Гуманітарне право та захист дітей у збройному конфлікті на сході України

В Українському кризовому медіа-центрі відбувся круглий стіл на тему «Проблема реалізації Факультативного протоколу про участь дітей у збройних конфліктах до Конвенції ООН про права дитини». Ратифікувавши Факультативний протокол про участь дітей у збройних конфліктах (23.06.2004) до Конвенції про права дитини (27.02.1991), Україна підтвердила готовність захищати права дітей у збройних конфліктах і запобігати їх участі у них.

У 2014 році Україна вперше зіштовхнулася з реальною проблемою захисту прав дітей у збройному конфлікті на сході країни і виявилася до неї неготовою. На сьогоднішній день в країні не передбачена кримінальна відповідальність за залучення і використання у збройних конфліктах осіб віком до 18 років. Також законом не визначено правовий статус дітей, які були розлучені з сім’ями, а також осіб, які перебувають у зоні АТО (немає ніяких гарантій реалізації їх соціальних прав).

У всьому світі тисячі дітей піддаються небезпеці, яку несуть із собою збройні конфлікти. Дітей вербують до лав державної армії, цивільного ополчення та інших військових формувань. Декого викрадають зі шкіл, вулиць, рідних домівок. Інші «добровільно» вступають до лав військових формувань, не маючи альтернативи: причиною тому бідність, дискримінація, численні обмеження та інші фактори. Діна Гуд, головний спеціаліст з правових питань Датської Ради у справах біженців: «Сьогодні ми переконані в необхідності заборони залучення і використання дітей (осіб, які не досягли 18-річного віку) у збройних конфліктах. Зокрема, Міжнародне гуманітарне право забороняє залучення і участь дітей віком до 15 років у військових діях, чи то міжнародних чи внутрішних конфліктах. Незважаючи на це, близько 250 тис. дітей-солдатів беруть участь у більш ніж 30 військових конфліктах у всьому світі».

Світлана Тарабанова, координатор дитячого та гуманітарного напрямку «Восток SOS»: «Свідками збройного конфлікту і бойових дій на сході України стали сотні тисяч дітей, учасниками – десятки дітей з обох сторін. Найчастіше це діти 14-17 років, адже цією віковою групою легко маніпулювати в силу вікових психологічних особливостей».

Сьогодні перед нами стоїть ряд проблем, серед яких:
• участь дітей у збройних конфліктах, використання ними зброї;
• реалізація програм постконфліктної реабілітації та подальшої реінтеграції дітей;
• різке зниження відвідуваності шкіл, виїзд вчителів із зони АТО;
• ризик поширення соціального сирітства (наприклад, чоловіки, які підтримують «ДНР» і «ЛНР», забороняють дружинам і дітям залишати зону АТО; бойовики забороняють вивозити дітей за територію Луганської та Донецької областей, крім Росії);
• поширення хвороб, скорочення програм імунізації.

Олена Виноградова, правовий аналітик ВБФ «Право на захист»: «Осторонь залишається безліч проблем, які стосуються прав дітей в умовах збройного конфлікту на сході України. Більшість з них замовчується. Серед таких – труднощі з системою реєстрації народження дітей, припинення усиновлення/ взяття під опіку/передачі в прийомну сім’ю дітей із зони АТО, незабезпечення права дітей-сиріт тощо. Для вирішення цих та інших проблем в цьому правовому полі необхідне істотне допрацювання низки нормативно-правових актів, серед яких: Кримінальний кодекс України, закони України «Про соціальні послуги», «Про охорону дитинства», «Про збройні сили України» тощо».

Аналітична робота здійснюється в рамках проекту «Забезпечення прав внутрішньо переміщених осіб» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».

Контакти: УКМЦ

Джерело : Міжнародний фонд «Відродження»