На #KPAC20 говорили про правосуддя, орієнтоване на людей в боротьбі з COVID-19

Автори: Маайке де Ланген, програмна директорка Міжнародної експертної групи за мирне, справедливе та інклюзивне суспільство та Євген Полтенко, виконавчий директор МПР

На KPAC20 під час роботи однієї сесії відбулася захоплююча дискусія щодо людиноцентричного правосуддя у часі протидії COVID-19 та відновлення.

KPAC20 — це щорічна конференція, котру проводить Платформа знань у галузі безпеки та верховенства права (Knowledge Platform Security & Rule of Law).

На фото: сесія під час конференції # KPAC20

Платформа — це міжнародна мережа експертів, яка працює над створенням, обміном, дослідженням та застосуванням практик, що стосуються безпеки та верховенства права.

Основна мета Платформи — вдосконалити навчальний потенціал та базу знань своїх членів, зокрема тих, хто приймає рішення щодо безпекових та правових політик і програм.

На фото: Сем Мюллер (Sam Muller), модератор дискусії

Модератор дискусії та керуючий засновник Гаазького інституту інновацій у праві (HiiL) Сем Мюллер (Sam Muller), запитував у наших учасників з Аргентини, України та Бангладеш: “Як ви працювали для покращення результатів правосуддя для людей під час пандемії?”

На фото: Густаво Мауріно, Аргентина

Густаво Мауріно (Gustavo Maurino), колишній керівник Національної служби з надання правової допомоги при Міністерстві юстиції та прав людини Аргентини:

“Для впровадження людиноцентричного правосуддя, вам потрібна теорія дії і щоб кожен аспект вашої політики враховував те, що відбувається з людьми та які результати  в житті людей ви створюєте за допомогою політики, яку впроваджуєте.

Ми зазвичай зосереджуємося на інституціях, але не на людях. І це насправді неправильний підхід, адже виклики доступу до правосуддя є глибокими та розповсюдженими. Саме тому ми потребуємо даних та доказів. Ви повинні зібрати доказові дані, щоб правильно зрозуміти досвід людей, які зіштовхуються з правовими проблемами. Якщо ви цього не зробите, ви не зможете створити належні послуги.

Оцінка правових потреб також є інструментом для дискусії. В екосистемі правосуддя вам доведеться започаткувати обговорення на основі того, що відбувається на місцях. Оцінка правових потреб – чудовий спосіб започаткувати цю дискусію з політиками, науковцями, юристами та громадськістю”.

На фото: Євген Полтенко, Україна

Євген Полтенко, виконавчий директор Громадської спілки “Мережа правового розвитку”, Україна: 

“Від початку поширення пандемії в Україні ми спостерігали зростання попиту на правову допомогу на фоні різкого скорочення державних послуг та допомоги. 

Нам довелося кардинально змінити наш спосіб роботи у зв’язку з карантинними обмеженнями. Ми надаємо правові еконсультації за допомогою онлайн-чату. Ця послуга надає можливість людям спілкуватися з професійним юристом віддалено за допомогою технології, що надзвичайно важливо впродовж карантинних обмежень. Але під час цієї кризи ми також помітили, що онлайн-інструменти не можуть охопити всіх, хто потребує допомоги. Деякі люди не мають технічних навичок або не мають відповідних пристроїв. Тож ми ініціювали офлайн інформаційну кампанію щодо можливостей отримати правову допомогу телефоном або безпосередньо в наших офісах.

Пандемія продемонструвала, що уряд не може самостійно вирішити всі проблеми:

• Надзвичайно необхідні міжгалузеві партнерські відносини.
• Ми активізували адвокаційні зусилля з урядом, зокрема, Міністерством юстиції України, щодо питання фінансування недержавних провайдерів правової допомоги за участі уряду, місцевих органів влади та приватних джерел.
• І ми підтримуємо цю роботу з даними. Мережа правового розвитку готує активістів для проведення досліджень правових потреб громад. Ця програма дозволяє як виявити правові проблеми жителів громад, так і знайти їх вирішення у партисипативний, креативний спосіб. Програма вже охопила 10 громад у 9 з 25 областей України. І я радий, що декілька спільнот, які не є частиною програми, вже використовують наш метод самостійно”.

На фото: Сара Хоссейн, Бангладеш

Сара Хоссейн (Sara Hossain), почесна виконавча директорка Бангладешської асоціації з питань правової допомоги та правових послуг:  

“Коли розпочалася пандемія, багатьох наших клієнтів турбувало насамперед питання виживання. Уряд оголосив великий пакет заходів підтримки, який враховував й потреби певних маргіналізованих груп, наприклад, людей з інвалідністю. Але, звичайно, існував розрив між політикою та практикою, тому окремі люди залишились поза  процесом фактичної виплати допомоги. Одне з того, що ми змогли зробити, — це заповнити цю прогалину та забезпечити деяким групам наших клієнтів доступу до державної допомоги.

Також збільшилася кількість повідомлень про насильство, особливо від жінок. У нас не було більшості наших звичайних інструментів протидії через закриті суди та поліцію, яка була зайнята забезпеченням дотримання карантинних обмежень. Проте у нас були телефонні “гарячі” лінії, через які ми давали поради, а також переправляли людей до урядових “гарячих ліній”. Ця допомога також має свої межі, тому що багато людей не мають смартфонів чи доступу до Інтернету. Тому ми намагалися проводити бесіди в громадах, адвокацію з органами влади, використовуючи засоби відеоконферензв’язку, та обговорювали проблеми й питання, які повинні бути негайно вирішені”.

На фото: Маррієт Шурман (Marriet Schuurman), Нідерланди

Маррієт Шурман (Marriet Schuurman), директорка департаменту з питань стабільності та гуманітарної допомоги Міністерства зовнішніх справ Королівства Нідерланди:

“З часу приєднання минулого року МЗС Нідерландів до Гаазької декларації, людиноцентричне правосуддя стало пріоритетним напрямом нашої стратегії забезпечення доступу до правосуддя. Гаазька декларація за посиланням: https://bit.ly/3j8tFnh

Дуже важливо мати політику, яка спирається на дані про фактичні правові потреби. Нам також потрібен цілісний системний підхід. У Нідерландах лише 4% спорів доходять до суду. Тож справа не в формальному секторі, а в більшій мірі – в неформальному секторі юстиції. Це означає, що ми повинні перейти від підходу, орієнтованого на розбудову потенціалу інституцій, до забезпечення реагування інституцій на потреби людей. Нам не потрібно задовольняти запити та потреби інституцій, а на потреби людей, які потребують правосуддя, та покращувати результати правосуддя.

Пандемія COVID-19 призвела до збільшення інновацій, але також посилила увагу до стійкості на місцях і до того, що насправді означає правосуддя, яке орієнтоване на людей, і що воно може означати для кращого відновлення. Це посилило актуальність та необхідність людиноцентричного правосуддя”.

На фото: Ендрю Соломон, Сполучені Штати

Ендрю Соломон (Andrew Solomon), старший радник з питань верховенства права Агенства США з міжнародного розвитку USAID: 

“В контексті роботи USAID, людиноцетричне правосуддя є дуже актуальним. Воно риторично та концептуально досить потужне, і ми також виявляємо, що воно має практичне значення у формуванні діяльності для досягнення важливих результатів правосуддя, яких ми прагнемо.

Правосуддя, яке орієнтоване на людей, допомагає нам, оскільки приділяє багато уваги даним. Це сприяє тому, що я люблю називати епідеміологією несправедливості. Подібно до того, як ми переможемо COVID шляхом тестування та відстеження, дані щодо правосуддя допоможуть нам задовольнити правові потреби і, зрештою, запобігти правовим проблемам.

Нам потрібно забезпечити цикли зворотного зв’язку між користувачами та суб’єктами правосуддя, поінформованість даними, а також прийняття рішень на основі фактичних даних. Дослідження правових потреб та їх задоволеності є ключовими, а також важливим є мапування “шляху до правосуддя”.

На фото: Дієго Гарсія-Саян, спеціальний доповідач з питань незалежності суддів та адвокатів, Перу

Дієго Гарсія-Саян (Diego García-Sayán), генеральний директор Андської комісії юристів, член Постійного арбітражного суду в Гаазі та Міжамериканської діалогової платформи та спеціальний доповідач з питань незалежності суддів та адвокатів, Перу:

“Коли розпочалася пандемія, я опублікував рекомендації щодо термінових кроків для забезпечення того, щоб системи правосуддя не були паралізовані через COVID-19. Вони включали сім найважливіших аспектів для підтримання функціонування судових систем. Першим кроком у цьому списку було наближення правосуддя до людей шляхом заохочення інновацій”.

Більш детально про ці рекомендації тут: https://bit.ly/2FDV1UH

Сем Мюллер (Sam Muller) підсумував:

“Будемо сподіватися, що наприкінці цієї кризи системи правосуддя будуть трансформовані. Так само, як уряди говорять бізнесу: “Ми підтримаємо вас, якщо ви станете більш екологічними”, ми повинні вимагати, щоб системи правосуддя вийшли з пандемії більш орієнтованими на людей.

Детальніше про людиноцентричне правосуддя читайте у наших доповідях щодо правосуддя в умовах пандемії: https://www.justice.sdg16.plus/justice-in-a-pandemic”.

Посилання на відео зустрічі тут (далі англ.): https://youtu.be/k_LzpO_9LTs