Людмила Черненко: важливо створювати навколо себе умови, в яких хочеться жити

ВІ “Активна Громада” проводить інтерв’ю з експертами з різних галузей, народними депутатами, громадськими діячами та активістами. Виконавча директорка Інститут “Республіка” та співзасновниця ВІ “Активна Громада” Олександра Гліжинська провела розмову з Людмилою Черненко, очільницею Всеукраїнської ініціативи Ecofriendly, психологинею, бізнес-тренеркою про життя у стилі еко. 

Олександра Гліжинська: Що для Вас означає життя в стилі еко?

Людмила Черненко: Коли ми організовуємо наш побут, ми приймаємо систематичні рішення: де купувати продукти, куди їздити відпочивати, куди відправляти дітей на навчання. Зазвичай, в момент прийняття рішень ми керуємось певними критеріями. І життя в стилі еко для мене — це такий стиль життя, при якому людина в ці критерії вибору також включає екологічну безпеку, простоту переробки, якщо ми говоримо про товари чи інші характеристики, які впливають на наш рівень екологічності в цілому. Тобто, повітря, якість життя, якість води, те, який шлях пройшов продукт, поки він дістався до магазину і так далі. 

Олександра Гліжинська: Розкажіть, будь ласка, більше про екологічний рух — про Ecofriendly. Як він був створений? Ким заснований? Про діяльність руху?

Людмила Черненко: Мені ця тема була цікава ще з дитинства. Ще маленькою я гралася в гру “як створити фільтр для води”. Це було дійсно для мене захопливо. Одного разу на моєму тренінгу ми із учасниками розговорилися на тему того, що нас надихає. Я поділилася тим, що мене дійсно надихає екологічна діяльність, можливість бути ближчим до природи, сприяти відновленню природи і тваринного світу. Виявилося, що ще кілька учасників, з якими я була на той момент вже добра знайома, підтримали мою думку і сказали, що це та ідея, яка і їх також надихає. Після тренінгу ми разом почали досліджувати це поле діяльності, домовилися про зустріч із “Київзеленбудом”, дізналися, як відбувається озеленення у місті. Це була наша перша спроба організувати висадку дерев. Ми набували нових знань, щоб розбиратися в цій темі. Згодом ми набули нових обертів, зараз ми представлені в різних містах України. 

Олександра Гліжинська: Розкажіть, якими проєктами та ініціативами Ви найбільше пишаєтесь? Що Вас надихає працювати далі в цій галузі?

Людмила Черненко: Людина себе почуває по-особливому наповненою, коли може вкладатися в щось, що є більшим, ніж її повсякденне життя, кар’єра і так далі. Для мене моя діяльність — це можливість передавати цей сигнал і надихати велику кількість людей. Я щаслива мати можливість співпрацювати із представниками та власниками різних компаній. Іноді ми говоримо про екологічність, люди надихаються і переводять діяльність своєї компанії у свідоміший режим. Люди, які є клієнтами цих компаній, також отримують можливість дізнатися більше інформації про це, взяти участь у якійсь ініціативі. Це дає набагато більший розмах. Тому можу сказати, що такими можливостями я дійсно пишаюся. 

Олександра Гліжинська: Як Ви вважаєте, чого не вистачає в Україні на рівні влади, щоб питання екологічної культури, екологічного життя стало нормою?

Людмила Черненко: Основне — це необхідність перенести питання захисту довкілля та екологічної безпеки в принципово новий статус. Попри те, що Україна починає все більше говорити про екологічні напрямки, все одно, це залишається справою волонтерів та еко-активістів. На державному рівні, на мій погляд, це питання представлено не занадто потужно. Люди сприймають це питання, як таке, що стоїть у рейтингу десь далі. Є більш нагальні потреби і питання. Але важливо підіймати екологічну свідомість людей, говорячи про довгостроковий ефект від цієї діяльності. Коли людина починає усвідомлювати зв’язок між тим, яка буде впливати на її життя, наприклад, сортування сміття, вона буде більш відповідально до цього ставитися. Тому, перший крок — надати новий статус. 

Олександра Гліжинська: Що громадяни України можуть робити щодня, щоб жити в стилі ecofriendly?

Людмила Черненко: На щастя, цієї інформації зараз досить багато у вільному доступі. Я хочу окреслити основні кроки. По-перше, ми дуже зайняті. І, навіть, якщо людина дуже хоче, в неї не завжди є на це час. Я рекомендую знайти і підписатися на 1-3 екологічних порталів чи сторінок. Таким чином людина періодично буде отримувати певні нагадування. І тоді людині буде простіше долучитися до якихось ініціатив. Я часто чую запитання від людей: як долучитися, допомогти, шукають організаторів. У людей є цікавість до сортування сміття, але не всі розуміють, як це правильно робити, як це все вдома розмістити, хтось не має на це часу. Але є ті 20% за принципом Парето, які дають 80% результату. Якщо ви хочете точно знати, що ваше сортування працює, найменший, але найважливіший крок, який ви можете зробити — почати відділяти органічні відходи від не органіки. На сміттєзвалищах утворюються метани і величезна кількість шкідливих газів, які впливають на рівень нашого здоров’я. Це відбувається за рахунок того, що гниють органічні рештки і вступають у взаємодію із пластиком. Якщо ми будемо відділяти органіку, вивозити її на присадибні ділянки, підкопувати в клумби, навіть просто десь в лісі викидати — це буде набагато екологічніше, тому що цих відходів за 2 місяці вже просто там не буде, буде чиста земля. Тому, навіть, якщо ви вивезете органіку окремо від іншого сміття — ви вже зробите надзвичайно важливий крок для екології своєї країни, своєї сім’ї і свого здоров’я. 

Олександра Гліжинська: Дійсно, в Інтернеті багато інформації на цю тему. З одного боку, екологічна відповідальність вже мала б бути зрозуміла для населення. Але з іншого боку — є ряд людей, які продовжують жити, використовуючи старі підходи. Які загрози несе життя людей не в стилі еcofriendly?

Людмила Черненко: Якщо говорити масштабно: ми втратимо Україну. Що сюди можна вкладати: інтелектуальний ресурс, родючість, природні ресурси. Наведу приклад: я нещодавно повернулася із Запоріжжя. Говорила з учасниками своїх тренінгів про те, як їхні справи, чим вони живуть. І виявилося, що величезна кількість людей, яких я знаю, за останні півтора року виїхали із Запоріжжя. І багато з них кажуть, що переїхали, оскільки є надзвичайно вразливими до екологічних умов: хімічні підприємства, Запоріжсталь, Коксохім та інші промислові підприємства впливають на екологію. Люди виїжджають, і місто часто втрачає найактивніших, тих, хто має прагнення, освіту тощо. І загальний рівень міста падає. У нас багато звідки їдуть люди, тому що мусять їхати. Це відбувається тому, що такого роду підприємства більше думають цифрами. Але в довготривалій перспективі виграє все ж екологічна направленість діяльності. 

Олександра Гліжинська: На завершення розмови, за яку я дуже вдячна, хотіла б почути Ваші побажання нашій аудиторії. 

Людмила Черненко: Хочу розказати притчу про короля, який приїхав у якусь невеличку місцевість. Всі говорили про те, що він, як король, любить у всьому чистоту і порядок. Люди, які його зустрічали, вирішили трохи над ним поглузувати: в тих покоях, в яких він мав ночувати, вони не прибрали, а, навпаки, створили бруд. Їм було цікаво, як він буде себе поводити, коли побачить цей безлад. Але коли король увійшов у ці покої, перше, що він зробив, — попросив видати ганчірку, швабру і навів чистоту. Тому що важливо жити в чистоті, а не те, аби цю чистоту створював хтось інший. Я хочу побажати кожному українцю і кожній українці почуття власної гідності, яке б спонукало нас і надихало створювати в тій місцині, де ми живемо, такі умови, у яких хочеться жити, залишатися, якими хочеться пишатися. 

Відео розмови можна переглянути на YouTube-каналі ВІ “Активна Громада”. 

Примітка. Місія “Активної Громади” — досягти добробуту через демократичний розвиток громад України. Мета на 2025 рік: активізувати та залучити щонайменше 1% громадян до участі у прийнятті рішень та просуванні реформ в Україні на системній основі для добробуту в громадах України. Ініціатива створена в межах діяльності Інституту “Республіка”. Ми працюємо задля підвищення свідомої активності громадян.