Кампанія по захисту Бузького Гарду. Приєднуйтеся

Спільнота природоохоронців бажає врятувати від затоплення історичний, природний та національний спадок України – Бузький Гард, що на Миколаївщині! Приєднуйтеся:)

Не обов’язково бути з Миколаївської обл., аби приєднатися до кампанії. Головне – вболівати за збереження Бузького Гарду!

Національний екологічний центр України ініціює зустріч по захисту Бузького Гарду. Аби в одному місці і в один час об’єднати істориків, археологів, біологів, екологів, активістів і небайдужих громадян, які вболівають захистити пам’ятку культури від затоплення.

Зустрітися, аби познайомитися одне з одним, зрозуміти, хто що робить по захисту Бузького Гарду, об’єднати наші зусилля та спланувати потужну громадську кампанію порятунку Бузького Гарду!

Зустріч планується на 17 червня 2016 року в Миколаївській області. Деталі про зустріч повідомимо до 23:59 14 червня листом на ел.скриньку.

Будь ласка, повідомте нам про зацікавленість взяти участь у зустрічі до 23:59 6 червня 2016 року.

Для цього – заповніть коротку форму.

Захистимо Бузький Гард разом!

Довідка:

Пам’ятка. «Історичний ландшафт центру Буго-Гардівської паланки Війська Запорозького» розташовується на р. Південний Буг, де річка утворює у глибокому каньйоні порожисту частину русла. Порожисті частини річищ Дніпра і Південного Бугу стали ландшафтами, завдяки яким в європейській та українській історії постало запорозьке козацтво та його держава – Запорізька Січ. Саме дніпровські та південнобузькі пороги пояснюють появу слів “Запоріжжя”, “запорожець”, “Запорізька Січ”, “вольності запорізьких козаків”. Саме тут, на дніпровських та бузьких порогах, розвинулася така організація суспільного устрою, яка дозволила українцям після втрати державності у ХІІІ-ХІV ст. повернути собі самостійне місце серед народів світу.

Територія є пам’яткою культури національного значення відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України  від 3 вересня 2009 р. Головна частина пам’ятки – це кілька островів на Південному Бузі (Миколаївщина), а також останні в Україні козацькі пороги.

Історична цінність. Окрім козацьких порогів та скель тут збереглися пам’ятки археології більш давніх часів, починаючи з неоліту. Досі не проведено музеєфікацію окремих об’єктів – святилища, якому шість тисяч років; залишків дерев’яної церкви Покрови – центральної церкви Буго-Гардівської паланки; козацьких зимівників, корчми к. XVIII-ХІХ ст., водного млина.

Культурне значення. На жаль, нині мало що залишилося від козацької доби. Бузький Гард – одна з небагатьох пам’яток, які збереглися після знищення Козацької держави. А відтворення козацьких традицій особливо важливо для відродження українського духу на території Миколаївщини, яка, на жаль, сильно русифікована. Ми маємо допомогти громадянам Миколаївщини відчути, що вони – нащадки запорізьких козаків. А для цього треба острів Гард і прилеглі території перетворити на культурний та музейний центр традиції українського козацтва на Півдні України.

Загроза. Бузький Гард охороняється законом, але це не завадило відокремленому підрозділу «Южно-Українська АЕС» НАЕК «Енергоатом» та «Укргідропроекту» наприкінці 2015 року запланувати повне знищення цієї пам’ятки. Олександрівське водосховище, яке створив Енергоатом, випаровує велику кількість води. Це є загрозою санітарному стану річки Південний Буг. Для вирішення проблеми атомники хочуть підняти рівень води в Олександрівському водосховищі. Внаслідок цього острови та пороги, де знаходилася Буго-Гардівська паланка, будуть повністю затоплені. Під затоплення також потрапить і частина Національного природного парку «Бузький гард» та Регіонального ландшафтного парку “Гранітно-Степове Побужжя”. Це рішення, яке є злочином проти української історії та природи, вже погоджено низкою вищих та місцевих органів влади. Затоплення може статися будь-коли – енергетики лише чекають на вдалий момент.

Незаконність. Енергетики затоплюють території Бузького Гарду, не зважаючи на вимоги міжнародних конвенцій та Закони України “Про охорону культурної спадщини”, “Про охорону археологічної спадщини”, “Про природно-заповідний фонд України”, “Про Червону книгу України”, підкріплені відповідними статтями Земельного кодексу, Кодексу про адміністративні правопорушення і Кримінального кодексу України.

Що робити? Врятувати Бузький Гард від затоплення може лише масова громадська кампанія протесту. Внаслідок цієї кампанії Кабмін має заборонити підняття рівня Олександрівського водосховища. Президент теж має звернути увагу на загрозу і втрутитися.Щоб провести таку кампанію, потрібна Ваша особиста участь! Подумайте – чим Ви можете бути корисні у цій справі, і долучайтеся до нас – громадських організацій Миколаївщини та України, вчених – істориків, археологів, біологів, а також просто небайдужих громадян.

За інформацією щодо підтримки громадської кампаніїзвертайтеся:
Національний екологічний центр України http://necu.org.ua/.
Ганна Заворотна, [email protected], 0506218729.