«Хто за цим стоїть?» 5 маловідомих меценатів, які подарували місту пам’ятки архітектури

У проєкті “Шукай!” одразу 5 нових бронзових мініскульптурок, створених спільно з Zagoriy Foundation. Вони присвячені меценатам, завдяки яким у Києві з’явилися такі пам’ятки архітектури, як от ...

Хто за цим стоїть?
«Хто за цим стоїть?» 5 маловідомих меценатів, які подарували місту пам’ятки архітектури

У проєкті “Шукай!” одразу 5 нових бронзових мініскульптурок, створених спільно з Zagoriy Foundation. Вони присвячені меценатам, завдяки яким у Києві з’явилися такі пам’ятки архітектури, як от Національна філармонія України, Національний музей літератури України та Києво-Могилянська академія. Меценатом серії став благодійний фонд Zagoriy Foundation.

Київ це місто, побудоване меценатами. Те, що ми нині називаємо історико-архітектурною спадщиною столиці, найчастіше зведене саме за гроші благодійників. Вони віддавали значну частину прибутків на освітні заклади, лікарні, театри, інфраструктуру міста. І імена цих людей мало для кого відомі,” — розповіла авторка проєкту “Шукай!” Юлія Бевзенко.

Вперше в проєкті відкрили серію з 5-ти мініскульптурок на одну тему. Меценатом став благодійний фонд Zagoriy Foundation. На етапі планування проєкту ми зрозуміли, що неможливо обрати одну постать серед київських меценатів. Тож ми вирішили обрати 5 персон.

«Співпраця з «Шукай!» — це продовження нашої інформаційної кампанії «Хто за цим стоїть?» від Zagoriy Foundation. Чи знаємо ми, кому завдячувати, коли проходимо повз Музей літератури України чи Києво-Могилянську академію? Ми віримо, що наші скульптурки відкриють широкому загалові нові імена меценатів, які все життя вкладалися в розвиток нашого міста,» — зазначила директорка Zagoriy Foundation Євгенія Мазуренко.

Кому саме встановлені скульптури?

  • Галшка Гулевичівна — віддала свій маєток на Подолі під створення Київської братської школи, від якої розпочинає свою історію Києво-Могилянська Академія. 

Адреса скульптурки: вул. Іллінська, 8 (на розі з Братською, 14).

  • Катерина і Григорій Ґалаґани заснували приватний середній навчальний заклад для талановитої молоді. У пам’ять про загиблого у віці 15 років сина його назвали Колегія Павла Ґалаґана.

Адреса: вул. Богдана Хмельницького, 11, Національний музей літератури України.

  • Михайло Дегтярьов за його кошти побудували Будинок купецьких зборів, де зараз Національна філармонія України. За життя він фінансував богадільню для старих і немічних, будинок вдів для жінок з дітьми, які втратили годувальників. Після смерті заповів місту 4 з половиною мільйони рублів. 

Адреса:  Володимирський узвіз, 2, Національна філармонія України.

  • Микола Бунге — розробив різні способи, як допомагати нужденним студентам: стипендії, підтримка дітей-сиріт, одноразові премії, фінансування закордонних поїздок. Після смерті свої статки заповів для університету.

Адреса скульптурки: вул. Липська, 18/5, Державна Судова Адміністрація.

  • Давид Марголін був одним із найщедріших меценатів Києва. Найбільше він пожертвував на освіту. За життя був успішним підприємцем, мав неабияку інтуїцію розпочинати вдалі бізнеси. Марголін опікувався Трухановим островом: утримував пароплавну пристань і майстерні, будував школи і церкви.

Адреса: вул. Ольгинська 2/1. Там була квартира і офіси підприємств Давида Марголіна.

Детальніше про кожного з меценатів можна дізнатися на спецпроєкті Медіа Великих Історій або на сайті «Шукай!».

Меценатство зробило неабиякий внесок у розвиток Києва, у місто, яке ми бачимо сьогодні. Zagoriy Foundation та проєкт «Шукай!» вірять, що серія скульптур розповість киянам та гостям столиці ще більше про меценатів та їхню роль в історії.


Тематика публікації:      

Останні публікації цього розділу:

Новий безоплатний курс про терапевтичне письмо від Ірени Карпи

В американському університеті презентували виставку з історії «Щедрика»

Клуб Добродіїв шукає менторів/ок для участі в проекті підтримки підлітків

"Майбутнє конкурентоспроможності Європи" та його уроки для євроінтеграції України

Рейтинг інституційної спроможності відновлення малих і середніх громад до 150 тис. мешканців на прикладі Дніпропетровської області (пілот)

Кодимська громада розпочала розробку стратегії розвитку