти повертаються до Державного бюджету.

По-четверте, існують проблеми зі звітністю по виконаних проектах та щоквартальних звітах. Лише 10% реалізованих проектів в п’яти досліджуваних регіонах розмістили на сайті ДФРР декларації про завершення об’єкту. Переважно розміщуються фотозвіти та декілька речень, що описують стан виконання проекту.

По-п’яте, виявились недостатньо висвітленими питання підготовки заявок та проведення конкурсів на сайтах ОДА Львівського, Луганського, Одеського, Чернігівського, Чернівецького регіоні. Відео із записами засідань регіональних конкурсних комісій, які законодавство вимагає оприлюднювати, були розміщені лише на сайті Одеської ОДА (2 записи), на сторінці сайту ДФРР Чернівецького регіону (1 запис), сайті Луганської ОДА (1 запис). На сайтах інших двох регіонів ‒ Львівського та Чернігівського ‒ таких записів знайти не вдалось.

Не повною мірою також представлена інформація щодо вимог до проектних заявок, рекомендації, критерії для відбору та інші корисні методичні матеріали.

Прес-конференцію провела ВГО «Асоціація сприяння самоорганізації населення» за підтримки програми «Демократична практика» МФ «Відродження».


Тематика публікації:      

Останні публікації цього розділу:

Громадська організація «МАРТ» розпочинає реалізацію проекту «Права дитини в Чернігівській області»

У Сєвєродонецьку молодь розробляє проекти, які покращать життя міста

У столичній юстиції провели День відкритих дверей

Парламент планує звільнити Україну від реклами тютюну

РПР вимагає від Вищої кваліфкомісії суддів забезпечити прозорий та справедливий відбір суддів до Антикорупційного і Верховного судів

Цілісність застосування ПЦМ підвищить ефективність місцевих бюджетів

  • Наталія Кобильчак

    є згадане дослідження у вільному доступі?

  • Дмитрий Лукин

    Підтримую запит пані Наталію Кобильчак. Завантажте в відкритий доступ дані щодо вливання коштів через ДФРР.