Гласність судового процесу VS карантин – правовий аналіз

До ІМІ регулярно надходить інформація про випадки недопуску журналістів на відкриті судові засідання. Наприклад, 9 грудня судова охорона Печерського районного суду міста Києва не пропустила більшість журналістів на судове засідання в справі Віктора Януковича, 14 грудня на судове засідання Апеляційного господарського суду міста Києва не допустили журналіста Ukrpress.info та знімальну групи телеканалу ICTV, 16 грудня суддя Кіровського районного суду міста Кропивницького відмовився проводити судове засідання через присутність на засіданні журналістів. 

Поки не можна впевнено сказати, чи є це загальна тенденція до закритості судової влади загалом і намагання приховати обставини резонансних справ, намагання приховати від громадськості суспільно важливу інформацію, чи це поодинокі випадки, викликані необізнаністю суддів щодо чинного законодавства України про інформацію і права журналістів або іншими причинами.

Дуже часто суди посилаються на карантин як законну підставу обмежити доступ сторонніх осіб, зокрема журналістів, на судове засідання. Чи ґрунтується таке посилання на положеннях чинного законодавства України – спробуємо розібратися в цьому правовому аналізі.

Нагадаємо, що карантинні обмеження в Україні були запроваджені постановою Кабміну № 211 від 11.03.2020 року. В перших редакціях цієї постанови вводилися дуже суворі обмеження, зокрема заборонялося відвідування приміщень суб’єктів владних повноважень, наприклад судів, заборонялися пересування громадським транспортом і масові перевезення, навіть просте пересування вулицею було суттєво обмежене. Згодом ці обмеження були скасовані або змінені. 

Станом на грудень 2020 року карантинні обмеження регулюються Постановою Кабміну №641 від 22.07.2020 року “Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2″. Чинна редакція цієї постанови забороняє перебування в громадських будинках і спорудах, громадському транспорті без вдягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема респіраторів або захисних масок, що закривають ніс та рот, у тому числі виготовлених самостійно; проведення масових (культурних, зокрема концертів, спортивних, соціальних, релігійних, рекламних тощо) заходів за участю більш як 20 осіб (у разі проведення заходів з кількістю учасників до 20 осіб організатор забезпечує дотримання між учасниками фізичної дистанції не менш як 1,5 метра), крім певних випадків, зазначених у постанові. Проте чинна постанова не містить обмеження доступу до приміщень органів державної влади, зокрема до приміщень суду, та інших обмежень, які були в березні-квітні 2020 року.

Водночас загальна норма Закону України “Про судоустрій і статус суддів” передбачає, що гласність є одним з основних принципів діяльності судової системи. Частини третя, четверта статті 11 цього Закону визначають:

“3. Розгляд справ у судах відбувається відкрито, крім випадків, установлених законом. У відкритому судовому засіданні мають право бути присутніми будь-які особи. У разі вчинення особою дій, що свідчать про неповагу до суду або учасників судового процесу, така особа за вмотивованим судовим рішенням може бути видалена із зали судового засідання.

4. Особи, присутні в залі судового засідання, представники засобів масової інформації можуть проводити в залі судового засідання фотозйомку, відео- та аудіозапис із використанням портативних відео- та аудіотехнічних засобів без отримання окремого дозволу суду, але з урахуванням обмежень, встановлених законом. Трансляція судового засідання здійснюється з дозволу суду. Якщо всі учасники справи беруть участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, здійснюється транслювання перебігу судового засідання в мережі Інтернет в обов’язковому порядку.

Проведення в залі судового засідання фотозйомки, відеозапису, а також трансляція судового засідання повинні здійснюватися без створення перешкод у веденні засідання і здійсненні учасниками судового процесу їхніх процесуальних прав. Суд може визначити місце в залі судових засідань, з якого має проводитися фотозйомка, відеозапис”.

Чи можна вважати, таким чином, що суди зараз мають працювати у звичайному режимі, з допуском у залу судових засідань будь-кого, зокрема з ознаками гострого респіраторного захворювання? Ні, такий висновок був би неправильним. 30 березня 2020 року Верховна Рада України ухвалила Закон “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)”, яким, окрім іншого, вносилися зміни до процесуальних кодексів України. З того моменту в статті 7 Цивільного процесуального кодексу, статті 8 Господарського процесуального кодексу, статті 27 Кримінального процесуального кодексу з’явилася норма, за якою суд може ухвалити рішення про обмеження доступу осіб, які не є учасниками судового процесу, на судове засідання під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України відповідно до Закону України “Про захист населення від інфекційних хвороб”, якщо участь у судовому засіданні становитиме загрозу життю чи здоров’ю особи. Тобто законодавство все ж таки встановлює певні обмеження для відвідування зали судового засідання. Однак варто звернути увагу, що:

1. Рішення про допуск або недопуск осіб ухвалюється судом стосовно кожного конкретного судового засідання. Таке рішення не може бути ухвалене загалом щодо відвідування судових засідань з боку осіб, які не є учасниками відповідного судового процесу,  зокрема і журналістів.
2. Обмеження можливе, лише якщо участь особи, яка не є учасником процесу, створює загрозу життю чи здоров’ю особи. У разі відсутності явних і зрозумілих загроз обмеження доступу не передбачається.

Водночас варто також пам’ятати, що норми Кодексу адміністративного судочинства України, наприклад, не містять подібних обмежень, і стаття 10, яка визначає гласність судового процесу в адміністративному суді, не передбачає обмеження чи недопуск осіб на відкриті судові засідання. У будь-якому разі журналісти мають пріоритетне право на присутність у залі судового засідання. Це право випливає з положень частини четвертої статті 25 Закону України “Про інформацію” та прямо зазначено в частині другій статті 328 Кримінального процесуального кодексу.

Отже, недопуск журналістів на відкрите судове засідання, зокрема з посиланнями на карантинні обмеження, є неправомірним, якщо тільки журналіст не порушує вимог карантину, наприклад намагається перебувати в приміщенні суду без засобів індивідуального захисту або має явні ознаки гострого респіраторного захворювання. Вимога з боку суду до журналістів подавати клопотання про присутність у залі судового засідання, про здійснення фіксації процесу на портативні технічні пристрої є незаконною.

Недопуск журналіста без належних правових підстав у залу судового засідання є перешкоджанням законній професійній діяльності журналіста, а отже кримінальним правопорушенням, передбаченим статтею 171 Кримінального кодексу України. Якщо такий недопуск вчиняє суддя, це додатково є підставою для дисциплінарної відповідальності судді за порушення гласності судового процесу відповідно до статті 106 Закону України “Про судоустрій і статус суддів”.  

Нагадаємо, в ІМІ працює правова гаряча лінія, на якій надають консультації досвідчені медіаюристи Роман Головенко та Алі Сафаров за телефоном 050-44-77-063. Запитання можна також надіслати на електронну пошту ІМІ [email protected].

Джерело: ІМІ.