Коли думка журналіста не потрібна – пояснення ІМІ

Думка журналіста не потрібна в новинах. Новини мають передавати реальність, за можливості об’єктивну. Новини мають передавати факти. Власна оцінка журналіста – це не факт, а його суб’єктивна оцінка, чи оцінка медіавласника. І якщо вам хочуть продати оціночні судження під виглядом новин, отже, вашою думкою свідомо чи несвідомо маніпулюють.  

Будь-яка авторитетна редакція, яка дорожить своєю репутацією, має такі пункти у своїх редакційних статутах.

BBC

4.4.13

“Ведучі, репортери та кореспонденти є публічним обличчям і голосом Бі-Бі-Сі: вони можуть мати значний вплив на сприйняття чогось, коли не була досягнута належна неупередженість. Наша аудиторія не повинна бачити в продукції Бі-Бі-Сі особисте ставлення, оцінку наших журналістів, ведучих новин щодо політики, політичних чи економічних конфліктів або інших контраверсійних тем у будь-якій іншій сфері. Вони можуть надавати професійні судження, що базуються на свідченнях, але не можуть висловлювати особисті погляди у продукції Бі-Бі-Сі, зокрема онлайн”.

Reuters

“Reuters робить фундаментальну відмінність між нашими фактичними новинами та чітко окресленими думками. Журналісти агентства Reuters не висловлюють своєї думки в новинах, озвученні до сюжетів, сценаріях або в блогах, чатах, які використовуються під час роботи. Цей фундаментальний принцип сприяв величезній довірі до Reuters серед клієнтів і громадськості протягом багатьох років. Це стосується всіх типів новин, які висвітлює Reuters, чи то фінансові, чи загальні, будь-якою мовою, у будь-якій формі”.

NPR

“Наш досвід та перспективи є цінними активами нашої журналістики. Ми маємо право на особисте життя, але ми приймаємо певні професійні зобов’язання та обмеження. Оскільки наші слова і дії можуть завдати шкоди ставленню громадськості до NPR, ми дотримуємося наших принципів у такий спосіб, щоб зберегти нашу професійну неупередженість. Ми всі маємо думки, як і інші люди. Але громадськість заслуговує фактичної звітності та усвідомленого аналізу, позбавленого наших поглядів, які б впливали на те, що люди почують чи побачать. Тому ми прагнемо повідомляти і створювати історії, які виходять за межі наших упереджень і справедливо висвітлюють усі погляди. Ми кидаємо виклик нашим власним поглядам і розширюємо коло інших думок, прагнучи розповісти правду настільки повно, наскільки ми це можемо зробити”.

Отже, як зрозуміти, що в новині використовуються оціночні судження, а перед вами не факти, а маніпуляція?

1) Відсутня будь-яка фактична інформація, яка підміняється її оцінкою, категоричним висновком

Наприклад: “Однако вряд ли Фанар сейчас пойдет на какой бы то ни было конфликт с ПЦУ, не говоря уже об отзыве томоса. Это поставит Варфоломея в смешное положение в глазах других поместных церквей, некоторые из которых и так не определились еще с тем, чью сторону принять в конфликте Константинополя с Москвой. Этим и пользуется Филарет, пытаясь освободиться фанарской зависимости” (“Страна.ua“).

“Нагадаємо, раніше ми повідомляли, що в аеропортах МАУ почнуть продавати міцний алкоголь. А судячи по ціні – ще і чарівний” (Znaj.ua).

2) Не вказується конкретно, чия це оцінка події/персони/явища. Думка наче існує сама по собі, але, по суті, це ставлення автора/авторки

Наприклад: “Нагадаємо, бойовики стягують на Донецьку народну республіку озброєння. Швидше за все, путінські бойовики готують наступ на Україну” (Znaj.ua).

“Однако стоит предположить, что для Тимошенко правильный выбор только один – она сама” (from-ua.com).

3) Використання вставних слів, які дають оцінку повідомлюваному (безперечно, звичайно, може, мабуть, зрозуміло, дійсно, здається, боюся, сподіваюся, очевидно, на щастя, на жаль, дивна річ і т.д.), або епітетів, які так само вказують на оцінку автора

Наприклад: “Часть из них держали плакат “Оккупанты, убирайтесь домой”, причем записали это странным образом, транслитерировав украинский текст русскими буквами “Окупанты, забырайтэся додому” (“Страна.ua“).

“Рейтинги Зеленського ростуть з кількох причин: українцям все розклали по полицях

Схоже, у більшості кандидатів просто немає шансів” (Znaj.ua).

4) Оціночні судження неможливо спростувати чи перевірити, встановити їх правдивість, на відміну від конкретних фактів

Наприклад: “Однако в случае с ПЦУ это скорее демонстрационное лжесмирение перед “Церковью-Матерью” – Константинопольским патриархом. Мол, “мы подчиняемся и теперь не парижские, а корсунские” (Страна.ua).

5) Вказується не тільки ставлення до події, але й можливі наслідки

Наприклад: “Непризнание “ПЦУ” Афоном красноречиво указывает на то, что не признает ее даже вся полнота Константинопольской Церкви, к юрисдикции которой входят монастыри монашеской  республики” (“Страна.ua“).

“Тим не менш рано радіти. Чому? Тому що якщо закон вступить в силу, то він абсолютно нічого не дасть громадянам України. Цей законопроект безглуздий тим, що 9 травня українці відзначають День перемоги” (Znaj.ua).  

Олена Чуранова, експертка ІМІ

Джерело: ІМІ.