Кожен обирає своє: міста Австралії у процесі залучення громадян

Ми продовжуємо нашу серію публікацій, присвячену добрим і цікавим практикам залучення громадян по всьому світу. Ми розповідали про те, як у найбільших містах сонячної Іспанії – Мадриді та Барселоні – ...

ЛОГО2
Кожен обирає своє: міста Австралії у процесі залучення громадян

Ми продовжуємо нашу серію публікацій, присвячену добрим і цікавим практикам залучення громадян по всьому світу. Ми розповідали про те, як у найбільших містах сонячної Іспанії – Мадриді та Барселоні – муніципалітети залучають жителів до налагодження комунікації та покращення життя через консультації та активну участь.

Наразі хотілось би перенестись до не менш сонячної та далекої Австралії, в якій для залучення жителів міст з вироблення політики використовують механізм «citizen’s jury» – громадське журі.

Громадське журі передбачає створення групи людей, яким докладно розповідають про суть питання, яке пропонується їм розглянути. Це питання або проблема зазвичай є суспільно-важливою, а також для її розв’язання потребується демократичний процес прийняття рішень. Громадяни-присяжні розглядають всі можливі точки зору з даного питання та приймають рішення, яке буде відображати найбільший спектр думок суспільства. У більшості випадків відповідальний орган влади погоджується з наданими рекомендаціями. Зазвичай громадське журі характеризується трьома базовими елементами:

  1. Люди, які входять до складу «журі» обираються випадково серед місцевого населення або на загальнонаціональному рівні. Цей процес має бути повністю прозорим для розуміння.
  2. Запрошуються експерти, які протягом 4-7 днів представляють різні точки зору на питання, яке вирішується. В той же час присяжні намагаються знайти консенсус серед представлених поглядів, ставлячи під сумнів сказане експертами. В результаті виноситься «вердикт» у вигляді, зазвичай, короткого звіту, в якому зібране колективне резюме. Цей дискусійний процес дозволяє почути та врахувати кожен голос та точку зору.
  3. Весь процес проходить під наглядом консультативної групи, яка складається з цілого ряду людей, які мають релевантні знання та можливу зацікавленість в результаті. Вони не беруть прямої участі у процесі та не взаємодіють напряму з журі.

Суть цього процесу полягає у тому, що журі допомагають особам, які виробляють та приймають рішення, почути точку зору, бажання, сподівання поінформованих громадян, що допоможе зробити найкращий вибір щодо питання. Після того, як журі розробили рішення, вони презентують рекомендації в формі публічного форуму та звіту.

Перший крок по створенню Громадських журі полягає у виборі людей до складу журі. Вони обираються або випадково або стратифіковано, а також мають відображати весь спектр суспільства. Це дуже важливий та вивірений крок, який повинен бути зроблений для того, щоб зібрати групу, зберігши при цьому такі елементи як віковий, гендерне різноманіття, сфери діяльності тощо. Через такий порядок відбору, можна зробити висновок, що журі в першу чергу мають відповідати соціологічним вимогам репрезентативності.

Стратифікована вибірка — це процес, що складається з двох етапів, в якому генеральна сукупність спочатку ділиться на підгрупи або шари (страти). Потім з кожного шару випадковим чином усуваються елементи, при цьому зазвичай використовується метод простої і випадкової вибірки. Головним завданням стратифікованої вибірки є збільшення точності без збільшення витрат.

Після того, як було обрано громадських журі, повинні бути обрані також ключові експерти в області питання, які, як правило, складаються з нейтрального кола людей, стейкхолдерів, які мають певну точку зору з питання. Експерти розповідають журі бекграунд питання, доводять до відома всю необхідну інформацію про посталу проблему та в цьому, власне, і полягає їх головна робота. Вибір експертів – це одна з головних складових процесу, тому що вони мають відображати всі сторони та всі точки зору, з яких журі представить збалансовану та повну картину.

Після формування обох груп, журі збираються та окреслюють ціль. Вона полягає в окресленні питанні чи групі питань, на які журі повинні по завершенню процесу віднайти відповіді. Така ціль – це стратегія, якої дотримуються журі під час планування рекомендацій.

Далі журі протягом певної кількості днів приймають рішення та виносять проміжний та кінцевий звіти.

Як застосовувалось Citizens Jury в Австралії

Місто Даребін  

У 2013 році місцева Рада в період планування місцевого бюджету на 2013-2014 роки вирішила заснувати фонд, гроші з якого витрачатимуться лише на інфраструктурний розвиток міста. Задля того, щоб краще розуміти, як саме жителі уявляють оновлений простір міста, було прийнято рішення про скликання громадського журі для вироблення стратегії стосовно будівництва та розвитку нових проектів. В той же час Рада зобов’язалась прийняти на розгляд звіти та рекомендації, вироблені під час засідань громадського журі.

У квітні 2014 року від мера міста було надіслано 3000 запрошень випадково обраним жителям міста Даребін, в яких громадянам була запропонована учать у громадському журі та вирішенні питання: Як краще витратити 2 млн доларів задля покращення нашого міста через використання інфраструктурного фонду?

Серед числа прийнятих запрошень було відібрано 31 людину; ця група відображала демографію населення міста. Журі зустрічалося чотири рази протягом травня-серпня 2014 року. Під час цих сесій було заслухано презентації від експертів, а також було запропоновано спільноті міста викласти свої сподівання та бачення, більшість з яких потім була включена до фінального набору з 8 рекомендації Раді.

На початку Журі було запропоновано обрати та встановити критерії, які вони будуть використовувати для визначення проектів, які будуть рекомендовані Раді. Всі члени Журі погодилися з тим, щоб їх рекомендації були направлені на найбільш проблемні моменти функціонування міста.

У запрошеннях журі було вказано, що Рада користуватиметься підходом «все або нічого», іншими словами, Рада або прийме всі рекомендації журі, або жодне з них. Такий підхід мотивував Журі формулювати свою рекомендації таким чином, щоб прийняття їх Радою було найбільш вірогідним.

Офіційна презентація рекомендацій відбулася в серпні 2014 року. В результаті Рада одноголосно підтримала всі рекомендації журі, а рекомендовані проекти були включені до програми капітальних робіт в рамках бюджетів на 2014-2015 та 2015-2016 роки (по 1 млн доларів).

У березні 2015 року Рада скликала нараду для членів Журі для того, щоб дізнатися їх точку зору щодо прогресу Ради у виконанні рекомендацій. Присяжним було запропоновано взяти участь в офіційній оцінці впровадженої практики громадського журі, включаючи питання, пов’язані з усіма елементами проведення такого процесу.

історія процесу

Придатне до життя місто Яра 

В рамках проекту місцевої влади «Придатне для життя місто Яра», муніципалітет запровадив чотири сесії з обговорення головного питання: Яку пораду Ви б надали муніципалітету у написанні Стратегії розвитку міста?

У жовтні 2014 року місцева Рада схвалила початковий огляд Стратегії розвитку міста, а також була розроблена програма для покращення цієї Стратегії. Тож в рамках цієї програми потребувались консультації та взаємодія зі спільнотою міста.

Беручи до уваги деякі проблеми, пов’язані з традиційними процесами консультацій та участі у місті, Рада запровадила проект «Придатне для життя місто Яра», щоб спростити діалог зі спільнотою міста. Одним з компонентів проекту була серія форумів, які було названо People’s Panel – Суспільна Група. На ряду з цим були також інші компоненти: цільові семінари, консультації, базове дослідження.

По своїй суті та функціям цей формат – це майже та практика, що й Громадське Журі, різниця полягає у процедурі відбору членів журі. У Громадського Журі, як і у Суспільної Панелі є свої тонкощі та особливості, що дає розуміння, що кожне місто шукає найбільш зручний та зрозумілий вид взаємодії та співпраці між муніципалітетом та громадянами.

Тож, Суспільна Група нараховувала 60 представників суспільства. Процедура відбору 43 з них була така ж як у місті Даребін, тобто було розіслано запрошення 5000 людей, а потім була відібрана група, яка відображала демографію суспільства міста Яра (враховуючи вік, стать, етнічну приналежність, знання англійської мови, тип житлового володіння), а також представники цієї групи не співпрацювали з місцевою Радою раніше. Ще 17 людей були відібрані на основі їх попередньої взаємодії з Радою з питань, які проходили процедуру публічного обговорення.

Група провела чотири засідання у період з серпня по вересень 2015 року, під час яких обговорювались питання, рішення та можливі компроміси. У ході цих засідань Група розробила концепцію та ряд пропозицій по кожній з чотирьох політик: люди та житло, бізнес та зайнятість, збудоване навколишнє середовище, а також доступ та динаміка.

В результаті члени Суспільної групи представили свій звіт перед Радою у листопаді 2015 року. Зі своєї сторони, Рада одноголосно вирішила прийняти до відома всі рекомендації Групи щодо змін у написанні Стратегії розвитку міста. Також у докладі Ради відмітили, що разом з компромісами, сформованими Групою, та з побажаннями і очікуваннями суспільства, Раді буде в майбутньому легше вести діалог зі спільнотою стосовно розвитку Життєздатного міста Яра.

 

Всі фотографії та відео було взято з офіційних сайтів міст

http://www.darebin.vic.gov.au/en/Your-Council/How-council-works/Council-Initiatives

http://www.yoursayyarra.com.au/liveableyarra/news_feed/liveable-yarra-report-endorsed-by-yarra-council

Довідково: Проект «Впровадження в Україні 10 принципів успішного залучення громадян до процесу прийняття рішень від ОЕСР виконується Одеською обласною організацією ВГО «Комітет виборців України» в партнерстві з Регіональними ресурсними центрами з розвитку самоорганізації та місцевої демократії в Луганській, Волинській та Чернігівській областях за підтримки МФ «Відродження». Проект спрямовано на підвищення рівня залучення громадян до процесу прийняття рішень на місцевому рівні та збільшення поінформованості населення про практики та можливості залучення до процесу прийняття рішень в чотирьох обласних центрах України. Оцінку рівня залучення громадян до вироблення міської політики розроблено на основі змісту «10 керівних принципів залучення громадян до вироблення політики ОЕСР». Позиція Міжнародного Фонду «Відродження» може не співпадати з думками та точками зору авторів. Думки та позиції авторів також не відображають думки та позиції ОЕСР. 


Тематика публікації:      

Останні публікації цього розділу:

Вишнівецька громада на Тернопільщині отримала цифровий рентген-комплекс від Програми USAID DOBRE

У Києві презентовано напрацювання проекту із залучення жителів до процесів відновлення в громадах

Громади звертаються до держави з закликом переглянути механізм фінансування соціальних послуг для дітей та сімей

Стартувала Школа InConnect CAMP для підприємців та провайдерів профтехосвіти

Безплатний онлайн-курс «Мова меморіалів»

У Львові пройшов всеукраїнський турнір з фінансової грамотності