Кримчани платять більше податків – юристи розповідають чому так сталось

Жителі тимчасово окупованої території АР Крим та м. Севастополь у сфері оподаткування прирівняні до нерезидентів. Виходить, що українці з кримською пропискою сплачують не 6,5% від суми проданої ...

податок
Кримчани платять більше податків – юристи розповідають чому так сталось

Жителі тимчасово окупованої території АР Крим та м. Севастополь у сфері оподаткування прирівняні до нерезидентів. Виходить, що українці з кримською пропискою сплачують не 6,5% від суми проданої нерухомості, а 19,5%. Більші податки й для тих, хто отримав спадок, подарунок.  

Ситуацію можна виправити. Юристи КримSOS розповідають що робити, аби змінити статус на резидента України та не витрачати зайві гроші.  

Чому українці з Криму “стали резидентами” 

Плутанина у законодавстві почалась із 12 серпня 2014 року, коли прийняли Закон України «Про створення вільної економічної зони “Крим” та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України».  

Цей нормативний документ вказує на те, що жителі тимчасово окупованої території, які  мають  податкову адресу або зареєстроване місце проживання на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя - прирівнюються до нерезидента для оподаткування. 

Тут варто пояснити, що ховається у визначеннях “резидент” та “нерезидент” і чому це так сильно впливає на життя кримчан.  

Податковий кодекс України (ПКУ) містить різні умови та розмір оподаткування для цих категорій осіб. Ставка податку на дохід фізичних осіб при продажі нерухомості чи авто – 5% та 1,5% військовий збір. Для нерезидентів – це 18% та 1,5% відповідно. Така є ситуація і якщо, наприклад, кримчанин отримує у спадок будинок чи його дарують.   

У ПКУ пишуть таке визначення: “резидент – фізична особа, яка має місце проживання в Україні”. Також така особа може жити за кордоном та мати подвійне громадянство. Нерезидентом є фізична особа, яка не є резидентом України.   

- Таким чином, відстоюючи територіальну цілісності України та не заперечуючи, що кримчани є громадянами України, влада встановила особливі умови оподаткування для них, – робить висновок Ольга Куришко, координатора юридичного напрямку КримSOS.   

Що робити?  

“Підтвердити” своє резиденство можна через довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи. Її видають у структурних підрозділах з питань соціального захисту населення. 

Після цього за місяць потрібно звернутись до Державного реєстру фізичних осіб. Адже платники податків мають повідомляти про зміну свого місяця реєстрації. Для цього потрібно подати заяву за формою № 5ДР. 

- Переселенці заповнюють заяву та показують довідку внутрішньо переміщеної особи. Людину реєструють за тією адресою, що вказана у доводці та видають довідку-підтвердження статусу податкового резидента України. На відповідь податкова витрачає до 10 днів. Та така послуга безкоштовна, – розповідає Ольга Куришко.  

Ось такий механізм зменшення податкового навантаження для українців з кримською пропискою. А якщо у вас виникають питання чи на якомусь із етапів виникли складнощі – звертайтесь до юристів громадської організації КримSOS:  

Херсонський офіс 
Viber та телефон: +38 095 277 53 55 (з 9:00 до 18:00 у робочі дні). 
Особисті візити за адресом: пров. Успенский (колишній Спартаківській), 40 (з 11:00 до 16:00 в робочі дні). 

Київський офіс: 
Телефони: (063) 073-16-19, (095) 031-53-97, (096) 684-88-47 
Skype- консультації для кримчан: krymsos_legal. 

Дивіться також є ще чат-бот в Telegram — CrimeaIsUAbot. Там зібрано багато корисної інформації по перетину адмінкордону та оформленню різних українських документів. 

 


Тематика публікації:              

Останні публікації цього розділу:

Інклюзивне відновлення та відбудова: конференція та рекомендації від експертів

В Україні запустили безкоштовні онлайн-курси англійської для працівників ДСНС

Українські благодійники отримали високу оцінку від моніторингової місії Americares

Перспективи міжнародної STEM-стандартизації закладів освіти України у 2024 році

Відкриваємо шлях до майбутнього за допомогою "НАВІГАТОРА МАЙБУТНЬОГО"

Що думаєте про тему деінституціалізації?