Мейкерство та віртуальні ігри для залучення дітей до розвитку громад: як двічі переселенець розвиває молодь і знайомить хлопців та дівчат із сучасними технологіями

Родина Дениса Шиленка двічі вимушено змінювала місце свого проживання через війну – 2014 року вони переїхали з Донецька до Покровська на Донеччині, а у вересні 2022 вимушено переїхали до Трускавця. У Покровську чоловік долучав дітей до розвитку громади, у якій вони жили на той момент. Проєкти школярі створювали у віртуальному світі ігор «Minecraft» та «Roblox». Через повномасштабну війну в Україні Денис з родиною переїхав спочатку до одного із селищ Закарпатської області, а згодом до Трускавця. Де нині інтегрує свій досвід у громаду. Як все починалося та які завдання чоловік ставить перед собою? Як до втілення подібних ініціатив дотична робоча група з безпеки та соціальної згуртованості Покровської громади та Мережа робочих груп Донецької області?

Покровськ, 2018 рік. Денис Шиленко почав працювати консультантом міського голови, де познайомився з мобілізаторами від Програми ООН з відновлення та розбудови миру. Концепція діяльності Мережі робочих груп із громадської безпеки та соціального згуртування була співзвучна з ідеями Дениса з розробки стратегії розвитку Покровська та створення Агенції розвитку громади. Тож він почав працювати над тим, щоб створити робочу групу й зробити впевнений її старт. Тодішній фокус був і на долученні дітей до розвитку громади та покращення середовища, у якому вони проживають. Як це зробити підказали власні діти. «Фундаментом ідеї були мої спостереження за власними дітьми, які в іграх грають і спілкуються», – каже Денис. Цей проєкт зацікавив представників та представниць Програми ООН з відновлення та розбудови миру та команду робочої групи з безпеки та соціальної згуртованості Покровської громади. Було вирішено створити ініціативну групу задля реалізації проєкту.

«Формат, у якому ми проводили засідання робочих груп, був неформальним, хоча і мав всі документальні процедури. Ми усі могли збиратися: і керівники, і менеджери середньої ланки, і на рівних вибудовували співпрацю», – згадує Денис.

Дітям пропонувалося створити власне віртуальне місто або змінити щось у створеному попередньо місті.

«Проєкт ставив собі на меті спершу залучити дітей до міркування, розкачати уяву про те, як вони можуть долучатись до розвитку громади, де вони живуть, почати досліджувати її. Ми використовували ігри «Minecraft», «Roblox». Вони дають можливість легко комунікувати на будь-якій відстані в онлайні, комунікувати в креативі. Вони там щось будують, або руйнують і потім будують, крафтять – є креативні елементи. Обʼєднували дітей через креатив у спільнотворенні», – ділиться спогадами Денис Шиленко.

Набутий досвід із реалізації проєкту та створення робочих груп після початку повномасштабної війни РФ переніс у Трускавець, куди евакуювався разом з родиною. На новому місці проєкт вдалося розширити, залучити до його реалізації більше людей. «Тепер ми його у новому форматі випробуємо. Зараз наново верстаємо із залученням професійних архітекторів, урбаністів»,  – додає Денис.

Разом з тим на новому місці чоловік допомагає втілити у життя ідеї та ініціативи, які пропонують жителі приймаючої громади.

«Повномасштабна війна пришвидшила багато процесів. Доволі легко можна вибудовувати партнерські відносини між «гравцями» у громаді – міською адміністрацією, поліцією, ДСНС, бізнесом, школами. У Трускавці, коли влаштовували дітей у школу, я познайомився з директором, запитав, що йому потрібно, розказав який в мене є досвід, чим можу допомогти. Він розказав, що хоче STEAM-лабораторію зробити, спроєктувати. Того ж вечора я запросив команду Tolocar: mobile makerspaces in ukraine до Трускавця. Вони приїхали до нас із майстер-класами з 3D-друку, 3D-моделювання для дітей та ветеранів російсько-української війни. Як результат, у лютому 2023 року в школі з’явилась власна майстерня з обладнанням, яке викликає щирий захват у дітей та дорослих. Зокрема, це 3D-принтери, лазерний станок, плоттер, обладнання для брендування, швейго-вишивальне обладнання, ручний інструмент й нові потужні ноутбуки (СпівдіяНоут). Зараз ми працюємо з авіамоделюванням і робототехнікою OTTO DIY».

Нині у місті сформувалась мала група, яка ставить собі за мету перетворити стару непрацюючу котельню на науково-мистецький простір – пройти шлях ревіталізації. Це об’єднання представників та представниць Трускавця й переселенців у партнерській співпраці з міською радою Трускавця. Мова про якісну партиципацію й взагалі про візіонерські ідеї для розвитку громади.

«Там буде обладнання з категорії open source (CNC, PNP, 3D принтери), тобто відкрита технологія створення обладнання своїми руками. Наразі робоча назва проєкту Open Source Solution Space й маємо розуміння впливу на національному рівні. Ідея в тому, щоб збирати зі всієї України учнів/-ниць шкіл, профтехучилищ та студентів, і давати їм можливість у цій «котельні» здобувати знання і формувати навички – soft-навички, hard-навички, щоб вони працювали з обладнанням, щоб далі створювали собі обладнання в рамках освітніх програм, і забирали в свою громаду, і сформували мережу. І це посилить спроможність України відновлюватися».

У разі успішної реалізації проєкту цей досвід команда хоче масштабувати на всю Україну. «Це приклад відновлення і відбудови України», – каже громадський діяч. Тому ми наразі комунікуємо цей концепт із широким колом професіоналів».

«Мережа робочих груп із безпеки та соціальної згуртованості – це спільнота людей, які несуть позитивні зміни. Є багато прикладів, коли в маленьких громадах реалізовувалися надихаючі та потужні проєкти, які мали значний вплив на життя її мешканців і мешканок. Лідер чи лідерка можуть самотужки започаткувати проєкт, але для його успішної реалізації потрібна підтримка, необхідне коло однодумців. Саме серед учасників/-ниць Мережі робочих груп можна знайти необхідну підтримку та партнерство на шляху до впровадження змін!»,  – вважає Денис Шиленко.

Матеріал створено в межах ініціативи «Спільноти в безпеці». Ініціативу «Спільноти в безпеці» впроваджує Агенція Розвитку Вугледара за сприяння Програми розвитку Організації Обʼєднаних Націй  (ПРООН) в Україні за фінансової підтримки Європейського Союзу, наданої в межах проєкту «EU4Recovery – Розширення можливостей громад в Україні».