Місії громадських організацій під час війни: зміна напрямків, залучення міжнародної допомоги, інтеграція ВПО

Розмову вели з Вікторією Костюк, громадська організація «Агенція розвитку громад «Інтонація ЗМІН» (Смизька громада), Благодійний фонд “Рокада” (Рівненська область).Громадські організації, активісти ...

проєкт освіта тренінг семінар навчання
Місії громадських організацій під час війни: зміна напрямків, залучення міжнародної допомоги, інтеграція ВПО

Розмову вели з Вікторією Костюк, громадська організація «Агенція розвитку громад «Інтонація ЗМІН» (Смизька громада), Благодійний фонд “Рокада” (Рівненська область).

Місії громадських організацій під час війни зміна напрямків, залучення міжнародної допомоги, інтеграція ВПО

Громадські організації, активісти та волонтери першими відреагували на виклики, які перед громадами поставила війна – допомога військовим, пошук, налаштування логістики, підтримка людей, які приїжджають до громади в пошуках безпеки, збір гуманітарної допомоги та багато іншого. Серед таких організацій, які швидко перепрофілювали свою діяльність для допомоги Україні, є громадська організація «Агенція розвитку громад «Інтонація ЗМІН».

«До війни ми активно впроваджували проєкт по розвитку молодіжної ради і по розвитку людського ресурсу на місці. А останні місяці ми активно включені в життя нашої громади і в допомогу внутрішньо переміщеним особам, які прибувають. Під час війни дуже змінився запит. У чому наша роль, як громадських активістів, в чому потреба, як місцевих рад, так і людей, які сюди приїжджають? Існує дуже багато стереотипів, як по відношенню до наших областей, так і по відношенню до людей, які сюди приїжджають. І ми бачимо себе та громадські організації, як такі майданчики, які можуть допомагати знаходити рішення, допомагати порозумітися один з одним, і наша роль слухати і чути людей. Сьогодні це дуже важливо. 

До війни, як громадський активіст, ти робив все, щоб розвивати громаду, а зараз ти розумієш, що треба робити все, щоб рятувати людей.  Активіст особливо потрібен в складні часи та часи невизначеності. 

Ми активно включилися громадою до збору гуманітарної допомоги, спочатку військовим, адже ніхто не думав, що буде стільки переселенців, яким теж треба допомога. Спочатку збирали продукти, гроші, які передавали на потреби іншим волонтерам. Але коли за кілька днів до нас почали прибувати переселенці, ми зрозуміли, що громадські організації потрібні цим людям. Вони приїжджали розгублені, вони не знали де і що, без їжі та без одягу, їм теж треба було допомагати. Тоді до нас звернулася жінка, в якої була потреба в дитячому одязі. Ми запитали у жителів громади і вже через годину почали нести перші речі, а зараз маємо величезну соціальну шафу. Були дні, коли за речами приходило 40-50 людей, зараз трохи менше. Ми зрозуміли, що в цьому наша місія і вона дуже важлива, ми можемо підказувати місцевій владі в чому є потреба і допомагати знаходити те, що необхідно».

Для ефективної роботи важливими є налагодження комунікації не лише з органами місцевого самоврядування, а й з внутрішньо переміщеними особами, адже серед них багато людей, які були активними в своїх громадах. Тут вони починають волонтерити, допомагати іншим людям, які щойно приїхали, співпрацювати з громадськими організаціями, втілювати ініціативи для покращення життя громади та людей.

«Створити канали комунікації стало першочерговим завданням. Телеграм-канал став майданчиком для місцевих, а вайбер-група для тих, хто прибував. Проактивні люди, які приїжджають  та оселяються в гуртожитках, прихистках, стають старостами. Вони теж допомагають знаходити  через власну мережу знайомств волонтерів та активістів  і починають самі допомагати цим місцям компактного розміщення та переселенцям з приватного сектору. Збирають потреби, активно комунікують з нами. І тоді нам зручніше, бо одразу стає зрозуміло, чим ми можемо допомогти та як залучити допомогу. І з’являються певні ідеї спільних проєктів. 

Потрібно стукатися. Дуже часто ми бачимо проблему в тому, що немає комунікації. Голови громад не розуміють, які класні люди до них приїхали в села та міста. А громадські активісти після певного часу відновлення на новому місці знаходять час і сили, щоб проявитися в новій громаді. Нам дуже важливо, щоб ті люди, які робили щось дуже хороше в своїх областях, щоб вони залишилися живі. Коли вони приїжджають до нам, вони отримають підтримку, а після війни, після перемоги, вони відбудовуватимуть свої громади.

У комунікації, коли ми просимо, то завжди дякуємо, робимо підсумки, даємо фотозвіти «що», «куди» і «для чого» робимо, тоді набагато легше будувати довіру і люди розуміють. 

У перші тижні війни у нас було дуже багато волонтерів, понад 50 людей в день, приходили, щоб плести сітки, різати стрічки та фасувати допомогу. Потім адаптувалися і зменшилась кількість. Потрібно розуміти, що потрібен менеджер для організації злагодженої роботи, який дає завдання, дає зворотній зв’язок, дає мотивацію, щоб люди розуміли, що те, що вони роблять, дійсно потрібне, і що те, що ми робимо безкоштовно, воно дійсно комусь допомагає і те, що ми приносимо, воно дійсно комусь потрапляє, бо інакше дуже швидко довіра зменшується. Ми намагалися аналізувати, що ми робимо правильно, що вдається, що не вдається і потім зрозуміли, що наша місія громадської організації полягає в допомозі більше жінкам-переселенкам, маленьким, великим, старшим, бо ми є жіночою громадською організацією і ми їх чуємо та допомагаємо».

Вікторія Костюк виділяє важливі аспекти, які допоможуть громадській організації стати осередком волонтерської роботи:

  1. Вдалий канал комунікації для об’єднання людей
  2. Вдалий перелік пропозицій активностей для людей готових інвестувати свій час та долучатися
  3. Належна координація всієї роботи
  4. Зворотній зв’язок – мотивація рухатись далі
  5. Спеціалізація
  6. Пошук та визначення цільової аудиторії
  7. Командний зв’язок – триматися купи

За час війни в України активність створення громадських організацій підвищилася в рази, адже офіційно зареєстрована організація має переваги, отримує більше довіри та підтримки від міжнародних донорів. Громадські організації, які вже мають досвід проєктної діяльності та залучення коштів, під час воєнного стану використовують це для розширення можливостей різнопланової допомоги.

«Є в наявності певний досвід, існують певні можливості, які можна використовувати для залучення і вирішення проблем, але іноді не вистачає рук, не вистачає розуміння чим саме ми можемо допомогти в інших регіонах. Гуманітарна допомога приходить лише на громадські організації. Хоча зараз існує багато і негативних прикладів. Якщо є юридична особа, то вона дає автоматично певний захист того, що ми робимо. Ми група людей, які об’єднані спільною метою і працюють на перемогу. 

Зараз я працюю координаторкою БФ “Рокада” на Рівненщині, тому ми відвідали чимало місць компактного розміщення ВПО і кращі прихистки там, де є громадські організації, які пишуть активно проєкти, які залучають допомогу, які допомагають переселенцям і розвантажують органи місцевого самоврядування. Найбільше жаліються люди в тих громадах, де немає ні громадських організацій, ні громадських активістів.

Задача в тому, щоб дієвих громадських організацій ставало більше, а не тих, що на папері. Дуже хотіла б, щоб “живі” громадські ініціативи переїжджали до нас і продовжували свою діяльність, бо вона дуже потрібна. Це теж вклад в нашу спільну перемогу».

Пані Вікторія ділиться досвідом Агенції розвитку громад «Інтонація ЗМІН» залученням фінансів та пошуком матеріальної підтримки, яку можуть отримувати громадські організації, партнерстві та комунікації з донорами.

«Ми починали з грошової допомоги, фандрейзингу, дуже локально, коли люди самі посильну суму грошей. Спочатку це була готівка чи донейти на особисту картку, а потім ми перевели все на рахунок організації. Так зручніше і звітувати теж. Ми розуміли, якщо це робить громадська організація, робить певні закупівлі, проєкти по допомозі людям, то чому це має йти поза організацією, якщо це теж наш величезний плюс в залученні нових грантових коштів. 

Також ми розуміли, що дуже багато жителів і нашої громади знаходяться за кордоном і теж можуть нам допомогати збирати гроші. Одна із засновниць нашої організації поїхала до своєї сім’ї в Польщу і там збирала допомогу, вела закупівлі і передавала сюди в Україні. Хлопці, які народилися в Смизі, але зараз в Польщі теж організувалися і передали допомогу.

Коли ви отримуєте допомогу гуманітарну, ви маєте домовлятися, на яких умовах ви її отримаєте, і кому саме ви її маєте передавати. Тому що в нашому випадку сталось так, що Рівненщину бачать, як відносно спокійну область, де не відбуваються бойові дії і відповідно на Рівненську область гуманітарну допомогу не треба. Були очікування від благодійників, що ми отримуємо гуманітарну допомогу, а потім передаємо в зону бойових дій, як допомогу для військових. Але ми одразу про це не домовились. Ми отримували медикаменти і частину передавали військовим, яких мобілізували. Насправді, закордонні партнери не зовсім розуміють ризиків, які є в оточенні і те, що не всі водії доставляють, бо треба розуміти що таке передова. Тому коли отримуєте гуманітарну допомогу з-за кордону, треба одразу правдиво розказувати кому допомагаємо, для кого шукаємо, яка наша цільова аудиторія.  І треба домовлятися, як далі звітуємо.

Після такого досвіду, зараз ми абсолютно все облікуємо. Ми рахуємо памперси і зубні щітки, розуміємо від якого партнера і скільки отримали. І далі ми з партнером домовляємось чи йому потрібен лист від нашої організації, чи потрібен журнал обліку видачі, чи достатньо просто фотографії, але будь-який партнер, донор завжди хоче, щоб ви подякували в публічному просторі. І тоді нам кажуть – пишіть ще список, будемо допомагати, бо ми бачимо, що допомога йде з рук в руки. Це такі цеглинки довіри, якими ми будуємо системне партнерство і довготривалу сталу взаємодію.

Грантову підтримку ми шукаємо на Гурті, отримуємо якісь пропозиції від партнерів, з якими ще раніше працювали і це було про гранти швидкого реагування. Зараз громадські організації об’єднуються та партнеряться і роблять більше спільних заходів, ніж раніше. Є певне розуміння, що ми є партнерами, а не конкурентами. І це великий плюс в тому, що ми робимо не самі по собі, а спільно та покриваємо більшу аудиторію та більшу географію. І тоді легше заявити публічно про себе і про свою діяльність».

Роль громадських організацій в інтеграції людського потенціалу надзвичайно важлива – допомогти не лише забезпечити першонеобхідними речами, а й надати емоційну та психологічну підтримку, місце для реалізації ідей.

«Питання інтеграції зараз стоїть дуже гостро. Роль громадської організації – допомагати людям інтегруватися, шукати житло, грантові кошти для відбудови помешкання, де ніхто не живе. Щоб щось нове будувати без громадських активістів, на жаль, громада  не зможе зробити, бо ні  в кого такого досвіду немає. Ми мусимо визнати, що ми всі працюємо наосліп. Але громадські активісти набагато гнучкіші, вони звикли працювати в часи невизначеності, вони мають багато мережевих взаємодій, вони не бояться питати. Будуть швидко адаптуватися ті, хто не боїться питати. Пропонувати, питати, ставити дурні запитання,  а дурних запитань немає, немає того, що ми не знаємо, не розуміємо і нам треба це пояснити. 

У Смизькій громаді класним комунікаційним майданчиком стала місцева бібліотека. Почали приходити переселенці, щоб взяти книжки, потім почали про себе розповідати, почали пропозиції свої давати і потім переселенка з Миколаєва почала вести танцювальний гурток, бібліотекарка залучає переселенців, щоб вони проводили різні майстер-класи, заняття, щоб залучати дітей та підлітків до звичних речей та повертати їх до звичного життя, давати простір поза зйомною квартирою чи поза гуртожитком».

Наближення перемоги та відбудову країни після війни неможливо уявити без участі громадського сектору. Гнучкість, досвід, уміння налагоджувати діалог між громадою та владою, швидко реагувати на потреби людей – важливі якості громадських організацій, які необхідні у складні часи.

«Часто ми недооцінюємо себе, нашу роль в цьому житті, в житті нашої держави в складі часи. Часто ми говоримо про те, що робимо недостатньо для того, щоб наша держава перемогла. Недостатньо допомагаємо, недостатньо робимо, але будьте певні, що ми всі робимо те, що можемо, там де ми є і потрібно дотримуватися цього принципу.

Ми зараз тримаємо свій фронт задля перемоги, а з іншої сторони ми будемо мати багато людей поранених ментально, з якими теж треба буде працювати і допомагати поки наша нація і покоління відновиться. І тут важливо, щоб були різні ГО та громадські активісти з різним життєвим досвідом, тоді швидке знайдеться спільна мова, буде розуміння потреб та донесення потреб до місцевої влади. І ми мусимо наголошувати місцевій владі, що громадський сектор важливий. Інколи прийдеться кричати, що він важливий.

У спільному діалозі ми можемо знайти порозуміння. Навіть якщо це дуже важкі розмови, але вони дуже важливі. А потім від розмов переходити до дій. Дії мають робити громадські активісти та організації, бо чиновникам інколи важко вийти за межі власного кабінету і нам варто приходити в цей кабінет, стукатись, розказувати, повторювати, йти робити і говорити, що ми разом це робили. По іншому не можна. Якщо ми всі будемо мовчати, нас ніхто ніколи не почує. А це треба відвага та відповідальність за кожне слово, обіцянку, рішення. Це не просто, але таких громадських лідерів потребує наша держава.

Нам потрібно об’єднуватися, час настав, щоб громадські активісти об’єднали Україну. Об’єднали своєю любов’ю до держави, партнерськими зв’язками, новими ідеями, новими проєктами. І якщо потрібна допомога, можна звертатися і стукати, тому що кожен клаптик нашої держави є важливим і він є в нашому серці. І ви можете розраховувати на нашу допомогу і підтримку. І попереду ми матимемо багато проєктів, які дозволять нашій державі відновитися».

Матеріал підготовлений в межах проєкту «Голос громади в місцевому самоврядуванні», що втілюється ГО «Агенція сталого розвитку «Хмарочос» в Запорізькій області.


Тематика публікації:          

Останні публікації цього розділу:

Команда Let`s do it Ukraine відвідала Південь в рамках проєкту з подолання наслідків повені

Гуманітарні місії на Півдні тривають: волонтери додатково роздадуть 1000 обідів “Добра кухня”

Тютюнові акцизи рятують життя — податкові преференції неприпустимі

Вишнівецька громада на Тернопільщині отримала цифровий рентген-комплекс від Програми USAID DOBRE

У Києві презентовано напрацювання проекту із залучення жителів до процесів відновлення в громадах

Громади звертаються до держави з закликом переглянути механізм фінансування соціальних послуг для дітей та сімей