“Громадяни мають вміти надавати першу домедичну допомогу” – медичні активісти

На якому зараз етапі реформа екстреної медичної допомоги? У чому її суть? Які зміни очікують на медиків та громадян вже цього року? Та як профільні громадські активісти долають виклики, які стоять перед реформою? Розповідають гості програми “Активізація з Людмилою Тягнирядно” лікар, директор з розвитку громадської організації “Всеукраїнська рада реанімації” Максим Трембанчук, директор громадської організації “Мотохелп” Дмитро Буренін та лікар медицини невідкладних станів Сумського обласного центру екстреної медицини та медицини катастроф Ярослав Борисенко.

З 1 квітня цього року стартував другий етап реформи фінансування охорони здоров’я, який також охоплює, в тому числі й екстрену медичну допомогу.

“Потрібно розуміти, що реформа охорони здоров’я – це не стільки реформа самої охорони здоров’я, це насамперед реформа фінансування охорони здоров’я. Фінансування для “екстренки” передбачене у вигляді готовності надавати допомогу. Тобто на певну кількість населення і на територію регіональний центр екстреної медичної допомоги отримує кошти за готовність виїжджати і надавати таку допомогу”, – розповідає лікар, директор з розвитку громадської організації “Всеукраїнська рада реанімації” Максим Трембанчук.

Трансформація системи охорони здоров’я відбувається поетапно: масштабні зміни почались у 2018 році на рівні первинної медичної допомоги, у 2019 році вони продовжилися і охопили вже спеціалізовану та екстрену медичну допомогу.

“Реформа не позначилася особливо на якості надання допомоги. Медики, маючи відповідний професійний рівень, завжди працювали і надавали допомогу згідно зі своїми можливостями та знаннями. Проте вони постійно мають підвищувати кваліфікацію, має відбуватися безперервний професійний розвиток. Крім того, має бути нормальна матеріально-технічна база. Можна бути супер класним, розумним, але якщо в тебе немає чим працювати, то будуть виникати складнощі”, – вважає лікар Максим Трембанчук.

Пілотний проєкт екстреної медичної допомоги стартував минулого року і впроваджувався у Києві та ще п’ятьох районах Вінницької, Донецької, Одеської, Полтавської та Тернопільській областях. Він мав продемонструвати, як швидко можна забезпечити усі регіони новими автомобілями і модернізувати усі диспетчерські, які б могли працювати як єдиний механізм. Крім того, зараз реалізовується проєкт єдиної диспетчерської служби.

“Варто зазначити, що останнім часом швидка приїжджає на виклик ДТП швидко. Зазвичай використовуються продумані маршрути, об’їзди, автомобілі швидкої пропускають в заторах. Щодо єдиної диспетчерської, це однозначно правильний проєкт і його треба реалізовувати. Наразі багато областей долучилися до цієї єдиної диспетчерської служби”, – каже директор громадської організації “Мотохелп” Дмитро Буренін.

Директор з розвитку громадської організації “Всеукраїнська рада реанімації” Максим Трембанчук додає: “Єдина диспетчерська умовно означає таке: диспетчер бачить на карті України всі швидкі, в яких встановлено GPS, і ними керує. Суть в тому, що не потрібно дзвонити окремо в швидку, окремо пожежникам, ти телефонуєш на один номер і повідомляєш про ситуацію. А диспетчер викликає на місце події усі необхідні рятувальні служби регіону. Це дає змогу керувати людськими ресурсами, для того щоб максимально ефективно їх використовувати під час надзвичайних подій”.

Для громадян, як для споживачів медичних послуг, ефективність екстреної медичної допомоги можна було б оцінити за такими показниками як швидкість, час та якість. Швидкість у даному випадку – надважлива. За лічені хвилини потрібно встигнути врятувати життя.

“Екстрена медична допомога – це та допомога, яка має надаватися одразу, бо зазвичай у постраждалих критичний стан. Тож фахівці мають бути на місці якнайшвидше. Інколи 10 хвилин – це багато часу. Наша організація “Мотохелп” допомагає потерпілим до приїзду швидкої. Ми зупиняємо критичні кровотечі, робимо серцево-легеневу реанімацію, можемо застосовувати автоматичний зовнішній дефібрилятор, контролюємо дихання людини, відкриття дихальних шляхів”, – розповідає Дмитро Буренін.

Для того щоб пройти курс навчання першої домедичної допомоги потрібен один день, тобто вісім годин. Під час практичних занять студенти на манекенах відпрацьовують різні ситуації аби бути готовими до будь-який екстрених подій.

“Спочатку потрібно швидко діагностувати, що з людиною трапилось, а потім застосувати отримані знання на практиці. Такі курси потрібно проходити раз на два роки для поновлювання знань та навичок. Зараз такі курси мають пройти поліцейські, працівники державних установ тощо, в майбутньому – працівники офісів”, – зазначає Максим Трембанчук.

Нещодавно в метро Центром громадського здоров’я були встановлені дефібрилятори. Автоматичний зовнішній дефібрилятор дозволяє перезапустити серце або відновити його роботу в разі зупинки.

“За минулий рік у метро померли восьмеро людей через те, що медики не встигли їм допомогти. Зазначу, що з кожною хвилиною після зупинки серця шанси на відновлення нормальної життєдіяльності людини зменшуються на 10%, після 10 хвилин, якщо нічого не робити, – шанси нульові. Тому так важливо вміти надавати таку допомогу до приїзду медиків”, – наголошує Максим Трембанчук.

Зміни в системі охорони здоров’я передбачають не лише підвищення кваліфікації медичних працівників, а й перекваліфікацію спеціалістів. Основна мета – мотивувати лікарів бути конкурентоздатними на ринку праці, а методи лікування зробити більш сучасними.

“Наразі процес переатестації медичних працівників неможливий в повному обсязі, зважаючи на те, що, зокрема, є брак манекенів, на яких потрібно відпрацювати навички. Обладнання для навчання повинно бути в кожному обласному центрі, але воно дороге і наразі ним забезпечені дуже мало областей. Всього п’ять областей і плюс Київ. Решта областей не мають матеріальної бази для проведення повноцінного процесу переатестації та підвищення кваліфікації”, – розповідає лікар медицини невідкладних станів Сумського обласного центру екстреної медицини та медицини катастроф Ярослав Борисенко.

Наукова база для підвищення кваліфікації медичних працівників застаріла, багато книг радянського зразка. Також їхня вартість є досить дорогою як для молодого фахівця.

“Медик повинен мати доступ до матеріалів та підручників. Нещодавно замовили підручник з основ медицини, який коштує півтори тисячі гривень, а це пів зарплати молодого фельдшера. Людина подумає, купити підручник, щоб розвиватися, чи заплатити за житло. Не можна бути дуже фаховою людиною і їсти мівіну та хліб. Треба спочатку підняти зарплату лікарям, а вже потім вимагати від них нових результатів”, – вважає Ярослав Борисенко.

Реформа екстреної медичної допомоги передбачає приїзд швидкої лише на виклики, які загрожують життю людині.

“У диспетчерських є чітко прописані алгоритми, куди і за яких ситуацій виїжджає швидка. Це, наприклад, кровотеча, зупинка дихання, серця, критичні стани у вигляді дорожньо-транспортної події, коли важко діагностувати, що саме трапилось. Також харчові отруєння, коли не зупиняється блювота або досить довго триває діарея, критична температура 39 і вище, яка піднімається і не збивається”, – пояснює Максим Трембанчук.

Кожна реформа потребує довіри людей і відповідального ставлення до свого здоров’я, вважає директор громадської організації “Мотохелп” Дмитро Буренін: 

“По-перше, українці мають відповідально ставитися до свого здоров’я. По-друге, підписати договори з сімейними лікарями, щоб мати змогу звертатися до них у неекстрених випадках. І, по-третє, вміти надавати першу допомогу до прибуття медиків і тим самим рятувати життя”.

Слухати ефір

Дивитися ефір

Джерело: Українське радіо