Громадська участь у місцевій політиці: які зміни до статутів громад мають внести сільські та селищні ради Харківщини

Громадська участь має бути стрижнем місцевого самоврядування не лише у міських, а й у селищних та сільських громадах. Аналітичний центр «Обсерваторія демократії» дослідив статути селищних і сільських громад Харківської області та визначив, яких оновлень вони потребують для приведення у відповідність до нового законодавства в розрізі забезпечення громадської участі. 

Відсутність статутів у сільських громадах 

Закон «Про внесення змін до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та інших законодавчих актів України щодо народовладдя на рівні місцевого самоврядування» закріпив обов’язкову наявність статутів у територіальних громад і визначив розширений перелік форм громадської участі разом з їх описами та механізмами реалізації. 

В одному із своїх попередніх досліджень Аналітичний центр «Обсерваторія демократії» вже розібрав статути міських територіальних громад Харківщини. Тож, беручи за основу ті самі вимоги оновленого законодавства, наступним кроком проаналізував статути сільських і селищних рад Харківщини. 

Проте моніторингове дослідження статутів сільських громад Харківщини виявило виключно їх відсутність. Усі 13 сільських рад (Біляївська, Вільхівська, Вільхуватська, Кіндрашівська, Куньєвська, Курилівська, Липецька, Наталинська, Олексіївська, Оскільська, Петропавлівська, Старовірівська, Циркунівська) досі не розробили власні статути громад. 

Лише на сайті Біляївської громади наявні згадки щодо позитивних зрушень у статутному дизайні. Про це свідчить рішення сільської ради про створення робочої групи для розробки статуту. Але ця згадка датована ще 2021 роком, та станом на кінець липня 2024 року про жодні результати цього процесу громадськість не було повідомлено. 

Ймовірними причинами відсутності статутів у сільських радах регіону могла стати низка обставин. По-перше, низький рівень відповідної компетентності управлінського апарату та неспроможність розроблення власної якісної нормативної бази. По-друге, обмежена кількість часу: майже всі сільські громади Харківщини утворились в нинішніх кордонах лише після адміністративно-територіальної реформи 2020 року. По-третє, 9 із 13-ти сільських громад в 2022 році тимчасово потрапили під російську окупацію. Більшість з них досі перебувають у вкрай скрутних умовах через наближеність до лінії фронту. 

Водночас, досвід сільських громад інших областей (зокрема, і прикордонних) свідчить про можливість створення власного статуту попри несприятливі обставини. Взірцевим прикладом є Чернеччинська сільська рада у сусідній Сумській області. Громада була утворена у 2017 році і через два роки вже затвердила власний Статут, який частково відповідає вимогам оновленого законодавства. Частина громади була окупована у 2022 році, наразі вона є повністю звільненою. У 2024 році місцева влада почала роботу над оновленим Статутом, про що свідчать чисельні оголошення на офіційному сайті, зокрема, і про громадські слухання. Також зазначено, що робоча група сільської ради працює спільно з громадською організацією, яка займається розвитком місцевого самоврядування. Залучення компетентних громадських організацій також має стати прикладом для наслідування у громадах, де не вистачає власного управлінського ресурсу для розробки нормативно-правової документації. 

Які наступні кроки потрібно зробити всім 13-ти сільським громадам Харківщини для транспарентної партисипативної розробки статуту – зображено на інфографіці нижче.

Джерело: інфографіку складено на підґрунті Закону «Про внесення змін до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та інших законодавчих актів України щодо народовладдя на рівні місцевого самоврядування» 

Статути селищних громад 

Серед 26-ти селищних громад Харківської області не мають власних статутів 18 (Безлюдівська, Близнюківська, Великобурлуцька, Височанська, Дворічанська, Донецька, Золочівська, Кегичівська, Малоданилівська, Нововодолазька, Печенізька, Пісочинська, Роганська, Савинська, Слобожанська, Солоницівська, Чкаловська, Шевченківська). 

Варто зазначити, що на сайті Близнюківської громади повідомлено про початок роботи над Статутом в березні 2024 року. Останнім доступним для громадськості оновленням є Протокол засідання робочої групи, датований 15 травня 2024 року. В ньому затверджено IV та V розділи проекту Статуту, але саме їх наповнення не доступне для громадськості на web-ресурсі. 

Сайт Донецької селищної ради містить відповідний розділ для Статуту громади, але він наразі порожній. На сайті Зачепилівської громади розділ зі Статутом також не наповнений, але за допомогою пошуку можна знайти основний документ громади, датований ще 2011 роком. Статут Зачепилівської громади містить статті про такі форми громадської участі як «місцеві вибори», «місцеві ініціативи», «загальні збори», «громадські слухання», «референдум», «представницькі органи». Коломацька селищна рада також має застарілий Статут, затверджений ще у 2007 році, який містить лише опис таких інструментів участі як «місцеві вибори» та «місцеві ініціативи». Обидва зазначених документи не містять окремої статті з переліком форм громадської участі, що є вимогою оновленого законодавства. 

Статути, у яких закріплена хоча б частина форм громадської участі, яких вимагає нове законодавство, наявні лише у шістьох селищних громадах (Борівська, Краснокутська, Малинівська, Новопокровська, Сахновщинська, Старосалтівська).

Джерело: інфографіку складено на підґрунті даних з офіційних сайтів селищних рад Харківської області 

У трьох громадах (Краснокутська, Малинівська, Новопокровська) статути містять 5 з 9-ти форм громадської участі, передбачених новим Законом. Окрім цього, у статуті Краснокутської громади закріплена «участь у створенні та діяльності органів самоорганізації населення», у статуті Малинівської - «участь у роботі інститутів громадянського суспільства», а у Новопокровської – вони обидві. 

Статут Сахновщинської громади містить 6 з 9-ти форм громадської участі, передбачених Законом. Найменшу кількість доповнень потребують статути Борівської та Старосалтівської селищних громад, адже у них наявні 7 з 9-ти форм громадської участі, яких вимагає оновлене законодавство. Також варто відзначити, що розроблення статуту Борівської громади є позитивним прикладом залучення громадськості до цього процесу. У 2021 році були проведені громадські слухання щодо проекту нового статуту за участі 57-ти мешканців, про що є новина на сайті. 

Висновки 

Закон «Про внесення змін до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та інших законодавчих актів України щодо народовладдя на рівні місцевого самоврядування» закріплює обов’язкову наявність статутів у кожній територіальній громаді, міській, селищній, сільській. Це має сприяти поширенню демократичних практик на рівні місцевого самоврядування у всіх громадах, незалежно від їхнього адміністративного статусу. 

Станом на кінець липня 2024 року ситуація зі статутами в сільських та селищних громадах Харківщини – набагато гірша, ніж у міських. У більшості сільських і селищних громад Харківської області власні статути – просто відсутні. Усі 13 сільських рад (Біляївська, Вільхівська, Вільхуватська, Кіндрашівська, Куньєвська, Курилівська, Липецька, Наталинська, Олексіївська, Оскільська, Петропавлівська, Старовірівська, Циркунівська) та 18 з 26-ти селищних (Безлюдівська, Близнюківська, Великобурлуцька, Височанська, Дворічанська, Донецька, Золочівська, Кегичівська, Малоданилівська, Нововодолазька, Печенізька, Пісочинська, Роганська, Савинська, Слобожанська, Солоницівська, Чкаловська, Шевченківська) досі не розробили цей важливий документ. 

У двох селищних громадах (Зачепилівська, Коломацька) наявні статути, які містять опис деяких форм громадської участі, але ці документи суттєво застарілі та не відповідають вимогам оновленого законодавства. У Близнюківській громаді протягом 2024 року триває процес розробки статуту, але у затверджений документ він поки не втілився. Лише 6 селищних громад (Борівська, Краснокутська, Малинівська, Новопокровська, Сахновщинська, Старосалтівська) мають статути, що містять більш, ніж половину форм громадської участі, передбачених новим Законом. Цим громадам теж потрібно внести відповідні зміни та актуалізувати власні документи. 

Місцеві ради вже мають починати активно працювати над розробкою та оновленням статутів, залучаючи до цього процесу громадськість та експертів із розвитку місцевого самоврядування. Це сприятиме не лише вдосконаленню нормативної бази, але й посиленню громадської участі та налагодженню партнерства між місцевою владою та громадськістю. 

Аналітичний центр «Обсерваторія демократії»

Матеріал підготовлений в рамках проекту «Promoting Citizen Oversight and Engagement in Local Political Processes», який реалізується за фінансової підтримки Національного фонду на підтримку демократії (NED). Зміст публікації не обов’язково відображає точку зору NED і є предметом виключної відповідальності Аналітичного центру «Обсерваторія демократії».