Моніторингова кампанія “Поліція під контролем”: перші результати

Пане Сергію, чому є потреба в таких моніторингах?

Поліції (міліції) важко оцінювати свою роботу, адже її погляд є заангажованим. Тому виникає потреба в зовнішніх аудиторах, які можуть адекватно оцінити ефективність тих чи інших міліцейських служб. Саме така оцінка дає можливість зрозуміти, чи розвивається система, чи ні, де її слабкі сторони, що варто вдосконалювати.

Яка мета моніторингу?

По-перше, виявити недоліки в роботі правоохоронних органів – як нової поліції у тих містах, де вона вже розпочала свою роботу, так і міліції в інших регіонах України. Та надати рекомендації, як ці недоліки усунути. По-друге, показати патрульним, що за ними спостерігає не лише керівництво, а й небайдужі громадяни. По-третє, ще раз звернути увагу суспільства на проблеми в системі МВС. Ми хочемо продемонструвати самим учасникам моніторингу, що своїми діями вони можуть вдосконалити нову поліцію.

Яким чином відбувається процес моніторингу?

Монітори проводять спостереження за чітко визначеним алгоритмом: вони знаходять патрульних, оцінюють їхній зовнішній вигляд і наявність необхідних елементів, таких як нагрудний знак, зброя та інших. Потім монітори спостерігають за тим, як патрульні спілкуються з людьми, і самі ставлять їм кілька запитань, наприклад, де розташований найближчий райвідділок. Окрім цього, монітори мають простежити за діями патрульних під час правопорушення. Тут важливо, що вони жодним чином не заважають патрульним виконувати їхні обов’язки. Завдання кампанії – провести спостереження, а не експеримент. Для того щоб виключити елемент суб’єктивності при оцінці подій монітором, відбувається також фото- і відеофіксація. Ще одне завдання спостерігачів – поспілкуватися зі звичайними людьми і розпитати у них, як вони оцінюють діяльність поліції. Після цього монітори вносять дані до анкети, які надсилаються до Києва і вже тут обробляються нашими експертами.

Якщо певна група людей стільки часу проводить біля патрульних та ще й знімає їх на відео, вони починають здогадуватися про те, що за ними спостерігають. Чи впливає це на поведінку поліцейських?

Часто за патрульними спостерігають і прості перехожі, які хочуть подивитися, як працює нова поліція, сфотографувати їх або навіть зробити з ними селфі. Тому наші монітори не привертають до себе надто багато уваги. У розмові з поліцейськими вони не повідомляють, що проводять певне дослідження, а просто називаються небайдужими громадянами. Перед початком моніторингу ми також повідомили про нього департамент поліції, але я не впевнений, що звичайним патрульним щось про нього відомо.

Хто може стати монітором? Яку підготовку проходять спостерігачі перед початком кампанії?

Монітором може стати будь-хто, хто розуміє, що зробивши систему кращою зараз, він може розраховувати на якісну роботу правоохоронних органів в майбутньому. Окрім того ми співпрацюємо з Фундацією регіональних ініціатив, активісти якої теж взяли участь у дослідженні. Усі майбутні монітори проходять спеціальні тренінги, на яких їм розповідають, як саме спілкуватися з поліцією.

У цілому моніторинг триває лише три тижні. Чи достатньо цього часу, щоб виявити слабкі та сильні сторони в роботі поліції?

Загалом – так. Ми можемо провести повторний моніторинг через декілька місяців. Тут є й певна «виробнича необхідність»: 7 листопада 2015 року вступає в дію Закон України «Про національну поліцію», згідно з яким уся міліція автоматично стає поліцією. Тому до того часу потрібно оцінити, наскільки Україна готова до такого переходу на нові правила і нові стандарти.

Під час моніторингу чи траплялися комічні ситуації?

Кілька днів тому стався один такий випадок: під час моніторингу мене затримали і відвезли до райвідділку. Ми з колегою знімали на телефон, як патрульні складають протокол на водія за неправильно припарковане авто. Полісмени підійшли до нас і почали цікавитися, чому ми тут стоїмо та що це ми знімаємо, і попросили показати наші документи. Згідно з законом, при вимозі показати паспорт поліцейські обов’язково мають обґрунтувати причину. Тому я попросив назвати, за яким саме пунктом якого закону я зобов’язаний показати їм паспорт. На що патрульні відповіли, що вони не на іспиті. Після кількох хвилин дискусії поліцейський сказав, що є орієнтування на схожу на мене людину. Коли я попросив його озвучити, вони знову відмовили: мовляв, це службова інформація. Тоді я запитав, як вона може бути службовою, якщо така інформація розвішується на всіх станціях метро та біля міліцейських відділків. Вони знову не стали уточнювати і сказали, що або я показую документи, або їду в відділок. Я не показав – і ми поїхали. У відділку моє прізвище перевірили у базі, пересвідчились, що мене немає у розшуку – вибачились і попрощались.

Розумію, що говорити про результати кампанії в цілому ще рано. Та можливо, Ви могли б окреслити основні тенденції, що спостерігаються у роботі нової поліції. Її часто критикують за “молодість” та недосвідченість. Чи так це насправді?

Що першим впадає у вічі – це те, що в спілкуванні та манері ведення діалогу нові поліцейські набагато кращі за патрульних, які були раніше: звертаються на «Ви», не грубіянять… Тому і люди частіше звертаються до них за допомогою. Навіть те, як поліцейські фотографуються разом з перехожими: з одного боку, це не входить до їхніх службових обов’язків, з іншого – підвищує рівень довіри до поліції та покращує її імідж в очах громадськості. Також я помітив, що вони стали складати менше протоколів і робити більше усних попереджень. Як на мене, це добре. Поліція повинна не тільки карати, а й «займатись профілактикою». Проте можу констатувати, що нові патрульні не дуже добре знають законодавство, як показав випадок, який стався зі мною, і їхня підготовка могла би бути й кращою.

Де можна буде ознайомитися з результатами моніторингу?

Результати кампанії «Поліція під контролем» ми опублікуємо на веб-сайті Асоціації УМДПЛ та соцмережах, влаштуємо прес-конференцію, у якій розповімо, з якою готовністю Україна переходить від міліції до поліції. Результати моніторингу також опублікуємо у щорічному звіті Асоціації. А найголовніше — сформулюємо власні рекомендації та надішлемо їх до Міністерства внутрішніх справ.

Чи є якісь гарантії, що Міністерство дослухається до цих рекомендацій?

Стовідсоткових – немає. Але це вже не перший наш моніторинг і звіт за його результатами. У Міністерстві вже знають нашу організацію і те, що вона досить давно і фахово займається питаннями громадського контролю за роботою міліції (поліції), тому правоохоронці все ж змушені будуть відреагувати на надані рекомендації та виправляти недоліки в системі МВС.

Джерело: Асоціація УМДПЛ