Моніторинг політичних новин семи провідних телеканалів України (перший тиждень вересня)

Академія української преси провела дослідження за участю вчених Інституту соціології НАН України методом контент-аналізу новин прайм-тайму (19:00-23:00) семи провідних українських телеканалів – «Інтер», «1+1», «Україна», СТБ, ICTV, UA:Перший та 5 канал.

У репрезентації поля української політики в новинах вересня дисбаланс уваги і синхрону на користь правлячої коаліції та представників виконавчої влади дещо зменшився порівняно з травнем і лютим.

Фіксується феномен “постійних” спікерів, які присутні в прямому ефірі деяких каналів майже щодня (Україна, Інтер).

Внутрішня державна політика та діяльність органів влади, злочинність, що уперше посіла друге місце, війна на Сході – найчастіше згадувані теми повідомлень. Порівняно з минулим роком усі три хвилі спостереження зменшується частка сюжетів про боротьбу з корупцією. Серед замовчуваних тем – ситуація на непідконтрольних територіях.

Найбільша частка репортажів від власних кореспондентів з місця подій – єдиного авторизованого каналами джерела. У цілому вона становить 54% усіх повідомлень про Україну, але варіюється від 75%, 67% (1+1, Україна) до 30% на 5-му каналі. Інший вагомий показник вірогідності – посилання на офіційні джерела (48%, від 54% в новинах каналів Інтер та ICTV до 36% – на 1+1).

Частка повідомлень з Facebook і Twitter, які неможливо перевірити (у вересні 12%, у травні 9%, зросла з 4% минулого року до 10% у лютому), а також повідомлень, де присутні посилання на “невизначене джерело“ (2%) або джерело не називається (3%). Частка таких сумнівних повідомлень у цілому становить 17% (у травні 15%), максимальна на каналах Першому, СТБ, Інтері, де посилання на відомості з Інтернету з’являються найчастіше (20%, 18%, 15% відповідно). Тобто кожне шосте повідомлення у новинах вересня може містити неперевірену або недостовірну інформацію ( у лютому – кожне п’яте).

В цілому 15% новин транслюють декілька альтернативних точок зору на головну подію у повідомленні, які висловлюються в прямому ефірі або цитуванні, але не в будь-чиємусь переказі (у травні 17%, у лютому 2017 року – 15%). У презентації скандальних чи неоднозначних подій частка повідомлень з декількома точками зору помітно зростає. Якщо подія згадується в контексті головної, то показники балансу думок дещо зміщуються на користь однієї точки зору.

Канали суттєво диференційовані за політичними преференціями власників і редакційними стратегіями. Серед політичних гравців найвища увага до представників Блоку П. Порошенка – 33% (у травні 32%, у лютому 24%), Народного фронту – 14% (у травні 12%, у лютому 7%), працівників центральних органів влади – 12% (у травні 11%, у лютому 22%). 

У новинах prіme-tіme деяких каналів фіксується феномен “постійних” спікерів, які часто присутні в прямому ефірі : О. Ляшко на каналі “Україна” (4 дні на тижні), Ю. Бойко, С. Каплин на Інтері (5 і 4 дні відповідно), О. Гончаренко на 1+1 и М. Бурбак на 5-му каналі (3 дні на тижні). У вересні синхрон Ю. Тимошенко склав 77 сек (у травні відсутній, 80 сек у лютому).

У новинному потоці вересня 2017 року найчастіше представлені три теми: внутрішня державна політика, діяльність органів влади, злочинність, що уперше посіла друге місце та війна на Сході. Актуальними залишаються теми соціальної сфери, міжнародної політики, міжнародних відносин. Увага до тем боротьби з корупцією знизилася з 12% у червні 2016 року до 5% у травні та вересні 2017 року. Тема найпопулярніша в новинах Інтера – 11% як головна (в середньому 2%) і як додаткова (10%, в середньому 3%).

Про біженців та переміщених осіб у вересні повідомлялося менше, аніж у травні і лютому (0.5% проти 2% і 1% відповідно). Зменшується частка повідомлень про цивільне населення і постраждалих на сході – з 9% у лютому до 5% у травні та 2% у вересні.

Результати дослідження >>> 

Проведення цього дослідження мало підтримку американського народу, що була надана через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) та Інтерньюс. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю Академії української преси та необов’язково відображає точку зору USAID, уряду США та Інтерньюс.