Гра про українців подорожує світом: досвід реалізації проєкту про вимушену міграцію

Що спільного між університетською аудиторією у Гетеборзі, громадською організацією у Берліні та ігровим клубом у Торонто? Вони всі грали в At the Crossroads — настільну гру, яка народилася на початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну як серйозний освітній інструмент про досвід вимушеної міграції.

Як створювалася гра?

At the Crossroads була розроблена в рамках модуля «Міграція та інтеграція» Академії молодих професіоналів Шведського інституту (Східне партнерство та регіон Балтійського моря).
Над грою працювала команда українців, які мають безпосередній досвід вимушеної міграції, у співпраці зі шведськими експертами з міграції. Саме ця комбінація практичного та академічного досвіду дозволила створити інструмент, який одночасно емоційно залучає і має потужний навчальний потенціал.

Розробка стала можливою завдяки підтримці Шведського інституту, Гетеборзького університету (Школа державного управління), Школи соціальних наук (Швеція), Грузинського інституту публічних справ та Благодійної організації «Стабілізейшн Саппорт Сервісез» (Україна).

Настільна гра At the crossroads

Як ми шукали бенефіціарів?

Робота над грою мала два етапи. Спершу — розробка й тестування, щоб у стислі строки дати якісний продукт. А далі — поширення, яке стало окремим масштабним завданням.

Ми ставили собі питання: хто зможе використати гру як інструмент для навчання, рефлексії та діалогу? Відповіддю стали університети, державні установи, громадські організації, діаспорні об’єднання, які працюють із темою міграції та підтримкою українців. Це вимагало системної інформаційної кампанії: ми використовували і контекстну рекламу, і «теплі» контакти, і абсолютно «холодні» звернення. Протягом року це дозволило налагодити співпрацю з десятками партнерів.

Як це працювало за лаштунками

Пошук бенефіціарів

Ми почали з партнерських мереж і особистих контактів, а далі пішли у справжній «ручний режим»: шукали організації через Google та соцмережі, використовуючи знання SEO, щоб знаходити потрібні запити. На певному етапі підключили й таргетовану рекламу, проте ключовим було чітко окреслити цільову аудиторію — щоб гра потрапляла саме до тих, для кого вона буде інструментом.
З досвіду скажу: найбільш ефективними виявилися короткі та неформальні листи, ніж довгі офіційні «лонгріди».

 Пересилання гри
Логістика теж була частиною моєї роботи. Це дало неочікуваний бонус: у процесі уточнення адрес та комунікації з отримувачами вдавалося будувати тепліші, більш довірливі контакти. Спершу ми користувалися Укрпоштою, як найдешевшим варіантом, проте зіткнулися з низкою труднощів і перейшли на Нову пошту, коли там знизилися тарифи на міжнародні відправлення. Це дало можливість зберегти бюджет, і якість сервісу. Важливо було враховувати митні нюанси кожної країни — цей етап вимагає додаткового вивчення правил.

Комунікація та просування
Паралельно відбувалося просування у соцмережах. За час проєкту сторінка гри набрала близько 250 підписників у Instagram — і хоча цифра здається невеликою, насправді кожен з них безпосередньо пов’язаний із темою: це представники організацій, науковці, волонтери чи активісти. Тобто аудиторія максимально цільова, і ми отримали цінний зворотний зв’язок.

Алгоритм розсилок
Окремо була побудована чітка система: як швидко реагувати на нові запити, вести облік відправлень, контролювати комунікацію та збирати відгуки. Це забезпечило ефективність навіть тоді, коли географія гри розширилася максимально.

Хто грав?

Серед бенефіціарів — навчальні заклади, організації, які допомагають українцям за кордоном, а також українські діаспори. Окремою аудиторією стали ігрові клуби — простори, де люди збираються пограти в настільні ігри. Для них At the Crossroads стала ще однією можливістю поєднати розвагу з глибоким досвідом — відчути симуляцію життя мільйонів людей, які вимушено покинули свої домівки.

Ігрові сесії At the crossroads

Географія: від Львова до Лісабона і за океан

На момент публікації цього тексту At the Crossroads вже подорожувала у 29 країн світу. Серед них — США, Канада, Німеччина, Польща, країни Балтії, Іспанія, Італія та інші. Ми провели презентації гри у Швеції, Грузії, Польщі, Німеччині та Україні.

Попри те, що гра існує лише англійською, вона знайшла бенефіціарів і в Україні: університетських викладачів та міжнародні організації, які працюють з ВПО. Ми переконані, що адаптована україномовна версія стане ще ефективнішим інструментом інтеграції переселенців у приймаючі громади.

Виклики, які стали можливостями

Логістика відправок у різні країни, постійна комунікація з партнерами, збір відгуків — це все вимагало від невеликої команди гнучкості та наполегливості. 

Ми не завжди знали наперед, у яких форматах гру використають. Але саме це стало цінним: At the Crossroads почала жити своїм життям, знаходячи простір там, де є запит на діалог, розуміння й емпатію. У відгуках звучали різні емоції, але одне почуття було спільним — емпатія до українського досвіду вимушеної міграції.

Що далі?

At the Crossroads — це більше, ніж гра. Це можливість створювати безпечний простір для розмови про важкі теми. Ми бачимо перспективу розвитку проєкту як на міжнародному рівні, так і в межах України.

Наша команда відкрита до нових партнерств і співпраці — аби через гейміфікацію допомогти українцям адаптуватися у нових містах та країнах, а світові — краще зрозуміти їхній досвід.