Пісні на передових лініях оборони АТО

Нещодавно Заслужена артистка України Марта Шпак піднімала дух бійців у гарячих точках на сході країни українськими піснями. Щодня співачка разом із афганцем поетом-піснярем В’ячеславом Купрієнком давала по декілька концертів, передавала військовим медалі подяки від громадської організації інвалідів АТО та подарунки ручної роботи від київських дітей.

  Розпочалась все із Сєвєродонецька. У патріотичному кафе «АртіШок» артисти виступила для волонтерів та місцевих жителів. До речі, це єдине кафе на фасаді якого майорить український прапор, а всередині панує атмосфера справжньої України. За що власниця закладу і донині, до речі, переживає небезпечні дні та провокації. На концерті був присутній режисер Роман Назаренко, що знімає документальне кіно про схід. Приїзд Марти Шпак виявився дуже символічним, бо він вважає, що легендарна пісня «Сміються плачуть солов’ї» саме в її виконанні має особливий зміст в сучасній Україні. Звісно, на його прохання і цей твір співачка виконала на концерті а-капельно.

Того ж дня творча команда відправилась до розвідників. Особливо звучали там пісні розвідника-афганця В’ячеслава. А Марті підспівували українські пісні військові дівчата. Після концерту герої передової брали автографи та чи не вперше фотографувались на пам’ять. Їх служба особливо забороняє будь-які зйомки. Але концерт так припав усім до душі, що піднесений дух зробив виключення із правил.

Наступний день був особливо насиченим і небезпечним. Спочатку відбувся концерт на Фасаді. «Словами не описати емоцій та переживань, бо я співала на різних сценах у своєму житті і лініях оборони АТО, та в окопах під щохвилинним ризиком до можливих обстрілів концерт переживається із надто загостреними відчуттями. То сльози від болю, то піднесеність у душі та гордість за свій народ. Але бійцям, справді, дуже потрібна наша підтримка…» – розказує Марта Шпак. Навіть із музикою передавався трагізм війни і в очах хлопців були схвильовані емоції. Але слів вдячності за концерт та мужність приїхати аж в такі місця співачці у них не бракувало.

Відтак зустрічало артистів обстріляне місто Щастя та Луганська ТЕС. Концерт видався настільки емоційним, що військові і працівники станції завзято підспівували Марті і навіть подалися до танцю. Опісля бійці розказували про свої пережиті історії, біль через втрату побратимів. І показували сліди ворожих снайперів. Адже ворог уже за декілька метрів стереже зі зброєю, що Марта Шпак, до речі, мала змогу побачити на власні очі…

Надемоційний концерт до сліз відбувся в Артемівській школі, яку відділяють лише 600 метрів від лінії розмежування.  Українські пісні були там надзвичайно потрібні. Та й голос Марти, звісно, не залишив байдужими дитячі серця. В’ячеслав звеселяв юних глядачів репертуаром з дитинства. А відтак усі присутні і навіть найменша дітвора співали щиро Гімн України. Директор школи розповідала, як вчителі та учні ховаються під час обстрілів, знаходять у дворі залишки снарядів, що прилітають часами, також показала шкільний музей української культури і, звісно, вкотре наголосила яке не просте і героїчне життя тамтешніх мешканців.

Найнебезпечнішим видалася подорож до села Трьохізбенка по замінованих лісах, жахливих розбитих дорогах і з попередженнями про можливі обстріли тих позицій. Та навіть попри це сміливі артисти подалися в бій. Військові зустріли Марту щирими усмішками та букетом польових квітів. Як тільки вона почала виступати, що й казати, навіть налякані місцеві жителі почали виходити із домівок. Один чоловік був такий зворушений, що зі сльозами на очах дякував співачці. Казав, що вперше на такому концерті у своєму житті.

Скрізь артистів та всю команду зустрічали дуже тепло, вручали символічні подяки та частували польовою кухнею. Але найціннішими були слова бійців про те, що вони почувалися в ті миті особливо потрібними і що їх місія та служба ціною в життя – не забута народом.

Марта Шпак щиро дякує всій команді за цю поїздку а особливо воїнам-афганцям, представникам громадської організації “Українська асоціація інвалідів АТО”  Сергію Тріскач та Володимиру Юрченко. А ще В’ячеславу Купрієнко та Аллі Хилько.

Наразі Україна переживає надважкі часи. Та часом аби підтримати та допомогти зціленню душі людині достатньо слова і музики. А як по особливому запали до серця бійцям пісні Марти, вони пишуть, телефонують і, сподіваємось, якось розкажуть про це. А поки просимо Небеса, аби дарували хлопцям життя і всім нам закінчення цієї трагічної війни.