Карантин як поштовх для об’єднання малих фермерів і спільного пошуку рішень

Як під час карантину можна підтримати малих українських аграріїв? Чи дав він поштовх для об’єднання фермерів і спільного пошуку рішень? Чи може сьогоднішня криза посилити голос малих підприємців у захисті своїх інтересів? А також як інші країни допомагають малому фермерству пережити карантин? Розповідають гості програми “Активізація з Людмилою Тягнирядно” віцепрезидент Асоціації фермерів та приватних землевласників України Віктор Шереметата менеджерка по підтримці клієнтів громадської організації “Земля Таврії” Олена Синюк.

Два місяці карантину та несприятливі погодні умови вдарили по українським аграріям. Малі та середні фермери по всій Україні почали бити на сполох та просити підтримки у держави і громадян. Днями Україну сколихнула новина з півдня. В Одеській області фермер з села Шевченкове покінчив життя самогубством через посуху та втрату врожаю. Він орендував 150 гектарів землі і був винен близько одного мільйона гривень за паї односельчанам. За місяць до цього місцеві аграрії надіслати лист Кабміну з проханням підтримати фермерів з резервного фонду через засуху.

“У нас на всьому півдні велика посуха. Цієї весни майже по всій Україні ще й заморозки негативно вплинули на рослини. Та завдячуючи травневим дощам, у центральній частині країни озимі культури знаходяться в хорошому стані. На півдні ж в окремих регіонах ситуація, дійсно, критична. Щодо події на Одещині, то хочу зазначити, що селянин, який проживає в своїй громаді, – це надійний позичальник. Для нього не віддати борг – трагедія, а виглядати в очах односельців банкрутом – особиста трагедія”, – вважає віцепрезидент Асоціації фермерів та приватних землевласників України Віктор Шеремета.

За словами голови Одеської обласної державної адміністрації Максима Куцого, одеські аграрії через цьогорічну засуху можуть втратити понад 50% врожаю.    

“Південний регіон нашої країни, і, зокрема, Одещина – житниця України. Там вирощується основна частина наших зернових культур, але останніми роками південь перетворюється в посушливий регіон. Херсонщину, взагалі, можна вважати зоною напівпустелі, тому що насуваються і посуха, і суховії, і піски, що спричиняють критичну ситуацію у землеробстві. Сьогодні більш-менш у нормальному стані Центральна і Західна Україна. А ще місяць тому критична ситуація була по всій Україні, адже пів року не було опадів. У родючому метровому шарі ґрунту була мінімальна кількість вологи, яка забезпечувала ріст рослин, і вони починали гинути”, – розповідає Віктор Шеремета.

Закриття міжобласного сполучення та продовольчих ринків під час карантину унеможливило реалізацію першого врожаю. Це, звісно, сильно вдарило по фермерам, які займаються вирощуванням плодово-ягідної та овочевої продукції, натомість додало прибутку зерновим магнатам.

“Уся ця паніка, ажіотаж із придбання продуктів харчування, навпаки привели до того, що виник великий попит на продукти харчування, на вироби із борошна. І це сприяло тому, що зернові культури в ціні значно зросли. І оті великі фермери чи агрохолдинги, отримали значні прибутки. Але приватний сектор та невеликі господарства, що випускають овочеву, м’ясо-молочну продукцію, яка йде на внутрішній ринок, у період карантину найбільше постраждали, оскільки вони не мали змоги реалізувати свою продукцію”, – каже Віктор Шеремета.

Державна дотація аграріїв на 2020 рік передбачає 4 млрд грн., які будуть спрямовані на здешевлення кредитів, компенсацію вартості купівлі сільськогосподарської техніки тощо. Проте ця сума не передбачає допомогу фермерам на час карантину і тим, які постраждали від погодних умов.

“Кошти закладалися ще минулого року. Звичайно, ніхто не знав, що буде карантин чи катаклізми. Основна їх частина спрямовувалася на компенсацію заміни техніки, відсотків за кредитами. Слід сказати, що в Україні найменші дотації в світі на аграрний сектор. Якщо умовно перемножити 4 млрд на 40 млн. гектарів землі, селянин отримає трохи більше за 3 євро. У Європейському Союзі ця сума становить 300-400 євро на гектар. Але, звичайно, там дотації отримують тільки невеликі господарства в обмеженому обсязі. У нас, на жаль, усі попередні 20-30 років фінансувалися лише великі проєкти”, – зазначає віцепрезидент Асоціації фермерів та приватних землевласників України Віктор Шеремета.

Під час карантину на Херсонщині активно працює громадська організація “Земля Таврії”. Її основна мета – підвищити прибутковість малих та середніх фермерів, а також сприяти покращенню добробуту сільського населення та розвитку сільської місцевості.

“До карантину ми навчали людей новим технологіям вирощування, розказували про сучасні дружні технології до довкілля, говорили про канали збуту. Карантин став своєрідним поштовхом для того, щоб змінити бачення фермера, бо основні канали збуту закрилися і більшість сільгоспвиробників не могли реалізовувати свою продукцію. Ось так виникла ідея організувати збут через “Нову Пошту”. Проєкт “СвіжеЇж” підтримала майже вся Україна. За два тижні його реалізації було продано 8 тон плодоовочевої продукції”, – наголошує менеджерка по підтримці клієнтів громадської організації “Земля Таврії” Олена Синюк.

Карантин може стати черговим кроком для розвитку і впровадження нових ідей у багатьох галузях, зокрема і в сільському господарстві.    

“Картин дає певний поштовх. Коли закрили ринок Копані, найбільший в Херсоні, то люди вийшли й перекрили дорогу. Але згодом вони почали замислюватися про необхідність пошуку інших шляхів вирішення проблеми. У нас є запити на створення нових робочих груп, на створення нових каналів збуту, люди просять допомогти щось змінити”, – вважає Олена Синюк.

Слухати ефір 

Дивитися ефір 

Джерело: Українське радіо