Ключові юридичні потреби вимушено переміщених українців: АЮКУ презентувала проміжні результати проєкту за підтримки USAID

Асоціація юридичних клінік України (АЮКУ) презентувала результати дослідження правових потреб переміщених українців, проведеного в межах проєкту «Посилення спроможності юридичних клінік із забезпечення доступу до правосуддя в умовах воєнного стану», що реалізується за підтримки Програми USAID «Справедливість для всіх». Презентація відбулася 18 квітня на онлайн конференції АЮКУ «Співпраця задля забезпечення доступу до правосуддя в умовах воєнного стану», під час якої експерти проєкту підвели проміжні підсумки роботи за ключовими напрямами його реалізації.

До конференції долучилося понад 50 учасників, серед яких: куратори і студенти українських юридичних клінік, адвокати, члени громадських та професійних організацій, що надають правову допомогу, а також представники профільної експертної спільноти з Австралії, Естонії, Індонезії, Італії, США, Литви, Сполученого Королівства, Косово, Молдови, Польщі, Чорногорії.

Презентоване дослідження ґрунтується на опитуванні переміщених українців в Україні та за кордоном, інтервʼю з людьми, що були змушені залишити дім через війну, а також роботі фокус-груп переміщених українців та представників юридичних клінік, які надавали правову допомогу таким особам, задля забезпечення людиноцентричного правосуддя. За його результатами експертка проєкту Марія Колоколова визначила ключові проблеми вимушено переміщених осіб в Україні та за кордоном, при цьому вказавши, що жодна з визначених проблем не має однозначного домінування

1. взаємодія з державними органами, яка виявилася однією з проблемних сфер для 58,2% опитаних (як ВПО, так і за кордоном);
2. проблеми, повʼязані з житлом, на які вказала переважна більшість респондентів (80%);
3. проблеми у сфері зайнятості та працевлаштування, які за останній рік були актуальними для більш, ніж половини опитаних;
4. кожен другий вимушений переселенець став жертвою того чи іншого злочину з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну (50,3%);
5. відсутність системи документування зруйнованого чи пошкодженого житла та відсутність дій з боку влади щодо його відновлення;
6. фінансові проблеми, з якими стикалися 61,8% опитаних;
7. кожен сьомий опитаний переселенець стикався із проблемою оплати медичних послуг;
8. проблеми у сфері освіти були актуальними для 29,2% переселенців з моменту повномасштабного вторгнення;
9. сімейні проблеми, які є найменш поширеними серед усіх типів проблем.

Розгорнутий аналітичний звіт про результати дослідження буде оприлюднений згодом, але вони вже «працюють» у контексті інших напрямів реалізації проєкту АЮКУ.

Юлія Ломжець, голова АЮКУ та керівниця проєкту висвітлила головні аспекти діяльності юридичних клінік, на посилення яких спрямований проєкт, і в розрізі яких АЮКУ має перші результати: окрім проведення дослідження, команда Асоціації налагодила спільну роботу українських та іноземних юридичних клінік, запустила чат-бот для запису переміщених українців на консультації, дослідила потреби юридичних клінік у методичній та організаційній підтримці й тепер проводить навчання їх кураторів, провела Гакатон Street Law, який залучив до розробки правопросвітніх матеріалів студентів закладів вищої освіти з різних регіонів України.

Про основні здобутки за окремими напрямами проєкту розповіли їх координаторки. Зокрема, Христина Ковцун поділилася досвідом налагодження співпраці між українськими та іноземними клініками для надання спільної правової допомоги через ІТ-платформу Coda, а також розповіла про запуск чат-бота, який допомагає українцям з різних куточків України та Європи записатися на правову консультацію до юридичних клінік.

Інший напрям роботи команди проєкту спрямований на методичну та організаційну підтримку функціонуючих юридичних клінік в Україні. Зокрема, в межах проєкту запущено навчальну програму для кураторів з організації роботи юридичних клінік, впровадження юридичного клінічного курсу в навчальні плани тощо.

Окрім підтримки існуючих юридичних клінік, проєкт передбачає й створення спеціалізованої юридичної клініки з питань, повʼязаних із війною. За словами експертки проєкту Марії Ципʼящук, ця ініціатива має стратегічне значення не лише для юридичного клінічного руху, а й для держави в цілому, адже така клініка має усі перспективи стати активним учасником знакових процесів та трансформацій українського законодавства щодо репарацій та компенсацій українцям за втрачене майно внаслідок збройної агресії проти України.

Більше про проєкт «Посилення спроможності юридичних клінік із забезпечення доступу до правосуддя в умовах воєнного стану» й перші його результати можна дізнатися, переглянувши запис конференції.

Цей захід став можливим завдяки підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках Програми «Справедливість для всіх».