Карантин виявив системні проблеми у захисті прав дітей – громадські активісти

Як держава захищає права дітей, особливо в умовах карантину? Чи мають діти можливість реалізувати свої права? Що роблять громадські активісти для того, щоб права дитини були цінністю в державі і їх ...

Додано:
ua-ur

IMG-1422
Карантин виявив системні проблеми у захисті прав дітей – громадські активісти

Як держава захищає права дітей, особливо в умовах карантину? Чи мають діти можливість реалізувати свої права? Що роблять громадські активісти для того, щоб права дитини були цінністю в державі і їх дотримувалися дорослі? Розповідають гості програми “Активізація з Людмилою Тягнирядно” директор благодійного фонду “СОС Дитячі Містечка” Сергій Лукашов, керівниця ГО “Соціальна синергія” та голова правління ГО “Родина” Маріанна Онуфрик, а також громадська активістка, випускниця інтернату Ліна Дешвар.

Понад 20 років тому парламент ратифікував Конвенцію ООН з прав дитини. І тим самим Україна взяла на себе обов’язки щодо захисту цих прав, а саме держава зобов’язувалася захищати право на життя, безпеку, освіту, медицину, право на сім’ю. Про те як це відбувається на практиці розповідають громадські активісти.

Діти у нас, взагалі, мало захищені, а карантин поставив під ризик базові права. Конвенція про права дитини досить великі зобов’язання покладає на Україну. І, на жаль, треба визнати, що ми як держава, як суспільство, не можемо їх виконати в повному обсязі і карантин викрив системні проблеми. Слід зазначити, що в Конвенції передбачено два пакети зобов’язань держави – негативні і позитивні. Негативні, чого ми не повинні робити, наприклад, не чинити дітям зла. І низка позитивних зобов’язань: докласти всіх зусиль, ресурсів, щоб забезпечити їх дітям. Ми як держава, на жаль, в обох цих напрямках пасемо задніх“, – зазначає директор благодійного фонду “СОС Дитячі Містечка” Сергій Лукашов.

Україна, як і світ, цього року відзначала Міжнародний день захисту дітей на карантині. Саме у цей час стало зрозуміло, що базові права дітей зазнали утисків. Особливо це стосується вихованців інтернатних закладів, яких повернули у сім’ї на час карантину. 

Ситуація з масовим закриттям інтернатних закладів на карантин і відправленням дітей по домівках, на жаль, серйозно поставила під ризик життя і здоров’я багатьох дітей. По-перше, діти потрапили додому, в ті сім’ї, звідки вони були вилучені через небезпеку для їх життя і здоров’я. По-друге, оскільки це карантин, діти потрапили в ситуацію повної незахищеності від хвороби. Соціальні працівники, які покликані їм допомогти, виявилися також незахищеними. Навіть такі прості базові права, як право на життя і здоров’я, в нас виявилися незахищеними. За Конвенцією, і взагалі за мораллю, за здоровим глуздом, ми всі розуміємо, що право дитини на сім’ю є фундаментальним і дуже важливим. Його ми грубо порушуємо. У нас найвищий в Європі рівень перебування дітей в інтернатах і кількісно, і відсотково“, – розповідає Сергій Лукашов.

Багато невидимих прав дітей є знеціненими і такими, що не вважаються важливими, зокрема право на дозвілля, на гру. Також дитина має право на особистий простір.

Найбільше наражаються на ризик порушень прав на вільний простір діти в інституційних закладах, де вони знаходяться під контролем вихователів та не мають приватного простору. А це закладає основу особистості на ціле життя. Також порушується право на освіту. Наразі діти дистанційно навчаються, але ті, які повернулися з інтернатів і живуть у сім’ях, де не можуть їм надати належного догляду (це приблизно 600 тисяч дітей), такої змоги не мають з причини бідності. Тож на період карантину вони випали з навчання, втрачено навчальну чверть, яку вони будуть надолужувати рік чи два. Це дуже серйозний удар по їхній кар’єрі на ціле життя“, – вважає директор благодійного фонду “СОС Дитячі Містечка”.

Керівниця громадської організації “Соціальна синергія” та голова правління громадської організації “Родина” Маріанна Онуфрик вважає, що у період карантину показово були порушені права дитини, зокрема на освіту.

Телевізійні передачі та онлайн-заняття, як правило, не враховували потреб дітей з інвалідністю, які можуть мати особливі освітні потреби. Коли розпочалась розробка і трансляція уроків онлайн для дітей молодшої школи, то ті потреби були дещо враховані, але все одно незначна кількість дітей змогла до них долучитися. Крім того, якщо говорити загалом, ті сім’ї, які виховують дітей з інвалідністю, належать до категорії найбільш вразливих, вони є малозабезпеченими. Відповідно, доступ і до телебачення, і до інтернету, так само у них є досить обмеженим. Тож порушення прав дитини з інвалідністю на освіту, саме в період карантину було найбільш гострим“, – наголошує Маріанна Онуфрик.

Світовий досвід показує готовність інших країн забезпечити доступ до освіти усім категоріям учнів. Наприклад, деякі країни закупили дітям ґаджети і забезпечили доступ до мереж та платформ нарівні з іншими дітьми. Окрім цього, вони привозять додому школярам обіди. Якщо передбачено, що дитина в школі має харчуватися двічі, їм двічі на день доставляють дитяче харчування.

“Наша система соціального захисту дитини, у тому числі осіб з інвалідністю, зорієнтована в основному на виплати. А нам потрібно, щоб соціальні служби здійснювали оцінку потреб кожної дитини і сім’ї, яка її виховує. Вони повинні встановити особливі освітні потреби дитини, потреби у сфері соціалізації та інших сфер життєдіяльності. І тільки після отримання цієї інформації держава матиме змогу задовольнити усі потреби та забезпечити право на освіту, охорону здоров’я тощо”, – каже керівниця громадської організації “Соціальна синергія” Маріанна Онуфрик.

За даними дитячого фонду Юнісеф, 48% дітей, котрі зазнали кривди з боку дорослих чи однолітків, нікому не розповіли про пережите. 

На це є дві причини. Перша – це традиція, мораль, суспільні уявлення, що батько має право бити, що дорослих треба слухатися навіть, якщо вони тобі дають по потилиці. Це хибний і ганебний погляд на виховання дітей, його треба долати. Потрібно самому контролювати себе і припиняти такі насильницькі дії відносно дитини. Друга причина залежить від держави, від органів, які покликані втілювати законодавство щодо захисту дитини в життя. Тут у нас дуже серйозні проблеми. Служби, які покликані втручатися у життєві ситуації за місцем проживання, – це Служби у справах дітей, а також Центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, зараз перебувають у системній руйнації. Діяльність ювенальної поліції набирає обертів, проте таких працівників у нас недостатньо. Існує проблема із судами. Суди не зважають на потреби дітей, не захищають їх, роками ці справи відкладаються. Тож дитина із свого досвіду життя розуміє, що жалійся –не жалійся, ніхто тебе не захистить“, – підкреслює директор благодійного фонду “СОС Дитячі Містечка” Сергій Лукашов.

У березні на початку карантину понад 42 тисячі вихованців інтернатних закладів Міністерства освіти були повернуті в сім’ї без належної їх перевірки.

Це була безглузда ідея. Перед тим як відправляти дітей у сім’ї, треба було врахувати, чи ніщо не загрожує життю і безпеці цієї дитини. Слід зазначити, що деякі діти опинилися у складних життєвих обставинах, а деякі, зі складними формами інвалідності, не мали можливості на отримання доступу до задоволення елементарних потреб“, – коментує громадська активістка, випускниця інтернату Ліна Дешвар.

Сьогодні необхідно як на рівні держави, так і в кожній громаді вибудувати ефективну політику, спрямовану на підтримку сімей із дітьми, які опинилися в складних життєвих обставинах, а також змінювати підходи до захисту дітей, які проживають в інтернатах.

Насамперед потрібно змінювати ставлення до самої дитини, незалежно від того, де вона перебуває – в інтернаті чи в сім’ї. Дитина – це особистість. Якщо громади почнуть думати з огляду на інтереси дитини, коли дитина буде в пріоритеті, тоді не буде потреби в інтернатах“, – підкреслює Ліна Дешвар.

Слухати ефір

Дивитися ефір

Джерело: Українське радіо  


Тематика публікації:                                    

Останні публікації цього розділу:

Дослідження «Соціальне підприємництво в Україні через гендерну призму: Виклики та перспективи»

Як організаціям податися на конкурс ЄС — поради Тетяни Шульги

112 випадків порушень свободи слова зафіксовано в Україні за перше півріччя 2020 року – ІМІ

5 років судовим трансляціям технічними засобами судів

Початок реалізації Дорожніх карт реформ на Харківщині

Як вплинути на майбутнє дітей-сиріт України?