“Можливості є:” досвід Львова у розбудові молодіжної політики в умовах воєнного стану

У 2018 році Львів став молодіжною столицею України. Отримавши потужний поштовх до розвитку, вже за кілька місяців місто долучилося до ініціативи UNICEF «Громада, дружня для дітей та молоді», а з грудня 2021 року разом з Вінницею та Бахмутом воно закріпило за собою відповідний офіційний статус. Ця ініціатива дає можливість дітям та молоді повноцінно реалізовувати свої права.

У буремному 2022 році на чолі з командою Мережі молодіжних просторів ТВОРИ! громада змагається за одразу два амбітні титули — “Молодіжної столиці Європи 2025” і “Волонтерської столиці Європи 2024”. В обох конкурсах місто вийшло до фіналу.

“Попри те, що перемога не дає прямих фінансових переваг, на кону — новий рівень у розширенні молодіжних можливостей”, — переконаний директор Мережі молодіжних просторів ТВОРИ! та позаштатний радник мера Львова Олег Малець.

Представники ОПОРИ поспілкувалися з Олегом Мальцем про виклики воєнного часу, які дали змогу по-особливому розкрити потенціал молоді, а також про роботу Центрального волонтерського штабу Львова з внутрішньо переміщеними особами, нові проєкти та залучення ресурсів на їх реалізацію. 

“Вітання, товариство! Ми працюємо!” — саме цими словами 24 лютого Мережа молодіжних просторів ТВОРИ! звернулася до своїх підписників у Facebook. Далі був доволі великий текст про те, де шукати підтримки та як можна допомогти. Всього за кілька годин до цього у стінах львівської Ратуші створили Центральний волонтерський штаб для надання допомоги вимушено переміщеним особам [далі — ЦВШ — прим. ред.], координацію роботи якого, власне, і доручили Мережі. очолюваній Олегом Мальцем.

Команда Центрального волонтерського штабу міста Львова у перший день роботи. Джерело.

“У той же день, 24 лютого, ми зустрілися з представниками громадських об’єднань, благодійних організацій, ініціативами, волонтерськими групами. З’явилося розуміння, що має бути нашою місією — потрібно було закрити питання, в яких могло ‘просісти’ місто. Таким питанням стала робота з ВПО”, — пригадує перші рішення співрозмовник.

Тоді ж, за його словами, крім ЦВШ, за кожною з шести районних адміністрацій у місті закріпили локальні волонтерські штаби, які могли б координувати поселення, логістику, розподіл гуманітарної допомоги, надавати постраждалим інформаційну підтримку. Втілити це все вдалося завдяки неабиякій згуртованості та активності львів’ян.

За приблизними підрахунками, за час “волонтерської мобілізації” з лютого до червня через систему, яку координував ЦВШ, пройшло понад 10 тисяч волонтерів — переважно молодь. Пояснень цьому може бути чимало — зокрема, не варто відмовлятися від ідеї, що саме так спрацювала інвестиція міста у розвиток молодіжної політики в останнє десятиліття.

“Методичок як таких ніхто не мав, але був досвід проєктного менеджменту та загалом управління. Коли ти організував ‘Молодвіж’ [всеукраїнський молодіжний захід, який щороку проводять у Львові — прим. ред.] та ще десятки різних заходів — розумієш, як організовувати групу людей, розподіляти завдання,  оптимізовувати процеси. Ми на відчуттях знали, що робити. Це було навчання через робочі процеси”, — ділиться Олег Малець.

Формування Маніфесту молоді 2022 під час фестивалю “Молодвіж 4.5.0.”, що відбувся у Львові 10 вересня. Джерело

Водночас керівник не приховує: в організації роботи волонтерів було і чимало викликів. “Робота з людьми завжди є складною, а з людьми, які пережили травму — тим більше. Бувало так, що одна людина псувала настрій усій команді звинуваченнями чи погрозами. Були волонтери, які здавалися і говорили, ‘соррі, я йду волонтерити на ЗСУ, бо там менше напруги’, – пригадує Олег Малець. Задля мінімізації таких випадків з волонтерськими командами постійно працювали психологи, надаючи підтримку у кризових ситуаціях.

Важливо згадати й про те, що частково розвантажити локальні штаби допоміг створений Telegram-чат “ВОЛОНТЕРИ | ЛЬВІВ”. За лічені дні кількість його підписників перевищила позначку у понад 20 тисяч. Кілька волонтерів закріплені за ним як адміністратори: їм надходять запити, вони перевіряють їх на безпекові ризики, публікують, а далі люди самі закривають потреби одне одного. “Це важливий момент самоорганізації, це саме про те, як працює громадянське суспільство. Були проблеми, які місто не могло закривати, і це нормально, бо не все в повноваженнях міста. А волонтери це робили. Наприклад, перевозили коня з Маріуполя до Львова”, — розповідає співрозмовник.

Орієнтовно в червні більшість функцій, пов’язаних із забезпеченням потреб ВПО, перейшли до міського Центру соціальної підтримки осіб з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування і внутрішньо переміщених осіб. Маючи за плечима 3-4 місяці досвіду роботи у ЦВШ, деякі волонтери змогли працевлаштуватися у Центр та підвищити його кадрову спроможність. Ще у двох випадках робота локальних штабів інституціоналізувалася — у Сихівському та Шевченківському районах волонтери зареєстрували громадські організації, які продовжують опікуватися питаннями ВПО і допомагати ЗСУ вже в новому форматі.

Приблизно в цей час ЦВШ припинив свою роботу, а Мережа молодіжних просторів ТВОРИ! продовжила діяльність із акцентом на соціальну інтеграцію молоді зі статусом ВПО. Одним із проєктів Мережі у партнерстві з релокованою з Харкова громадською організацією “Вуличні культури” є відновлення будинку культури в Залізничному районі, на базі якого створюють культурно-соціальний урбан-кемп для львів’ян і переселенців.

“Зараз усі ми посилено працюємо над тим, щоб там можна було заселити близько сотні осіб зі статусом ВПО, а, може, навіть 100+. Важливо, що цей об’єкт сприяв би також соціальній інтеграції, бо там вже є відповідна інфраструктура для організації коворкінгу та проведення заходів”, — ділиться Олег Малець.

Роботи з облаштування планують завершити до кінця року. До частини з ни залучені волонтери. Крім ремонтів, команда постійно ініціює заходи у просторі, пропонуючи взаємодію через відвідування виставки, участь у воркшопі із виготовлення вуличних меблів, акціях спільнотворення стінопису.

Залучення молоді до створення графіті поруч з  урбан-кемпом. Джерело

Ще один напрямок роботи Мережі — участь у загальноукраїнській дослідницькій ініціативі “Індекс благополуччя молоді”.  Методика моніторингу охоплює аналіз ситуації у семи важливих аспектах життя молоді: освіта, здоров’я, економічні можливості, участь у політичному житті, громадська діяльність, доступність інформаційно комунікаційних технологій, а також безпека та захист. Додатково до обчислення ІБМ, методика пропонує набір показників, за допомогою яких можна висвітлити життєві цінності, орієнтири та прагнення молоді, її ставлення до актуальних соціально-економічних питань в країні.

На відміну від багатьох інших способів дослідження становища молоді, обрана методика інтегрально поєднує дані офіційної статистики із соціологічними даними опитувань молоді, що, з одного боку, уможливлює комплексну оцінку, а з іншого — забезпечує інформацію “з перших рук”, тобто залучає молодь як головних бенефіціарів молодіжної політики до інформування місцевої влади щодо її цілеспрямування та ефективності. ІБМ розраховується за одинаковою методологію для всіх міст, що також дозволяє порівняти показники Індексу між містами.

В умовах суворої економії бюджетних коштів, у Мережі працюють над диверсифікацією ресурсів шляхом посилення фандрейзингової спроможності осередків та наголошують: “Можливості є! А тому зараз ми собі ставимо за ціль фандрейзити. І у нас непогано виходить — у поточному році кількість залучених коштів більша, ніж бюджетних. Це близько 15 мільйонів. На наступний рік ми плануємо просити у міста покрити тільки базові витрати — на заробітні плати працівників та комунальні послуги. На розвиткові ж речі плануємо залучити ще таку ж суму, а, може, й більшу”.

Довідково:

Проєкт “Промоція соціальної згуртованості у громадах та посилення демократичних цінностей” реалізує Громадянська мережа ОПОРА за підтримки Національного фонду підтримки демократії (NED). Його мета на локальному рівні — допомогти місцевому самоврядуванню напрацювати якісні рішення для розв’язання конкретних проблем, які виникли під час та після війни, а також забезпечення належних умов для кожного мешканця громади. Проєкт спрямований на підвищення соціальної єдності, посилення впливу громадянського суспільства на місцевому рівні та залучення неурядового сектору до подолання наслідків війни. На цьому етапі проєкт реалізовується у трьох цільових громадах (Івано-Франківськ, Львів, Рівне).