Між повітряними тривогами в Умані презентували книгу «Місто, з якого почалася війна»

29 травня в Уманському державному педагогічному університеті імені Павла Тичини правозахисники презентували книгу «Місто, з якого почалася війна» про окупацію Слов’янська у 2014 році. Книга ...

Додано:
eucci

Зображення WhatsApp, дата_ 2023-05-30 о 08.52.05
Між повітряними тривогами в Умані презентували книгу «Місто, з якого почалася війна»

29 травня в Уманському державному педагогічному університеті імені Павла Тичини правозахисники презентували книгу «Місто, з якого почалася війна» про окупацію Слов’янська у 2014 році. Книга підготовлена ГО «Східноукраїнський центр громадських ініціатив» разом з партнерськими організаціями на основі свідчень жителів колись окупованого міста.

Автори розповіли, що  обрали для своєї книги Слов’янськ тому, що місто було першим повністю окупованим населеним пунктом Донбасу, а події в ньому стали рольовою моделлю для захоплення інших міст.  Сумний досвід Слов’янська згодом майже в точності пережили безліч інших населених пунктів країни. Це засвідчив і гість презентації, колишній полонений та житель Донецька Андрій Кочмурадов:

«Хоча я той час не знаходився у Слов’янську, адже я донеччанин. Але все відбувалося за тими ж самими сценаріями про які я почув від авторів книги. Це підтверджує системний характер. Я пам’ятаю таку ж бездіяльність правоохоронних органів… Я пам’ятаю і такі ж випадки інсценованих обстрілів. Часто з жертвами. Туди одразу приїжджали представники преси російської. Завжди це представлялося, що ЗСУ обстріляли мирних мешканців». 

Правозахисники зазначили, що описаний в книзі досвід агресивної російської пропаганди, участі церков УПЦ МП в окупації,  функціонування незаконних місць несвободи, мінування окупованих територій, торгівлі людьми, обстрілів цивільних об’єктів продовжується відтворюватись з новою силою після повномасштабного вторгнення РФ.

Попри те, що уманці регулярно чують свист та шурхіт ракет  –  багато, висвітлених в книзі, аспектів російської агресії залишалися для них маловідомими. Та найбільшу дискусію викликало запитання про можливість такого ж сценарію подій у їхній громаді:  

«Ні, неможливо в нас так, як в Слов’янську. Мабуть, різниця була, були там більш проросійськи налаштовані люди», –  висловилася одна із гостей презентації. 

Водночас з цією думкою не погодилися інші учасники, яким запам’яталось, що в умовах невизначеності та інформаційному вакуумі, жителям Слов’янська доводилось дивитися проросійські новини, щоб дізнаватися бодай якусь життєво необхідну інформацію. 

«Ми не згодні з тим, що у нас так неможливо. Ми не були на їхньому місці і не були в такій ситуації коли людина зовсім не знає, що робиться.  На її руках діти, старі батьки. Нема що їсти і ти не знаєш що тобі робити. Тому не потрібно засуджувати людей як вони вчинили в цій ситуації, бо ми не знаємо якби вчинили в їхній ситуації».

Обговорення підсумувала одна із працівниць університету, яка у  2014 році захищала докторську дисертацію в Луганському університеті. Вона наголосила, що цілеспрямовано створювались умови русифікації українського Луганська:

«Я бачила і  вагони з учасниками антимайдану –  можна було побачити, що тих людей спонукали з різних причин брати участь, їм явно дали вказівку. А вже в  Луганському університеті мене здивувала жага до української мови. Я здавала речі до гардероба, а навколо мене всі розмовляли російською. Я запитала у цієї жінки: “Це нічого, що я українською розмовляю?”. “Так,- запевнила вона мене, – говоріть українською!  Хочеться більше чути українське слово, бо ми тут його так рідко чуємо!».

Презентація в Умані відбулася  за сприяння Молодіжного центру “START” та факультету соціальної та психологічної освіти Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини.

Книга «Місто, з якого почалася війна» підготовлена ГО “Східноукраїнський центр громадських ініціатив” разом з партнерськими організаціями (БФ «Восток SOS», Правозахисним центром громадських досліджень, ГО «Молода Просвіта Прикарпаття», ГО «Громадський комітет захисту конституційних прав і свобод громадян», які є членами Коаліції «Справедливість заради миру на Донбасі»), за підтримки Kurve Wustrow – Centre for Training and Networking in Nonviolent Action у рамках програми «Громадянська служба миру», яка фінансується Федеральним урядом Німеччини.

 


Тематика публікації:        

Останні публікації цього розділу:

Херсонський хаб розпочав весну яскравими досягненнями в роботі з родинами

За підтримки Проєкту USAID «ГОВЕРЛА» презентували економічний профіль Хорошівської територіальної громади

Актуальні проблеми протидії гендерно-зумовленому насильству обговорили в Чернігові

На Чернігівщині стартує проєкт з відновлення доступу до медичної допомоги

Юні бізнесмени, школярі-змінотворці й освітні міні-хаби - як відновлюють освіту на Миколаївщині та Херсонщині

Про план відновлення у своїй громаді знають лише 4% мешканців - результати опитування ГО «Проти Корупції»?