Гендерно-інклюзивний підхід: три поради для вашої організації

Що ми думаємо, коли говоримо про гендер? А про інклюзію?Що приховує термін «гендерно-інклюзивний підхід», а також як на практиці впроваджувати зміни в організації – нам розповіла менторка Менторської ...

Гендерно-інклюзивний підхід
Гендерно-інклюзивний підхід: три поради для вашої організації

Що ми думаємо, коли говоримо про гендер? А про інклюзію?

Що приховує термін «гендерно-інклюзивний підхід», а також як на практиці впроваджувати зміни в організації – нам розповіла менторка Менторської програми 3.0 Наталя Селюкова з ГО «УкрПростір»

Порада 1: Гендерна політика має бути прийнята і сприйнята всіма представниками організації

За словами Наталі Селюкової, на варто розробляти політику заради політики. Гендерна політика (процедури, правила) має бути прийнята і сприйнята всіма представниками/цями організації, найкраще – спільно напрацювати й ознайомити всіх дотичних до діяльності.

Потрібно розуміти, на що впливає гендерне питання та які показники насправді мають значення. Тобто, будь-яка організація, якщо вона дієва і щось робить, робить не просто так, а задля досягнення мети. Розуміння мети та на кого впливає наша діяльність є надзвичайно важливим.

«Гендерно-інклюзивний підхід – це не про окремі групи, це про кожного. Я прихильниця підходу, що проблема вважається вирішеною, якщо вона вирішена для вразливих категорій населення, – додає Наталя Селюкова. – Для мене гендерно-інклюзивний підхід – людиноорієнтований.»

Пані Наталія розповідає, що зараз вразливостей настільки багато, що їх навіть складно порахувати: це й внутрішньо переміщені особи, й біженці, й військові, й дружини військових, і діти військових, і матері військових, і люди з інвалідністю, і люди похилого віку, малозабезпечені, багатодітні… І в усіх них є певні особливості, які ми маємо враховувати.

Якщо прописувати гендерно-інклюзивні політики в організації, то, за словами Наталі Селюкової, до цього треба підходити з практичного боку: «Це не теорія – що таке гендер, що таке інклюзія й що з цим робити. Це чітке розуміння організації, як вона може застосувати це для своєї діяльності.»

Тобто коли говоримо про гендер і гендерну політику взагалі, то маємо звертати увагу насамперед на цільову аудиторію.

«Гендер – це про наших людей, з якими ми працюємо, наші таргет-групи. Ми маємо вивчити нашу цільову аудиторію від А до Я, тобто маємо знати про неї майже все. Не здогадуватися, а саме вивчати, – звертає увагу Наталія Селюкова. – Маємо знати, які у них потреби, що їх цікавить, турбує, лякає, приваблює, причому це не взагалі, а при виконанні ними різних соціальних ролей. І також маємо періодично проводити гендерні аналізи, щоб відстежувати зміни (спочатку карантин, потім повномасштабне вторгнення дуже чітко продемонстрували зміни в потребах та можливостях). 

Для чого нам це? Якщо проводимо якісь заходи, то кількість чоловіків та жінок, які прийшли на наш захід, відгукнулися на наші запити, показують, чиї інтереси ми зачепили. І маємо проаналізувати та зрозуміти, чому всі інші на це не відреагували. Що ми зробили не так? 

Не буває нецікавих заходів, іноді ми просто не розширили наше розуміння якоїсь теми й не змогли донести її зв’язок з ширшим колом наших потенційних прихильників. Тобто не врахували потреби окремих категорій жінок та чоловіків – гендерний аспект. 

При наданні однакової можливості участі у заходах, залученні до будь-яких процесів маємо враховувати, що чоловіки й жінки не можуть бути однаковими. Тому мова не може йти про рівність, скоріше – про справедливість.»

Зараз Наталія Селюкова є менторкою Фонду Боярської громади з м. Боярка Київської області. Ця організація зосередилася на сприянні створенню умов для підтримки локального бізнесу. 

За словами пані Наталі, врахування гендеру важливе і на етапі розробки адвокаційних кампаній, бо це про можливості впливу: «Від того, наскільки ми розуміємо нашу цільову аудиторію зокрема з гендерного погляду, залежить наш результат.»

Порада 2: Звертайте увагу на практику гендерно-інклюзивного підходу

На думку експертки, у політиках організації мають бути практичні речі: має бути прописано, навіщо це та як буде використовуватися.

Ми поцікавилися в пані Наталі, чи правда, що у багатьох ОГС включення гендерного питання в роботу виливається насамперед у додаванні в анкети й реєстраційні форми питання про стать.

«Навіть поділ “жінки, чоловіки та інші” — це про стать чи про що? Якщо ми про гендер, то там понад 30 номінативів, а то ми якось одних винесли, а інших ні, теж не дуже справедливо», – каже експертка.

За її словами, можна залишити й «чоловіки та жінки» як визначення статі – ключове питання в тому, що ми хочемо далі робити з цією інформацією.

«Для того, щоб подивитися, скільки жінок і чоловіків прийшли на наші заходи? Подивилися, далі що? Принаймні потрібно включати ще розподіл за віковими групами, щоб розуміти, яка категорія до нас більше приходить.»

Наталія Селюкова радить: таку інформацію можна використовувати для того, щоб розширювати цільову аудиторію організації

«Якщо ми бачимо, що в нас, наприклад, зазвичай на заході більшість – це жінки, то якщо ми хочемо залучити чоловіків, маємо зрозуміти, що ми зробили не так, чому чоловіків прийшло менше. Або тема не та, або формат не такий, або ми не там поширювали інформацію, або нам потрібно було зробити додаткові активності, щоб чоловіків зацікавити. Бо в нас виходить так, що навіть у мирному житті чоловіки менше залучені до суспільного життя, ніж жінки. На сьогодні, у воєнний час, щоб залучити жінок із дітьми, варто зважати на те, що не всі готові залишити дитину вдома через страх небезпеки. Тому слід попіклуватися про те, чим зайняти дітей під час заходу.»

Усі ці цифри експертка радить використовувати для того, щоб зрозуміти, що організації слід робити далі для того, аби вирівняти ситуацію.

Порада 3: Проаналізуйте різні зони впливу гендерно-інклюзивного підходу

Гендерно-інклюзивні підходи варто застосовувати на різних етапах діяльності організації. Якщо відстежити результати після застосування гендерного підходу й без застосування, то вони можуть бути різними. Можуть навіть змінитися цільові аудиторії. Залучення жінок і чоловіків більш-менш у рівномірній кількості – може вплинути на якість діяльності.

Чи стосується питання гендеру абсолютно всіх тем і діяльності всіх організацій? Відповідь – «так».

Наталя Селюкова ділиться історією, як відвідала конференцію, де порушувалося питання гендеру у зв’язку зі зміною клімату. 

«Нібито взагалі непов’язані речі, хоча це питання можна розглядати з різних сторін: з одного боку, це вплив жінок і чоловіків на зміну клімату, а з іншого – хто більше постраждає від зміни клімату.»

Один з висновків – найбільш вразливі стануть ще вразливішими. А це переважно жінки, які мають менший дохід. Якщо йдеться про потепління, то не всі жінки, що мало заробляють і виховують одного чи двох дітей самостійно, у змозі придбати кондиціонер і сплачувати значно більші суми за електроенергію.

З іншого боку, можна проаналізувати, як чоловіки та жінки впливають на зміну клімату та який екологічний вплив мають. Жінки, наприклад, більше доглядають за дітьми, і тут питання, куди діваються підгузки, чи розкладаються вони. Або ж гігієнічні прокладки. Проте інше питання – наскільки чоловіки відповідальніше ставляться до утилізації сміття тощо. 

За словами пані Наталі, такі приклади можна розкласти на багато компонентів: «Це про те, що навіть якісь глобальні речі, які не відносяться напряму до жінок та чоловіків, мають абсолютно різний вплив на різні категорії населення. І це про гендерний аспект.»

Отже, якщо говорити про діяльність організації, то експертка радить звертати увагу й на те, як чоловіки й жінки впливають на проблему, яку намагається вирішити ОГС, і на те, як діяльність буде впливати на жінок та чоловіків.

Книга, яку рекомендує Наталія Селюкова: Керолайн Кріадо Перес «Невидимі жінки. Як вижити у світі, де навіть цифри брешуть на користь чоловіків».

Матеріал підготувала Ксенія Дітчук для Менторської програми 3.0, що впроваджується в межах проєкту «Ініціатива секторальної підтримки громадянського суспільства України», що реалізується ІСАР Єднання у консорціумі з Українським незалежним центром політичних досліджень (УНЦПД) та Центром демократії та верховенства права (ЦЕДЕМ) завдяки щирій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку.

 


Тематика публікації:          

Останні публікації цього розділу:

Календар "Твій дзен - 2023": для ментального здоров’я команди і допомоги ЗСУ

Лікарня з Новгород-Сіверського просить 11 млн грн коштів проєкту United24 на ремонт приміщення - StateWatch

Психологиня Наталія Сабліна: ми не одразу бачимо травму війни

Як пенсіонерка з Дніпропетровщини заснувала волонтерський центр «Павутинка»

Експерти U-LEAD консультують фахівців громад як планувати інфраструктурний етап медичної реформи

За 9 місяців війни звернення до психологів змінилися: запити стали глибші, екзистенційні