Ситуативна більшість та маргіналізована опозиція
Політична палітра Рівненської області характеризується відсутністю домінування однієї політичної сили в місцевих радах. Відносно найвищій рівень представництва отримав Блок Петра Порошенка «Солідарність», але цього виявилось недостатньо для формування стабільної провладної більшості в обласній раді. Рішення приймаються в умовах постійних торгів та ситуативних компромісів між БПП «Солідарність», ВО «Свобода», «Радикальною партією Ляшка» (РПЛ) та місцевою партією “Конкретних справ”. Незважаючи на загальнонаціональне позиціювання ВО «Батьківщина» та РПЛ, як головних опозиційних сил, на регіональному рівні вони беруть активну участь у сформованій навколо БПП «Солідарність» ситуативній більшості. З початком президентської виборчої кампанії 2019 року в області посилився вплив вертикалі виконавчих органів влади. Керівниками місцевих державних адміністрацій переважно є члени БПП «Солідарність», які паралельно очолюють місцеві партійні осередки.
Більшість своєї каденції функціонування Рівненської обласної ради було сповнене численних конфліктів за розподіл сфер впливу. Після місцевих виборів 2015 року голова обласної ради змінювався чотири рази. Три найбільші фракції (БПП «Солідарність», ВО «Батьківщина», РПЛ) були джерелом усіх публічних міжпартійних протистоянь за посаду голови обласної ради. Ситуативна більшість була забезпечена тим, що заступниками голови обласної ради стали представники ВО «Свобода» (Олексій Бучинський) та РПЛ (Сергій Свисталюк), а заступницею голови ОДА – лідерка «Конкретних справ» (Світлана Богатирчук-Кривко).
Жіноче обличчя в тіні політики
Впровадження гендерних квот спонукало місцеві осередки політичних партій Рівненщини більше уваги звертати на активних жінок та залучати їх до політичного життя в регіоні. Зокрема, частка жінок в обласній раді у порівнянні з результатами місцевих виборів 2010 року збільшилася з 9 до 12,5%. Незважаючи на це, кількість жінок в обласні раді залишається однією з найнижчих серед обласних рад. Представництво жінок у радах місцевого самоврядування дозволяє стверджувати про існування певної закономірності. Частка жінок в представницьких органах влади зростає зі зменшенням рівня ради. Якщо в районних радах та радах міст обласного значення частка жінок складає 18%, то в радах ОТГ – 43%.
Показовою є ситуація із залученням жінок на керівні посади в органах влади. Так, серед керівництва районних державних адміністрацій немає жодної жінки, а серед керівництва районних рад та міст обласного значення представлена одна жінка. Натомість ситуація змінюється у представницьких органах влади, де п’ятеро жінок очолюють ОТГ.
І хоча влада Рівненської області публічно декларує рівні можливості, але на практиці зберігається переконання, що гендерна тематика нав’язана ззовні проблема. Це безпосередньо впливає на реалізацію політики гендерної рівності. Яскравим цьому підтвердженням є те, що обласна влада та влада міст обласного значення не підтримує впровадження ґендерноорієнтованого підходу в процесах врядування та виступає проти ратифікації Стамбульської конвенції.
Від антикорупційної політики до політичної корупції
Після Революції гідності Рівненська міська рада ухвалила рішення щодо проведення допорогових закупівель в системі ProZorro. Але така доброчесна практика проіснувала недовго, а рішення було скасовано. Аналогічна ситуація спіткала й відповідне розпорядження голови обласної державної адміністрації. Станом на березень 2019 року, допорогові закупівлі через систему ProZorro практично не проводяться. Загалом, у 2018 році 40,5% від усіх публічних закупівель було проведено без аукціону. Така зміна декларованої прозорості та конкуренції негативно позначилась на частці зекономлених коштів. Також Рівненська міська рада не створила наглядових рад при комунальних підприємствах та не здійснює антикорупційного моніторингу фінансової звітності.
Зростає кількість корупційних правопорушень, до яких були залучені представники влади, правоохоронних органів. Однак, за результатами судових процесів фігурантів найбільш резонансних корупційних правопорушень не було покарано. Наприклад, судовий процес проти екс-заступника голови Рівненської ОДА Тараса Пустовіта щодо отримання хабара за сприяння в організації бізнесу з перевезень, завершився виправдальним вироком.
Як результат, Рівненська міська рада вже другий рік поспіль потрапляє до категорії обласних центрів з низьким рівнем публічності та прозорості. Такими є результати моніторингу Transparency International Україна.
Проблеми з прозорістю і публічністю прослідковуються і серед осередків найпопулярніших політичних партій в Рівненській області. Так, серед обласних організацій парламентських партій власні офіційні сайти мають БПП «Солідарність», ВО «Батьківщина» та ВО «Самопоміч». Політичні партії не висвітлюють на своїх сайтах ключові рішення партійних з’їздів, інформації щодо фінансових надходжень та витрат. А через недобросовісне використання персональних даних членів/кинь дільничних виборчих комісій, які були вчителями рівненських шкіл, рівненський осередок БПП «Солідарність» здійснював сумнівне поповнення партійної каси.
Значні корупційні ризики, закладені під час формування політичної влади в Рівненській області, а також відхід від прозорих та публічних практик управління, ставлять під загрозу доброчесність демократичних процесів в регіоні. Це, в свою чергу, підриває довіру громадян до місцевої влади, люди покидають область в пошуках кращих можливостей (регіоні спостерігається від’ємна міграція, коли вибуває більше, аніж прибуває людей), а за показниками частки валового регіонального продукту за 2017 рік область перебуває на 19 позиції.
Думки, висновки та рекомендації належать авторам та дослідникам і не обов’язково відображають думки ПРООН, інших агенцій ООН або організацій-партнерів.
