Медіаграмотність 2.0: використання ШІ на користь медіаграмотності та освіти

22-23 серпня 2024 року Академія української преси за підтримки Фонду Фрідріха Науманна за Свободу провела перший вебсемінар “Штучний інтелект і медіаграмотність: інструменти та рекомендації”. Штучний ...

Додано:
aup

iScreen-Shoter-zoom.us-240823151340
Медіаграмотність 2.0: використання ШІ на користь медіаграмотності та освіти

22-23 серпня 2024 року Академія української преси за підтримки Фонду Фрідріха Науманна за Свободу провела перший вебсемінар “Штучний інтелект і медіаграмотність: інструменти та рекомендації”. 

Штучний інтелект – це тема, яка зараз перебуває на піку популярності, адже ШІ має вплив майже на всі сфери життя, особливо на інформаційний контент, який нас оточує щодня. І не дивно, що вебсемінар АУП викликав великий інтерес. 

Протягом заходу 40 учасників розбирались в основах LLM/ШІ індустрії; досліджували які є платформи штучного інтелекту для освітян та умови їх використання; вивчали штучний інтелект та дезінформацію; опановували етику у роботі з інструментами ШІ. 

Тетяна Устименко, фінансова координаторка, координаторка проєкту Фонду Фрідріха Науманна за Свободу, зазначила: “Тема цього вебсемінару сьогодні дуже актуальна, і безумовно не втратить актуальності в найближчому майбутньому. Я дуже люблю, коли професійне збігається з особистими інтересами, зацікавленістю до навчання. І сьогодні саме той випадок. Тому я залюбки доєднаюся до слухачів”. 

Валерій Іванов, президент Академії української преси, доктор філологічних наук, професор, зауважив: “Перед сучасною людиною стоїть безліч викликів. Багато з них пов’язані зі штучним інтелектом. Індивідум сьогодні має призвичаїтися жити з новим постійним партнером. Цей партнер може допомогти, але може й ввести в оману. Треба навчитися ефективній взаємодії з ШІ. І цьому була присвячена наша зустріч”. 

Максим Запорожченкоменеджер медіаосвітніх програм АУП, завідувач центру цифрової освіти та медіакультури Миколаївського ОІППО, прокоментував: “Тренінги АУП завжди практико-орієнтовані, бо ми розуміємо, що давати теорію, яку можна і самостійно опрацювати, маючи доступ до інтернету — недоцільно. Тому акцентуємо увагу на інструментах, які допоможуть освітянам виконати конкретні задачі для покращення якості освітнього процесу та, звісно ж, мінімізувати ризики, які можуть виникнути при виконанні завдань здобувачами освіти з використанням додатків ШІ”. 

Андрій Юричко, медіатренер, журналіст, кандидат філологічних наук, викладач КНУ імені Тараса Шевченка, відмітив: “Великі мовні моделі ще залишаються для багатьох чимось дивним та складним. Наше завдання продемонструвати, що з певним набором навичок цілком можливо автоматизувати частину рутинних процесів. Застосовувати сильні сторони LLM у роботі, працюючи на покращений кінцевий результат. Під час тренінгу демонстрували як промти для рутинних задач (складання тестів, наприклад), так і обмеження (що LLM не розуміє чи зробити не може)”. 

Всі бажаючі можуть потрапити на вебсемінари у вересні, зареєструвавшись за посиланням.  

Gefördert durсh die Bundesrepublik Deutschland

За підтримки Федеративної Республіки Німеччина


Тематика публікації:    

Останні публікації цього розділу:

У Березанській громаді стартував проєкт з облаштування дев'яти навчальних просторів

Український проєкт "Мед мінних полів" отримав 8 нагород на Східноєвропейському фестивалі Golden Drum 2024

Стартує новий відеокурс “Інституційний догляд – чому потрібен інший підхід”

Поза фокусом: кого з мешканців прифронтових регіонів оминає гуманітарна підтримка, і як це змінити?

Інститут політико-правових та релігійних досліджень оголосив лауреатів премії «Київська книга року» - 2024

Партнери для організації зустрічей задля протидії мові ворожнечі та дискримінації ЛГБТІК+ молоді