Реєстрація


Ірина Ткаченко про розвиток міської активності та створення цікавих інформаційних приводів. Історія успіху

Громадська активістка із Кропивницького Ірина Ткаченко переконана, що розвиток міста – справа самих мешканців, яким потрібно об’єднуватись для спільних цілей. Саме тому її проект «Мости до міста» ...

Ткаченко 2
Ірина Ткаченко про розвиток міської активності та створення цікавих інформаційних приводів. Історія успіху

Громадська активістка із Кропивницького Ірина Ткаченко переконана, що розвиток міста – справа самих мешканців, яким потрібно об’єднуватись для спільних цілей. Саме тому її проект «Мости до міста» став популярним не тільки серед кропивчан, а й в інших регіонах України, куди Ірина спільно з однодумцями їздить під час обмінних поїздок. Про те, як просувати бренд свого міста, бути цікавими для медіа та знаходити партнерів в інших містах, читайте в інтерв’ю із активісткою спеціально для «Громадського простору».

-       Що таке «Мости для міста» у кількох словах?

«Мости до міста» – це урбаністична платформа міста Кропивницький. Я активно стежу за урбаністичними ініціативами по Україні, розумію, що це не данина моді, а реальна усвідомлена потреба містян розвивати свої міста, включатися в процес містотворення на всіх можливих рівнях. Це прояв відповідальності за своє місто.

Кропивницький має дефіцит освітніх урбаністичних майданчиків, які б допомагали розвивати місто. Туристична та культурологічно-комунікаційна складова у регіоні слабка, їй бракує інноватики, яка присутня у багатьох містах України. Проблема полягає у відсутності спеціалізованого урбан-медіа, яке б поширювало успішні практики розвитку міст. Кропивницький має потужний потенціал, який можливо розкрити через діалог з ініціаторами урбаністичних освітніх студій та платформ. Проект “Мости до міста” покликаний вирішити низку локальних проблем, а також він привертає увагу до нашого міста.

Об’єктивно оцінюючи свої ресурси та можливості, запити міста, було визначено такі напрямки діяльності Платформи: освітній, комунікаційний, брендотворчий, креативний. Далі будемо розвивати інфраструктурний напрямок.

Ткаченко 5

-       Звідки і як з’явились «Мости до міста»? Як проект змінювався/змінюється за час свого існування?

Проект «Мости до міста» з’явився у грудні 2016 року. Від Мережі освітніх кемпів “Чистий простір» ми подали проект на розгляд Британської ради в рамках прогарами «Активні громадяни». Чекаючи на відповідь комісії, ми шукали можливості, як розвивати мобільно-освітній компонент проекту – формат мережевих візитів в інші міста для обміну досвідом між містянам, що було важливою складовою проекту. Від Тетяни Коташевської, журналістки, на осінньому кемпі я дізналася про Програму національних обмінів, і тут пазли склалися: була ідея і з’явилася реальна можливість втілити її в життя.

Перший візит був до Луцька: я сумлінно розробляла програму, витримувала урбаністично-дослідницьку лінію. Учасників візиту було 20, серед яких – журналісти-практики та майбутні журналісти, дизайнери, фотографи, громадські активісти. Потім було успішно реалізовано ще два візити – до Чернівців та Івано-Франківська. У серпні ми реалізовуємо медіаурбаністичний візит до Ужгороду.

Була умова Програми – налагоджувати партнерські зв’язки з регіонально віддаленими містами, ми її дотримувалися, але міста для візитів не випадкові: тут є партнери по програмі «Активні громадяни», які допомагали в організації публічних заходів, з Чернівцями ми мали партнерський проект з Українським народним домом, і завдяки візиту відновили співпрацю, а платформа «Тепле місто» радо приймала нас у Франківську.

Проект «Мости до міста» з кожним містом зростав, тематично збагачувався, нарощуючи досвід та інструментарії для розвитку міста.

Ткаченко 3

-       Важливим було показати учасникам візиту дієвий кейс чи інструмент,  який легко адаптувати для Кропивницького, на локальному рівні.

Я серйозно ставлюся до програми візитів, намагаюся зробити її максимально насиченою,  залучити в неї багато корисних контактів та зустрічей, окрім запланованих публічних  заходів. Крім того, з Кропивницького доїхати в міста в Західні Україні можливо або через  Львів, або через Київ. Тому у Львові, маючи декілька годин, завжди зустрічаємося з  певними організаціями: так познайомилися з Центром культурного менеджменту та  Львівською освітньою фундацією.

Мені сподобався принцип «Теплого міста» про безкомпромісну якість їхніх проектів: я  дбаю про репутації «Мостів до міста», бо розумію, що це можливість медійно проявити  наше міста та регіон зокрема в інших містах, створити позитивне враження про містян,  налагодити партнерські зв’язки на рівні країни, аби через взаємопосилення  пришвидшувати рух перетворень в Україні.

Що залишається незмінним у плануванні візитів в рамках проекту «Мости до міста», то це  публічний захід у Кропивницькому після візиту. Отриманий досвід варто поширити у своїй  громаді: це черговий інформаційний привід для публічного дискурсу, можливість для активної громади дізнатися про досвід інших міст, організацій, побачити, що в Кропивницькому відбуваються цікаві проекти та заходи.

-          Ваші візити не є індивідуальними, а із залученням цілої «делегації» із Кропивницького, хто  здійснює візити, за яким принципом  відбувається формування команди?

Мережа освітніх кемпів «Чистий простір» не є громадською організацією, ми активно співпрацюємо з Прес-клубом реформ, який координує Вікторія Талашкевич. Це ментор Мережі, в неї я особисто навчалися реалізовувати якісні і справжні проекти, мені імпонують принципи Прес-клубу, серед  яких – створення можливостей та відсутність монополії на знання. Саме ці цінності є основою для «Мостів до міста».

У трьох реалізованих мережевих візитах в рамках «Мостів до міста» взяли участь 42 учасники. Це хороший показник. Це ті агенти змін і впливу, які поширюватимуть отриманні знання в локальних громадах. Такий підхід, на мою думку, є дієвішим. Традиційно я готую прес-анонс візиту, створюю подію в мережі Фейсбук, є відбір – учасники заповнюють аплікаційну форму, обґрунтовуючи, чому саме вони мають поїхати в те чи інше місто.  Кожен з візитів мав свою специфіку, тому були критерії, за якими формувалася команда. Оскільки учасників візиту багато, то відповідно сума міні-гранту не покриває всіх витрат. Спільнокошт від учасників – це та маленька інвестиція в самоосвіту та проект зокрема, яка підвищує цінність отриманих знань. Я переконана в тому, що безкоштовне не завжди цінується. Звичайно, логістично важко організувати візит на велику групу, але це рішення я приймаю свідомо.

-          Який вплив мають  ваші проекти по обмінах на власне місто? Що вдалося реалізувати у Кропивницькому із того, що ви почерпнули з інших міст?

Відчутним став медіаурбаністичний рух у місті. У цьому не останню роль відіграли публічні заходи, які ми проводили після візитів. У грудні, наприклад, після повернення з Луцька  відбувся Урбаністичний форум «Коди міста», який об’єднав в одну комунікаційну платформу цікаві та успішні іміджеві ініціативи міста.

Ткаченко 4

Арт-мости до Чернівців супроводжувалися Вечором пам’яті Володимира Івасюка – там своя особлива історія, пов’язана з форматом «Стихійних читань» та створенням листівок за мотивами його пісень. Після повернення з Івано-Франківська ми провели «Kropyvnytskyi smart city day» – день розумного міста, який вдруге відбудеться за підтримки Британської ради в Україні в рамках програми “Активні громадяни” та Програми національних обмінів за фінансової підтримки Європейського Союзу та Національного фонду підтримки демократії (США). Це тематичний урбаністичний форум, тема якого – креативні індустрії для розвитку міста.

Медійний резонанс – це успіх, журналісти активно відгукуються на участь у таких заходах, слідкують за візитами, порушують теми розвитку міста та креативних індустрій, які в ньому є і можуть бути.

Також у партнерстві з Мистецькою формацією «Типовий поет» ми розпочали роботу над розробкою візуального стилю міста Кропивницький. Окремі компоненти стилю вже інтегрували в платформу «Мости до міста» та перший Кропивницький міський півмарафон.

Я довго виношувала ідею урбаністичного медіа і завдяки Програмі національних обмінів було створено урбан-журнал «Propolis». Після натхненного візиту до Івано-франківська я чітко усвідомила, що «Мости до міста» мають зафіксуватися в місті з позитивними зримими проектами, тому журнал створено. Як окремий креативний інструмент для брендингу міста ми запустили мобільний хештег #kropyvnytskyi, який користується неймовірною популярністю у містян. У нас не було серйозних фінансових ресурсів для фотозони на кшталт «I love kropyvnytskyi», але по дорозі з Франківська в потязі в мене з’явилася ось така ідея-вихід із ситуації.

Побачені в Луцьку, Чернівцях, Івано-Франківську вільні простори, громадські ресторани, літературні кав’ярні, коворкінги надихнули на думку спробувати редизайнувати кафедру журналістики, видавничої справи та редагування ЦПДУ ім.В.Винниченка, на якій я працюю. Ми не боїмося інноваційних освітніх підходів, і готові до експериментів, тому що бачили значно ефективніші організації простору, який провокує людей до самоосвіти, комунікації, синергії.

Ткаченко 8   –    Чому ви особисто обрали тему урбаністики?

Я люблю своє місто – Кропивницький. Чесно кажучи, поріднилася з ним тільки після народження дітей. На одному з тренінгів я почула  таку  думку: якщо ви не збираєтеся залишати своє місто, але воно вам не подобається, робіть його кращим. Моя урбаністична історія  почалася з першого урбан-кемпу Media urban camp (Розгадуємо коди міста), який реалізовувала Мережа освітніх темпів «Чистий простір»  на острові Байда у травні 2016 року. Я чітко для себе обрала конкретні напрямки урбаністичних досліджень, які близькі до сфери моїх    компетенцій – медіа, брендингу. Міський активізм сьогодні є запорукою розвитку міста і підвищення свідомості його жителів.

-       Часто наші потенційні учасники не можуть знайти собі партнерів у географічно протилежних містах, як ви  вирішуєте це питання?

Я є фасилітатором програми «Активні громадяни» від Британської ради в Україні. Це доступ до мережі всіх активних громадян по Україні  – чи не в кожному місті і містечку є дуже активні і творчі люди та організації, з якими легко домовитися про партнерство. Також допомагає  Фейсбук – додаткові контакти я знаходжу через особисті звернення в повідомленнях. Це працює: мені ще не відмовляли. Також  рекомендую моніторити сайт та сторінку в соцмережах “Містків громадської активності” – це доступ до гарячих контактів. Партнерство з  Прес-клубом реформ відкриває додаткові контакти. Головне – бути готовим до якісної комунікації, вміти пояснити, що ви очікуєте від  організації, надіслати попередню програму, заповнену заявку чи пропозицію співпраці. Також важливо професійно вести сторінку персональну та сторінку організації у Фейсбук, якщо вже були реалізовані візиті, раджу готувати розгорнути звіт у форматі лонгріду, наприклад, на платформі Tilda. Це допомагає налагоджувати комунікацію з новим партнером.

Ткаченко 6-       Організації та загалом активісти відмовляються від поїздок, бо це «вибиває» із звичної колії, як ваша команда бореться із таким «вибиванням», чи є якісь секрети менеджменту?

Я маю перспективний план мережених візитів: не може бути візит задля візиту, спонтанний і одиничний. Для мене важливим є побачити візит в системі проекту чи програми. Тоді очевидною є логіка для учасників, партнерів та Програми національних обмінів. Заявку на візит заповнюю я особисто, формую концепцію візиту, прописую меті та завдання, аналізую перспективу розвитку. Це впливає на вибір міста. Я працюю з вмотивованими людьми, які хочуть їхати і які розуміють, що є конкурсний відбір. Крім того, вони готові оплатити якусь частину витрат. Тому якщо хтось в останній момент відмовляється їхати, ми не відчуваємо дефіциту людей: навіть збільшується ресурс грошовий.

Маємо визнати, що сьогодні громадськість перенасичена можливостями – грантовими, міні-грантовими, безкоштовною участю у цікавих проектах та програмах.

Я ціную Програму національних обмінів за підтримку ініціативних груп та фізичних осіб, які можуть подаватися на програму. Ті, хто відважується взяти на себе відповідальність, активно буде цю можливість використовувати для посилення своєї програмової діяльності. Я популяризую програму національних обмінів на своїх заходах, на кемпах, в університеті – хочу, щоб більше кропивничан знали про цю можливість і  спробували свої сили. Статистика підтриманих проектів свідчить, що з нашого міста та й області подаються дуже мало. Мої колеги, знайомі готові долучитися до мого візиту, а не писати власний. Це прикро. Бо активізм має проявлятися і через відповідальність за свою ідею, проект, програму. Корисно “прокачати” свої навички організатора візиту – це хороший довід, який загартовує і готує до ще серйозніших проектів.

-           Які ще можливості використовуєте для розвитку організацій і свого проекту?

Проект «Мости до міста» вже має хорошу репутацію як урбаністичної платформи, що відбулося завдяки фінансовій підтримці Британської ради за програмою «Активні громадяни». Також вдавалася до фандрайзингу: коли готувалася до візиту в Луцьк, довелося залучати кошти від Студентської профспілки мого вузу. Якщо учасників більше, а ресурси обмежені – то завжди є спільнокошт, учасники можуть опалити або квитки, або своє харчування.

Cпілкувалась Ірина Баран

Матеріал підготовлений в рамках Кампанії солідарності проекту «Містки громадської активності», що фінансується Європейським Союзом.

Посилання: 

Мережа освітніх кемпів «Чистий простір» https://www.facebook.com/chistiyprostirmediacamp

Урбан-журнал “Propolis” http://www.propolis.kr.ua/

Офіційна сторінка платформи «Мости до міста» https://www.facebook.com/mistdomista/

Лендінг про проект «Мости до міста» та реалізовані візити http://mistdomista.tilda.ws/project_mist

«Мости до міста: Кропивницький-Луцьк» http://mistdomista.tilda.ws/mistdomista_lutsk

«Мости до міста: Кропивницький-Чернівці» http://mistdomista.tilda.ws/chernivtsy

«Мости до міста: Кропивницький-Івано-Франківськ» http://mistdomista.tilda.ws/frankivsk


   

Останні публікації цього розділу:

Татарбунарський офіс Мережі правового розвитку продовжує активно здійснювати виїзні прийоми та просвітницькі заходи

Менська громада зможе формувати бюджет

В Голобах навчали як розвинути бізнес на ягодах

До успішної громади через права людини

Рак молочної залози: як представники різних організацій об’єдналися у боротьбі з найстрашнішим недугом українок

В Харківський області дослідили рівень впливу пропаганди та дезінформації в місцевих громадах