Майбутнє Донбасу та Криму: що про це думають українці

Команда Школи політичної аналітики НаУКМА презентувала у Прес-центрі Українського кризового медіа-центру результати всеукраїнського репрезентативного опитування, присвяченого окремим положенням закону “Про державну політику перехідного періоду”, що стосуються майбутнього тимчасово окупованих територій Донбасу та Криму, а також відносинам з Росією.

Опитування проведено в межах всеукраїнського Омнібусу Info Sapiens (з донабором) на замовлення Школи політичної аналітики в межах Ініціативи з розвитку аналітичних центрів в Україні, яку виконує Міжнародний фонд “Відродження” у партнерстві з Ініціативою відкритого суспільства для Європи (OSIFE) за фінансової підтримки Посольства Швеції в Україні.

Польовий етап тривав з 13 по 31 січня 2021 року. Вибірка склала 2000 респондентів. З дослідження вилучена Автономна Республіка Крим, а у Донецькій та Луганській області опитування проводилося тільки на територіях, що контролюються Україною. Максимальна теоретична похибка не перевищує 2,2%.

Читайте також: Що українці думають про окупований Крим та його мешканців

Як розповів аналітик Школи політичної аналітики НаУКМА Антон Суслов, опитування ділилося на кілька блоків:

1. Про проєкт закону «Про державну політику перехідного періоду»
2. Ставлення українців до перемир’я та військової операції
3. Геополітика та відносини з Росією Аналітик представив глядачам результати опитування по першому блоку.

А наукова директорка Школи політичної аналітики НаУКМА Анна Осипчук презентувала результати опитування щодо ставлення українців до перемир’я та військової операції.

Відповіді українців на поставлені питання виглядають так:

• 49,8 % вважає запровадження тимчасової міжнародної адміністрації на тимчасово окупованих територіях Донбасу доцільним і лише 9 % – не згодні.
• 52,9 % вважають, що громадяни та представники Росії та її безпекових партнерів НЕ мають входити до такої міжнародної адміністрації, а 11,6 % допускають їхню участь.
• 44,5 % підтримує визнання документів про освіту, виданих на тимчасово окупованих територіях, 23,2 % – не згодні.
• 44,4 % підтримують позицію, що НЕ мають підлягати люстрації особи, які в складі окупаційних адміністрацій Російської Федерації забезпечували життєдіяльність тимчасово окупованих територій та не завдали шкоди життю та здоров’ю громадян. Протилежну думку має 17,9 %.
• 35,9 % погоджуються цілком або частково, що амністія має бути застосована до тих, хто вчинив нетяжкі кримінальні правопорушення, тоді як не згодні з цим – 24,1 %, а 20,8 % не відповіли на це питання.
• 49,9 % впевнені, що іноземці мають бути виключені з переліку потенційно амністованих осіб, а 17,2 % з цим не згодні.
• 46,6 % згодні, що вибори до органів місцевого самоврядування на тимчасово окупованих територіях Донбасу та Криму мають відбутись мінімум через 2 роки після деокупації. Протилежну позицію має 11,6 %.
• 51,2 % опитаних вважають, що після деокупації жителі тимчасово окупованих територій НЕ мають бути обмежені у праві голосувати на всіх виборах, і лише 13 % – не згодні.
• 36,4 % вважають, що ті, хто будуть амністовані, повинні мати можливість висувати свою кандидатуру на виборах до органів місцевого самоврядування, а 21,4 % притримуються протилежної позиції. Ще 23,8 % не дали відповідь на це питання.
• 48,4 % вважає режим тиші (перемир’я), яке було введено від липня 2020 важливим досягненням влади, а 26,8 % – не згодні.
• 42 % погоджуються з необхідністю військової операції з відновлення територіальної цілісності на Донбасі. Протилежною є позиція 25,3 %, а 19,4 % не відповіли на питання.
• 37,4 % вважають військову операцію необхідною для відновлення територіальної цілісності щодо Криму. Протилежну думку має 27,5 %, а п’ята частина не змогла дати відповіді.
• 75,5 % переконані, що співпраця з країнами Заходу є в інтересах України і лише 7,4 % не згодні з цим. Кількість прихильників та противників введення візового режиму з Росією є рівною і складає 39 %.
• 44,9 % вважають, що Росія зацікавлена у продовженні війни на Донбасі, а не згодні з цим 23,9 %. Також 31,2 % не змогли дати на питання чіткої відповіді або відмовились відповідати.
• 58,4 % впевнені, що Росія НЕ хоче повернення цих так званих «ДНР», «ЛНР» до України. Протилежну думку має 9,8 %, а 31,9 % не дали чіткої відповіді або відмовились відповідати.

На якій стадії перебуває підготовка законопроєкту «Про державну політику перехідного періоду» розповів Ігор Яременко, заступник Міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України. За його словами, законопроєкт перебуває в активній фазі доопрацювання і цей процес відбувається із максимальною залученість громадського сектору.

“Я не думаю, що будь-який законопроєкт на самому початку є ідеальним. Тому й надалі запрошую усіх до його шліфування. Це нормальний процес, коли ми спілкуємося з громадянським суспільством і спільно доопрацьовуємо позиції в рамках цього законопроєкту”, — розповів Ігор Яременко.

Заступник міністра поділився враженнями від результатів дослідження. Його відверто вразило те, що 42% погоджуються з необхідністю військової операції щодо Донбасу і 37% щодо Криму: “Я особисто ніколи не міг подумати, що така кількість людей розглядає можливість такої військової операції. Це певний сигнал з боку суспільства. Хоча, особисто я не є прихильником військової операції. Якщо відверто, я не бачу на сьогодні військових спроможностей з точки зору деокупації наших окупованих територій. Ми маємо чітко розуміти, що ми протистоємо Російській Федерації, країні з другим ядерним потенціалом у світі, із, напевно, найбільшою армією в Європі. Я дуже шаную наших військових, але так само хотів би зберегти життя наших громадян”.

Провідний експерт і адвокат Регіонального центру прав людини Роман Мартиновський наголосив на деяких положеннях законопроєкту, які, на його думку, з юридичної точки зору, є спірними. Зокрема, питання амністії щодо тих, хто перебував у незаконних збройних формуваннях, але не вчиняв протизаконних дій щодо українського населення чи збройних сил. А також щодо обмеження іноземців щодо застосування до них амністії. На його думку, таке положення може бути визнаним дискримінаційним, тому що воно засновано на належності осіб до громадянства.

Аналітик Фонду “Демократичні ініціативи” ім. Ілька Кучеріва Петро Бурковський наголосив на необхідності такого законопроєкту, адже “нам треба мати цілісний погляд на те, як ми будемо поводитися після того, як території будуть звільнені”.

“Цей законопроєкто однозначно потрібен. Ми чітко заявляємо свою правову позицію, як правова демократична держава. Ця позиція показує нашим західним союзникам, що ми стоїмо з ними на однакових засадах. Але нам треба розуміти, що якісь положення цього закону можуть спрацювати на розкол суспільства, а якісь — на об’єднання. Головне — не допустити, щоб у закон пройшли якісь норми, де б ми поділили людей за геграфічною ознакою”, — наголосив Петро Бурковський.

 Джерело: УКМЦ.